Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №294/1552/24 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №294/1552/24 Головуючий у 1-й інст. РУКАС М. С.

Номер провадження №33/4805/240/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 29 липня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 29 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000, грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 12.08.2024 о 00 год 31 хв на автодорозі Шепетівка-Бердичів, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2109», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме : різкий запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова та хода. Від проходження алкотесту на місці зупинки та спеціальному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, зазначив, що суд розглянув справу у його відсутність, проігнорувавши клопотання про відкладення судового засідання з поважних причин, чим, на його думку, порушив право на захист. Також вказав, що йому не було повідомлено про причину зупинки транспортного засобу, а наявним у справі відеозаписом не зафіксовано передбачених законом підстав для його зупинки. Окрім того, звернув увагу на порушення працівниками поліції порядку проходження огляду на стан сп`яніння, оформлення адміністративних матеріалів та відсторонення його від керування транспортним засобом, а також зазначив, що відеозапис є небезперервним, у зв`язку з чим не може вважатися належним доказом. На його переконання працівниками поліції було істотно порушено його права та законні інтереси, що тягне за собою визнання недопустимими всіх доказів у справі та свідчить про відсутність достатніх підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Крім того, наголосив, що є особою з інвалідністю 3 групи внаслідок війни з втратою професійної працездатності, а позбавлення його права керування транспортними засобами унеможливлює пересування.

Належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з`явився, будь-яких клопотань на адресу суду не направляв.

За таких обставин, з метою недопущення затягування розгляду справи, зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч.6 ст.294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до вимог статей 245,251,252,280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується належними та допустимими доказами.

Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №759393 від 12.08.2024 (а.с.2-3); акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.4); розписку про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.268 КУпАП, ст.ст.55,56,59,63 Конституції України (а.с.6); постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №2810875 від 12.08.2024, за ч. 1 ст.126 КУпАП та застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення штрафу у розмірі 850,00 (вісімсот п`ятдесят гривень нуль коп.), з якої встановлено факт керування 12.08.2024 р. ОСОБА_1 автомобілем ВАЗ 21093 без наявності посвідчення водія та реєстраційних документів на автомобіль (а.с.7); відеозапис події (а.с.8).

Оцінюючи наведені докази, суд першої інстанції зробив висновок, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом і відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, так і у закладі охорони здоров`я, у зв`язку з чим в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Вказаний висновок є помилковим, оскільки суд неповно дослідив наявний в матеріалах справи відеозапис, з якого вбачається, що після відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер, останній неодноразово висловлював бажання пройти такий огляд у медичному закладі. Проте працівники поліції в порушення вимог законодавства не направили та не доставили водія до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я та вдалися до роз`яснення водію обставин, які не входять до кола їх повноважень та суперечать встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Так, відповідно до п.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я від 09.11.2015 №1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У визначених законом випадках (водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами), працівник поліції, згідно п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.12.2008 № 1103, зобов`язаний направити та доставити водія до медичної установи, а подальший його огляд здійснюється у присутності поліцейського, лікарем, який самостійно, визначає порядок та методику проведення дослідження.

Аналогічні положення містить ч.3 ст. 266 КУпАП.

Згідно з ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відеозаписом підтверджено, що поліцейські не дотримались встановленого порядку огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, у зв`язку з чим такий є недійсним.

У даному конкретному випадку складені процесуальні документи відносно ОСОБА_1 не можуть бути належними та допустимими доказами вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості підтверджуються доказами у справі, які не можна визнати допустимими, а тому протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку також не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 в розумінні ст.251 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції з ухваленням нової постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд –

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Чуднівського районного суду Житомирської області від 29 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, - скасувати.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич