Рішення від 04 лютого 2026 р. у справі №120/1367/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 р. Справа № 120/1367/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АП ІМПОРТ" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АП ІМПОРТ" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі – відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі – відповідач 2).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України позивач склав розрахунок коригування № 453 від 19.04.2022 та надіслав його до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рішенням відповідача 1 за № 11657521/39712220 від 20.08.2024 у реєстрації вказаного розрахунку коригування відмовлено. Позивач із правомірністю наданої відмови не погоджується та вважає її протиправною.

Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач зазначає, що позивач подав на реєстрацію розрахунок коригування № 453 від 19.04.2022, реєстрацію якої було зупинено. При цьому платникові податків запропоновано надати пояснення та/або документи, необхідні для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі. Причини направлення таких повідомлень: не надано специфікацію до договору поставки від 14.02.2022 № АП/2022-1529; не надано документи, які підтверджують придбання товару – насіння соняшнику Тутті гібрид протруєне (договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, розрахункові документи); не надано рахунки на оплату; не надано видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, згідно яких постачався товар на адресу ПП "КАРЛА МАРКСА-2"; не надано товарно-транспортні накладні до накладної на повернення товару від 19.04.2022 № 2; не надано розрахункові документи та/або банківькі виписки з особових рахунків; не надано сертифікат якості товару; не надано оборотно-сальдові відомості по 28 рахунку.

Позивач надав відповідні пояснення та низку додаткових документів.

Однак за результатами їх розгляду винесено рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Причина відмови – ненадання/часткове ненадання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Суддя Слободонюк М.В., на розгляді у якого перебувала дана адміністративна справа, відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду від 17.12.2025 № 034-К виключений зі штату суду, а тому втратив повноваження щодо здійснення розгляду раніше переданих йому справ та матеріалів.

Ураховуючи наведене та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39, Засад використання автоматизованої системи документообігу у Вінницькому окружному адміністративному суді, затверджених рішенням Зборів суддів Вінницького окружного адміністративного суду від 18.03.2025 № 11, на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 01.01.2026 № 1 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу справ" здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи між суддями Вінницького окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2026 суддею для розгляду цієї адміністративної справи визначено суддю Вінницького окружного адміністративного суду Сала П.І.

Ухвалою зазначеного судді від 05.01.2026 адміністративну справу № 120/1367/25 прийнято до свого провадження.

Заяв по суті справи чи клопотань до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що ТОВ "АП ІМПОРТ" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Видами діяльності підприємства є: 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний), 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук, 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням, 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Між ТОВ "АП ІМПОРТ" (Постачальник) та ПП "Карла Маркса-2" (Покупець) (код ЄДРПОУ 34264605) було укладено договір поставки № АПІ/2022-1529 від 14.02.2022.

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати (поставити) партіями у власність Покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення: засоби захисту рослин, мінеральні добрива, насіння сільськогосподарських культур тощо (далі – Товар), для вирощування сільськогосподарської продукції.

Найменування Товару, одиниці виміру кількості Товару та його кількість, ціна, строки та умови (базис) поставки кожної партії Товару визначаються в Договорі та/або у відповідній специфікації (далі – Специфікація) до Договору, яка є його невід`ємною частиною (п. 1.2. Договору).

Загальна ціна Договору становить загальну вартість товару, зазначеного у специфікації.

15.04.2022 сторонами було погоджено Специфікацію № 1227 до Договору поставки № АПІ/2022-1529 від 14.02.2022 за змістом якої ТОВ "АП ІМПОРТ" як Постачальник зобов`язується поставити на користь ПП "Карла Маркса-2" товар "Насіння соняшнику Тутті гібрид протруєне".

На виконання умов Договору ТОВ "АП ІМПОРТ" на користь ПП "Карла Маркса-2" було поставлено насіння, що підтверджується видатковою накладною № 1369 від 15.04.2022.

Факт перевезення соняшнику для ПП "Карла Маркса-2" підтверджується ТТН: ФАРІ0013247 від 16.04.2022 та ФАРІ0013251 від 15.04.2022.

Взаємовідносини між сторонами також підтверджуються довідкою субконто за квітень 2022 року.

На дату виникнення першої події (видаткова накладна № 1369 від 15.04.2022) ТОВ "АП ІМПОРТ" складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 259 від 15.04.2022.

В подальшому частина насіння соняшнику була повернута Покупцем, що підтверджується накладною на повернення постачальнику № 2 від 19.04.2022.

У зв`язку поверненням раніше реалізованого товару "Насіння соняшнику Тутті гібрид протруєне" згідно з накладною на повернення постачальнику № 2 від 19.04.2022, ТОВ "АП ІМПОРТ" направило на реєстрацію розрахунок коригування № 453 від 19.04.2022. (реєстраційний 9089456881).

У свою чергу, відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, розрахунок коригування № 453 від 19.04.2022 прийнято, але реєстрація зупинена. Податковий орган запропонував надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання квитанції ТОВ "АП ІМПОРТ" надало пояснення та документи, що підтверджують господарську операцію, по якому було складено та зареєстровано розрахунок коригування № 453 від 19.04.2022.

В подальшому позивачем отримано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо розрахунку коригування № 453 від 19.04.2022, у якому зазначено про необхідність подання копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у розрахунку коригування податковій накладній, зокрема договорів, первинних документів щодо постачання товарів, а також інших документів, що підтверджують відомості, відображені у розрахунку коригування.

У графі "Додаткова інформація" зазначеного повідомлення вказано, що не надано специфікацію до договору поставки від 14.02.2022 № АП/2022-1529; не надано документи, які підтверджують придбання товару – насіння соняшнику Тутті гібрид протруєне (договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, розрахункові документи); не надано рахунки на оплату; не надано видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, згідно яких постачався товар на адресу ПП "КАРЛА МАРКСА-2"; не надано товарно-транспортні накладні до накладної на повернення товару від 19.04.2022 № 2; не надано розрахункові документи та/або банківькі виписки з особових рахунків; не надано сертифікат якості товару; не надано оборотно-сальдові відомості по 28 рахунку.

Позивач у відповідь на повідомлення щодо розрахунку коригування № 453 від 19.04.2022 додатково подав пояснення до повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень від 13.08.2024.

20.08.2024 податковим органом прийнято рішення № 11657521/39712220 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 453 від 19.04.2022 у зв`язку із ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

При цьому жодної додаткової інформації (переліку конкретних документів) у вказаному рішенні не наведено.

Позивач вважає протиправними оскаржуване рішення про відмову у реєстрації ПН/РК, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.

Оцінюючи спірні правовідносини та встановлені обставини справи, суд керується такими мотивами.

Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема, постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/ послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

За правилами, визначеними п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок № 1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації розрахунку коригування позивача № 453 від 19.04.2022 слугувало те, що податкова накладна відповідає вимогам п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризикованості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризикованості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризикованості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

При цьому, Критерії ризикованості здійснення операцій визначені в додатку 3 до Порядку № 1165.

Так, пунктом 5 Критерії ризикованості здійснення операцій, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, відповідає критеріям ризиковості здійснення операцій, якщо сума компенсації вартості товару/послуги, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, який подано отримувачем такого товару/послуги на реєстрацію в Реєстрі, перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 01 січня 2017 року, зазначеного постачальником в зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого товару/послуги та обсягу постачання з 01 січня 2017 року, зазначеного отримувачем в зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання даного товару/послуги.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризикованості платника податку та/або ризикованості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Аналіз пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак відсутність у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування до розрахунку коригування зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 5 додатку 3 до Порядку № 1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 5 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що сума компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Отже, квитанція про зупинення реєстрації розрахунку коригування до розрахунку коригування не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку № 1165, в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація розрахунку коригування стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам, передбаченим пунктом 11 Порядку № 1165.

Також суд зазначає, що механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок № 520).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом з тим пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як видно з матеріалів справи, з метою реєстрації розрахунку коригування № 453 від 19.04.2022 у ЄРПН позивач надіслав Центральному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків пояснення та всі наявні у нього документи, що стосуються відповідних господарських операцій, оскільки в квитанції про зупинення реєстрації була відсутня інформація, які саме пояснення та/або документи потрібно подати для прийняття рішення про реєстрацію такого розрахунку коригування в реєстрації.

При цьому до своїх письмових пояснень позивач додав копії наявних у нього первинних документів на підтвердження правомірності складення розрахунку коригування, реєстрацію якого було зупинено, а саме: договір поставки № АПІ/2022-1529 від 14.02.2022 та специфікації до нього (№ 1159 від 15.04.2022, № 1227 від 15.04.2022, № 1188 від 17.04.2022); видаткову накладну № 1369 від 15.04.2022; товарно-транспортні накладні від 15.04.2022 № 13251 та від 16.04.2022 № 13247; податкову накладну № 259 від 15.04.2022; накладну на повернення товару постачальнику № 2 від 19.04.2022; товарно-транспортну накладну (накладну перевізника) Нової Пошти № 59000811479046 від 21.04.2022 щодо повернення товару; платіжні інструкції від 23.08.2022 № 1108 та № 1109; сертифікат якості товару від 29.03.2022 № 4940/3; договір з постачальником ТОВ "Сингента" № 2022000009SE від 16.09.2021; оборотно-сальдову відомість по рахунку 281; довідку (картку) субконто.

В подальшому позивачем отримано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо розрахунку коригування № 453 від 19.04.2022, у якому зазначено про необхідність подання копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у розрахунку коригування податковій накладній, зокрема договорів, первинних документів щодо постачання товарів, а також інших документів, що підтверджують відомості, відображені у розрахунку коригування.

У графі "Додаткова інформація" зазначеного повідомлення вказано, що не надано специфікацію до договору поставки від 14.02.2022 № АП/2022-1529; не надано документи, які підтверджують придбання товару – насіння соняшнику Тутті гібрид протруєне (договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, розрахункові документи); не надано рахунки на оплату; не надано видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, згідно яких постачався товар на адресу ПП "КАРЛА МАРКСА-2"; не надано товарно-транспортні накладні до накладної на повернення товару від 19.04.2022 № 2; не надано розрахункові документи та/або банківькі виписки з особових рахунків; не надано сертифікат якості товару; не надано оборотно-сальдові відомості по 28 рахунку.

Позивач у відповідь на повідомлення щодо розрахунку коригування № 453 від 19.04.2022 додатково подав пояснення до повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень від 13.08.2024.

У вказаних поясненнях, зокрема, зазначено, що підставою для складення розрахунку коригування до податкової накладної є фактичне повернення покупцем частини раніше поставленого товару, що підтверджується належними та допустимими первинними бухгалтерськими документами.

Суд враховує, що оскаржуване рішення прийнято через ненадання/часткове ненадання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Водночас у графі "Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)" спірного рішення інформація (документи) не наведена (не зазначено).

Тобто, не дивлячись на активну позицію платника щодо виконання вимоги про надання пояснень та їх документального підтвердження в цілях здійснення реєстрації розрахунку коригування, контролюючим органом визначено загальну підставу для прийняття рішення про відмову у її реєстрації, яка не містить конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття, зокрема, у рішенні не зазначено яких саме документів не надано платником для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування № 453 від 19.04.2022.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує про те, що причиною відмови є те, що ТОВ "АП ІМПОРТ" не надано специфікацію до договору поставки від 14.02.2022 № АП/2022-1529; не надано документи, які підтверджують придбання товару – насіння соняшнику Тутті гібрид протруєне (договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, розрахункові документи); не надано рахунки на оплату; не надано видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, згідно яких постачався товар на адресу ПП "КАРЛА МАРКСА-2"; не надано товарно-транспортні накладні до накладної на повернення товару від 19.04.2022 № 2; не надано розрахункові документи та/або банківькі виписки з особових рахунків; не надано сертифікат якості товару; не надано оборотно-сальдові відомості по 28 рахунку.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що позивачем подано договір поставки № АПІ/2022-1529 від 14.02.2022, специфікації до нього, зокрема специфікації № 1159 від 15.04.2022, № 1227 від 15.04.2022 та № 1188 від 17.04.2022, які є його невід`ємними частинами та визначають найменування, кількість і ціну товару.

Факт постачання товару на адресу ПП "Карла Маркса-2" підтверджується видатковою накладною № 1369 від 15.04.2022, а також товарно-транспортними накладними № ФАРІ0013251 від 15.04.2022 та № ФАРІ0013247 від 16.04.2022.

Повернення частини раніше поставленого товару підтверджується накладною на повернення постачальнику № 2 від 19.04.2022, а також накладною перевізника (Нова пошта) № 59000811479046 від 21.04.2022, що підтверджує фактичне перевезення та повернення відповідної продукції.

Розрахунки між сторонами підтверджуються платіжними інструкціями № 1108 та № 1109 від 23.08.2022, а також довідкою (карткою) субконто за квітень 2022 року, що свідчить про відображення відповідних господарських операцій у бухгалтерському обліку позивача.

Крім того, позивачем подано сертифікат якості товару від 29.03.2022 № 4940/3, договір з постачальником товару ТОВ "Сингента" № 2022000009SE від 16.09.2021, а також оборотно-сальдову відомість по рахунку 281, що підтверджує наявність та рух товару на складі позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач надав контролюючому органу належні та допустимі документи, які підтверджують правомірність складення розрахунку коригування № 453 від 19.04.2022.

Відповідач-1 також наголошує на тому, що позивач не розкрив змісту господарської операції.

Проте суд вказані доводи до уваги не бере, оскільки разом з поясненнями позивач надав контролюючому органу вичерпні пояснення щодо спірної господарської операції та повний пакет підтверджуючих документів, які були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування № 453 від 19.04.2022.

Суд акцентує на тому, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанціях про зупинення реєстрації розрахунку коригування чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Суд вважає, що можливість комісії витребовувати у платника податків пояснення та копії документів щодо інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, не означає, що комісія вправі вимагати будь-які документи, в тому числі ті, що безпосередньо не стосуються господарської операції, або які взагалі не є визначальними в цілях реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

Водночас реальність здійснення господарської операції, на підставі якої позивач склав відповідний розрахунок коригування, може бути досліджена під час здійснення податкового контролю, зокрема шляхом проведення відповідних перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Натомість, за обставинами цієї справи, відповідач-1 проігнорував численні документи, що були надані позивачем з метою виконання спрямованої до нього, але не конкретизованої вимоги контролюючого органу, і, на думку суду, з формальних мотивів та за відсутності передбачених законом підстав відмовив у реєстрації розрахунку коригування № 453 від 19.04.2022.

Крім того, під час розгляду справи відповідач-1 не спростував доводи позивача про надання підприємством разом з поясненнями усіх необхідних для розрахунку коригування документів, а також не пояснив суду, чому ці документи не вважаються виконанням вимог контролюючого органу, особливо якщо така вимога має загальний характер, а відтак передбачає розсуд платника податків щодо надання тих чи інших документів.

Верховний Суд неодноразово висловлювався, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну/розрахунок коригування, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

А у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунків коригування прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування, а не довільно, на власний розсуд.

Відтак, з огляду на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи, що такі документи надавалися контролюючому органу, суд доходить висновку, що відповідач з формальних мотивів та за відсутності передбачених законом підстав відмовив позивачу у реєстрації вищезазначеного розрахунку коригування, лише зазначивши про ненадання усіх первинних документів.

Разом з тим суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарських операцій, на підставі яких позивач склав відповідний розрахунок коригування, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

З огляду на викладене суд визнає протиправним і таким, що підлягає скасуванню рішення № 11657521/39712220 від 20.08.2024 про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 453 від 19.04.2022 в ЄРПН.

Відтак позовні вимоги в цій частині належить задовольнити.

Крім того, є підставними та підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача 1 вчинити дії з реєстрації спірного розрахунку коригування в ЄРПН.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Зазначена норма закону розрахована на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з вимогами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, належить до повноважень ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, надані позивачем документи були достатніми для реєстрації спірного розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак суд доходить висновку про наявність підстав для покладення на відповідача-2 обов`язку з реєстрації розрахунку коригування ТОВ "АП ІМПОРТ" № 453 від 19.04.2022 в ЄРПН з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, на переконання суду, задоволення вищезазначеної позовної вимоги є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частинами першою та другою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтримку правомірності своєї позиції та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у зв`язку з повним задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 3028 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів у справі (порівну).

Керуючись ст.ст. 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації, за № 11657521/39712220 від 20.08.2024 про відмову у реєстрації розрахунку коригування товариства з обмеженою відповідальністю "АП ІМПОРТ" № 453 від 19.04.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування товариства з обмеженою відповідальністю "АП ІМПОРТ" № 453 від 19.04.2022 датою його фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АП ІМПОРТ" судовий збір в розмірі 1514,00 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АП ІМПОРТ" судовий збір в розмірі 1514,00 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "АП ІМПОРТ" (код ЄДРПОУ 39712220, місце знаходження: вул. Келецька, 105, м. Вінниця, 21030);

2) представник позивача: Онисько Михайло Михайлович (РНОКПП НОМЕР_1 , має зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС);

3) відповідач-1: Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145, місцезнаходження: вул. Кошиця, буд. 3, м. Київ, 02068);

4) відповідач-2: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).

Повне судове рішення складено 05.02.2026.

Суддя Сало Павло Ігорович