Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №608/141/26 — Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2026 року Справа № 608/141/26

Номер провадження3/608/79/2026

Суддя Чортківського районного суду Тернопільської області Яковець Н. В. , розглянувши матеріали, які надійшли від Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , несудимого, до адміністративної відповідальності не притягувався, за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 560422 від 06 січня 2026 року, складеного інспектором відділення поліції № 3 (селище Гусятин) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області лейтенантом поліції Фатиховим О. В., вбачається, що 06 січня 2026 року о 16 год. 30 хв. по вул. В. Великого, в м. Чорткові Тернопільської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mazda 3 SDN AT» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку відмовився, від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Гук В. С. просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на те, що ОСОБА_1 автомобілем у стані сп`яніння не керував, не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння. Він не погодився пройти огляд за допомогою технічного приладу Драгер на місці зупинки і в медичному закладі, оскільки результатам приладу не довіряє, натомість наполягав здати кров на аналіз. Проте йому повідомили, що треба пройти тест на Драгері, підстав для здачі крові немає, оскільки такі аналізи проводяться, якщо було ДТП або якщо не згідний з результатом Драгера. ОСОБА_1 акцентував на тому, що не відмовлявся від проходження огляду, а навпаки наполягав на здачі крові саме для стовідсоткового встановлення того, що він не вживав алкоголю. Однак, з незалежних від нього причин цього зроблено не було, натомість складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вислухавши пояснення захисника, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Чинним законодавством передбачено, що посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять у собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі.

Суд, у свою чергу, повинен переконатися у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії, шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та з диспозицією відповідних статтей КУпАП, і лише після цього дійти висновку, чи містять дії, які суддя вважає доведеними, ознаки саме таких правопорушень, які поставлені особі у провину.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху та зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з вимогами п. 2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає, в тому числі й у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Основною нормативною базою, яка регламентує особливості оформлення працівниками поліції матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП є, зокрема ст. 266 КУпАП, Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), та Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок).

Згідно із ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п. 2, 3, 6 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).

В судовому засіданні встановлено та захисником в справі про адміністративне правопорушення не оспорюється те, що 06.01.2025 о 16 год. 30 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції.

З відеозапису поліцейського вбачається, що в ході спілкування з ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння йому було запропоновано пройти огляд на факт вживання алкоголю за допомогою приладу Драгер. Тобто поліцейський діяв в передбаченому Інструкцією порядку та його вимога про проходження огляду на місці зупинки за допомогою відповідного приладу була законною та підставною.

При цьому, суд зауважує, що працівник поліції фактично виявляє ознаки стану сп`яніння у водія транспортного засобу у залежності від власного їх розуміння. Наявність ж ознак сп`яніння самі по собі не означають, що особа перебуває в такому стані.

Відеозаписом підтверджено, що ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер відмовився. У зв`язку з цим поліцейський запропонував йому пройти відповідний огляд у медичному закладі, на що він погодився.

Відповідно до п. 7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Згідно із п. 2, 3 Розділу ІІІ Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством.

Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Системний аналіз Розділу ІІІ Інструкції свідчить про те, що огляд на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я включає в себе комплекс заходів та може проводитись як за допомогою спеціальних технічних засобів, так і проведенням лабораторних досліджень.

Як визначено п. 12, 13 Розділу ІІІ Інструкції, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров.

Як зазначає захисник ОСОБА_2 та підтверджується відеозаписом, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі КНП «Чортківська центральна міська лікарня» і неодноразово наполягав, щоб в нього взяли кров на аналіз.

З переглянутого відеозапису вбачається, що йому роз`яснили, що забір крові проводиться, коли водій є учасником ДТП, або він не згідний з результатом приладу Драгер, тому ОСОБА_1 повинен пройти огляд за допомогою приладу Драгер.

Дійсно, п. 8 Розділу І Інструкції передбачено, що у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

Якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений (п. 13 Розділу ІІІ Інструкції).

Разом з тим Інструкція не містить виключного переліку методів медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тільки передбачає випадки, коли забір біологічних зразків є обов`язковим, що не виключає використання такого методу дослідження у всіх інших випадках, зокрема на прохання особи, яку оглядають.

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторних досліджень встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Таким чином, нормативно правовими актами, якими врегульовано порядок проведення огляду водія на стан сп`яніння, не передбачено неможливості визначення стану сп`яніння шляхом лабораторного дослідження аналізу крові в якості предмета дослідження біологічного середовища особи, тим більше, якщо особа бажає це зробити. При цьому, за допомогою біологічних зразків крові людини можливе виявлення як вміст наркотичних чи психотропних речовин, так і алкоголю.

Не дивлячись на зазначені положенні Інструкції, в медичному закладі не відібрали у ОСОБА_1 аналіз крові; як поліцейський, так і лікар заперечили таку можливість, повідомивши про необхідність проходження виключно за допомогою газоаналізатору для встановлення аналізу, при цьому жодних інших досліджень на виявлення стану алкогольного сп`яніння лікарем не проводилось.

Поліцейський трактував відмову продути прилад Драгер як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, хоча ОСОБА_1 жодного разу не висловлював відмови від проходження такого огляду в медичному закладі, а тільки вимагав відібрати у нього кров. Після цього поліцейський повідомив, що відносно водія буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, переглянутим відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського підтверджено пояснення захисника Гука В. С. у судовому засіданні, про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду та не ухилявся від здачі аналізів. Докази на підтвердження протилежного в матеріалах справи відсутні.

Однак, суд вважає, що такі дії були передчасними, з огляду на те, що фактично лікар не провів огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння шляхом відбору крові на аналіз, про що просив водій.

Тобто беззаперечних доказів, які б вказували на те, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, матеріали справи не містять. Під час розгляду справи не встановлено поза розумним сумнівом, що він відмовився у медичному закладі від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Сам протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви у суду.

Наведені обставини у своїй сукупності, відповідно до ст. 62 Конституції України, повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке поставлено йому в провину.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи встановлені в сукупності обставини справи, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом беззаперечними та допустимими доказами, здобутими у встановленому законом порядку, наявність в діях ОСОБА_1 складу поставленого йому в провину адміністративного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно нього підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 7, 9, ч. 1 ст. 130, 247, 266, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя:/підпис/

Згідно з оригіналом

Постанова набрала законної сили «____» ____________________ 202___ року.

Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 608/141/26, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя Н. В. Яковець

Копію постанови видано «_____»________________202___ року.

Секретар: