Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №607/1458/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2026 Справа №607/1458/26 Провадження №3/607/1079/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли від військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , командир 2 зенітного кулеметного відділення 3 зенітного кулеметного взводу 4 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановила:

з 31.08.2025 у військовій частині НОМЕР_1 проходить військову службу за мобілізацією молодший сержант ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №247 від 31.08.2025.

24.11.2025 молодшого сержанта ОСОБА_1 призначено на посаду командира 3 зенітного кулеметного відділення 2 зенітного кулеметного взводу 2 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №334 від 24.11.2025.

17.01.2026 молодшого сержанта ОСОБА_1 призначено на посаду командира 2 зенітного кулеметного відділення 3 зенітного кулеметного взводу 4 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №17 від 17.01.2026.

Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі – Статуту), молодший сержант ОСОБА_1 зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки.

Проте, всупереч наведеним вимогам Статуту, діючи умисно, всупереч інтересам служби, молодший сержант ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, вчинене в умовах особливого періоду, за таких обставин:

17.01.2026 приблизно о 14:30 в приміщенні розташування 4 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) при виконанні обов`язків військової служби під час дії військового стану виявлений з ознаками алкогольного сп`яніння молодший сержант ОСОБА_1 .

У цей же день о 15:45 зазначеного військовослужбовця було доставлено на медичне освідчення на стан сп`яніння до КНП «ТОМЦСН3» ТОР. Перебуваючи в медичному закладі, був проведений медичний огляд на стан сп`яніння в присутності лікарів та свідків. При дослідженні Алкотестом 6820 результат позитивний – 1,11% проміле, що підтвердило перебування в стані алкогольного сп`яніння військовослужбовця.

Таким чином, за викладених вище обставин, молодший сержант ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем за мобілізацією, перебуваючи на посаді командира 2 зенітного кулеметного відділення 3 зенітного кулеметного взводу 4 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_3 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 125, 126 Статуту, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов`язків, в умовах воєнного стану вжив спиртні напої.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз`яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні правопорушення визнав за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснив, що, перебуваючи на військовій службі, вжив спиртне, оскільки загинув побратим. Просив розстрочити виплату призначеного штрафу строком на 2 місяці.

Окрім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненому доведена матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні, а саме: даними, зафіксованими у протоколі №3/А4912 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, від 18.01.2026; копією військового квитка серії НОМЕР_4 ; випискою №2 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 17.01.2026, згідно з якою ОСОБА_1 встановлено діагноз:«Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Гостра інтоксикація неускладнена. Легка ступінь алкогольного сп`яніння»; поясненнями командира НОМЕР_5 КР військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 від 18.01.2026; поясненнями головного сержанта НОМЕР_5 КР військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 від 18.01.2026; поясненнями командира відділення військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 від 18.01.2026; копією рапорту командира 4 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 від 17.01.2026; витягами із наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2026 №247, від 24.11.2025 №334, від 17.01.2026 №17; копією протоколу №2/А4912 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, від 16.01.2026, який складений щодо ОСОБА_1 ; службовою характеристикою, складеною на ОСОБА_1 ; медичною характеристикою т.в.о. начальника медичної служби – начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 від 18.01.2026.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби в нетверезому стані, в умовах особливого періоду, а тому його слід притягнути до відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції даної статті.

При визначенні виду і розміру адміністративного стягнення, керуючись ст. 33 КУпАП, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, визначеному санкцією статті, яке у відповідності до ст. 23 КУпАП буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети виховання ОСОБА_1 в дусі додержання Законів України, а також запобіганню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.

Водночас згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовці у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків – звільнені від сплати судового збору, а тому при розгляді даної справи, судовий збір з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не стягується.

Окрім того, беручи до уваги заяву особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розстрочку штрафу у зв`язку з фінансовими труднощами, керуючись ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», вважаю, що заяву ОСОБА_1 слід задовольнити та розстрочити виплату штрафу рівними частинами на строк два місяці.

Керуючись ст.ст. 33, 172-20, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

постановила:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави, в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Розстрочити ОСОБА_1 виплату суми штрафу строком на 2 (два) місяці зі сплатою рівними частинами по 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень щомісячно.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у провадженні по справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

CуддяН. П. Воробель