Вирок від 03 лютого 2026 р. у справі №597/1778/25 — Заліщицький районний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2026 р. Справа № 597/1778/25

місто Заліщики

Заліщицький районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Заліщики кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.11.2025 року за №12025211150000185, відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шебутинці Сокирянського району Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із вищою освітою, розлученого, не працюючого, інваліда війни 3-ї групи, раніше судимого 23.12.2025 року за ч.1 ст.286-1 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 34 тис. грн., який сплачено згідно квитанції до платіжної інструкції №0.0.4732964559.1 від 26.01.2026 року,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 345 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника, адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

встановив:

Наказом т.в.о начальника ГУНП в Тернопільській області від 01 липня 2025 року №220 о/с капрала поліції ОСОБА_6 , за яким закріплено спеціальний жетон з індивідуальним номером 0177843, призначено на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, яку він займає по даний час.

Наказом начальника ГУНП в Тернопільській області від 28 жовтня 2025 року №404 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_7 , за яким закріплено спеціальний жетон з індивідуальним номером 0031221, призначено на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, яку він займає по даний час.

22 листопада 2025 року поліцейський СРПП ВП №4 ОСОБА_6 разом з інспектором СРПП ВП №4 ОСОБА_7 , будучи працівниками правоохоронного органу, наділені повноваженнями представника влади, при здійсненні службових обов`язків, спрямованих на неухильне дотримання положень Конституції України, Законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, під час виконання своїх службових обов`язків, споряджені спеціальними засобами та табельною вогнепальною зброєю, знаходячись у поліцейському однострою, заступили на патрулювання по охороні громадського порядку на службовому автомобілі «Peugeot 301», реєстраційний номер НОМЕР_1 у складі наряду ГРПП з позивним «Сорока 11» по маршруту Товстенської та Заліщицької територіальних громад Чортківського району Тернопільської області, з метою виконання завдань, визначених Законом України «Про Національну поліцію».

22 листопада 2025 року вищевказані співробітники поліції на службовий планшет отримали повідомлення оператора лінії «102» з подією «хуліганство», в якому було зазначено те, що в даний час, двоє осіб у готелі «Старі Заліщики» розпивають спиртні напої, не оплачують за проживання і перекидають речі. В подальшому о 13 годині 58 хвилин поліцейський ОСОБА_6 та інспектор ОСОБА_7 прибули до вказаного готелю, що за адресою: вулиця Осипа Маковея, 2, м.Заліщики Чортківського району Тернопільської області, де в готельному номері було виявлено ОСОБА_3 , який поводив себе агресивно, вчиняв конфлікти і висловлювався нецензурною лайкою в сторону працівників поліції та оточуючих.

Після того, з метою припинення протиправних дій працівники поліції попросили ОСОБА_3 вийти з приміщення готелю «Старі Заліщики». Під час виходу з приміщення, ОСОБА_3 продовжував поводити себе агресивно та висловлюватися нецензурною лайкою в адресу присутніх. В цей час, близько 14 години 41 хвилина ОСОБА_3 , перебуваючи біля виходу з приміщення готелю «Старі Заліщики», в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті неповаги до співробітників поліції, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, і те, що працівники поліції перебувають у форменому одязі та знаходяться при виконанні службових обов`язків, продовжуючи вчиняти з ними словесний конфлікт, висловлюючись в їхню адресу нецензурною лайкою, принижуючи їхню честь та гідність, ігноруючи їхні вимоги щодо припинення неправомірних дій, діючи з прямим умислом, демонструючи зухвалість наніс один удар кулаком лівої руки в область обличчя з правого боку поліцейському СРПП ВП №4 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області капралу поліції ОСОБА_6 , в результаті чого останньому заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синця на нижній та верхній повіках правого ока, яке за ступенем тяжкості відносить до категорії легких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст.345 КК України - умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

04 лютого 2026 року між начальником Заліщицького відділу Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди, прокурор, обвинувачений та захисник дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст.345 КК України. При цьому обвинувачений у повному обсязі беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення. Також, сторони узгодили покарання, яке необхідно призначити обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки. На підставі ст.75 КК України, враховуючи щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику, те що він є учасником бойових дій та інвалідом війни 3-ої групи, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробовуванням.

При цьому обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник, адвокат ОСОБА_5 погоджуються з таким видом і мірою покарання. В даній угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України, що роз`яснені обвинуваченому ОСОБА_3 .

Прокурор ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні також просить вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди щодо визнання винуватості, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди про визнання винуватості та просив призначити йому узгоджену в угоді про визнання винуватості міру покарання.

Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просить затвердити угоду про визнання винуватості від 04 лютого 2026 року та призначити обвинуваченому ОСОБА_3 обумовлену в ній міру покарання.

Потерпілий ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні проти затвердження угоди про визнання винуватості від 04 лютого 2026 року та призначення обвинуваченому ОСОБА_3 обумовленої в ній міру покарання не заперечив.

Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши вищевказану угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Закону, суд приходить до висновку, що вищевказана угода про визнання винуватості може бути затверджена з таких підстав.

Відповідно до положень ч.ч.2, 4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, за наданням всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Частиною 5 ст.469 КПК України передбачено, що укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , відповідно до ч.4 ст.12 КК України, є нетяжким злочином, правову кваліфікацію кримінального правопорушення органами досудового розслідування здійснено правильно, угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_3 про підозру, узгоджена сторонами міра покарання, передбачена санкцією ч.2 ст.345 КК України, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 , цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обґрунтованих і достатніх підстав вважати, що укладення угоди між сторонами не було добровільним, тобто є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а також, що обвинувачений не має можливості виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, судом встановлено не було, що не заперечував у судовому засіданні і обвинувачений ОСОБА_3 .

Умови даної угоди про визнання винуватості відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про наявність в даному випадку, передбачених законом, підстав для затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженої сторонами міри покарання.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертизи відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст.314, 374, 468, 472, 473, 474, 475 КПК України, Заліщицький районний суд Тернопільської області, –

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 04 лютого 2026 року між начальником Заліщицького відділу Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.11.2025 року за №12025211150000185.

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання за ч.2 ст.345 КК України у виді 2 (два) року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.

Згідно з п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ – оптичний DVD-R диск марки «Verbatim» 4,7 GB із відеозаписами під назвою «ехрort-2dokp», «export-vgphf» та «export-zzl sf», долучений до матеріалів кримінального провадження №12025211150000185 від 22.11.2025 року, після набрання вироком законної сили - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Роз`яснити ОСОБА_3 його обов`язок виконання умов угоди про визнання винуватості від 04.02.2026 року та передбачену ст.389-1 КК України кримінальну відповідальність за невиконання умов угоди про визнання винуватості.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Заліщицький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_8