Рішення від 04 лютого 2026 р. у справі №591/1529/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/1529/25

Провадження № 2/591/323/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2026 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою –

встановив :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою і свої позовні вимоги мотивує тим, що 05.09.2024 року приблизно о 10-30 ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ-21099, д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці Збройних Сил України, в напрямку перехрестя з проспектом М.Лушпи в м. Суми, перебуваючи на перехресті з вул. Івана Сірка, допустив зіткнення з автомобілем VOLKSWAGEN CADDY, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі вул. Івана Сірка, зі сторони вул. Героїв Крут, в напрямку проспекту М.Лушпи. В результаті ДТП відповідач та його пасажири отримали тілесні ушкодження, а вказані вище транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. За вказаним фактом було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024200480002695 від 05.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Під час досудового розслідування встановлено, що винуватцем ДТП є відповідач, який порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Постановою Слідчого слідчого відділу Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області лейтенанта поліції Козинець Д.С. від 31.10.2024 року кримінальне провадження було закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 17.12.2024 року у справі №591/12403/24 відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Відповідно до висновку судового експерта №33/2024 від 28.12.2024 року розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля VOLKSWAGEN CADDY, д.н.з. НОМЕР_2 , становить 288397,00 (двісті вісімдесят вісім тисяч триста дев`яносто сім грн. 00 коп.) гривень, що дорівняє вартості пошкодженого автомобіля. Цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Еталон», яка виплатила позивачу страхове відшкодування за шкоду спричинену майну у розмірі 160000,00 (сто шістдесят тисяч) гривень, що є граничним розміром виплат згідно закону. Різниця між розміром спричиненої шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням становить 128397,00 (сто двадцять вісім тисяч триста дев`яносто сім грн. 00 коп.) гривень (288 397,00 – 160 000,00), які позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача спричинену моральну шкоду в розмірі 60000,00 грн., витрати на зберігання автомобіля на платній автомобільній стоянці в розмірі 6870 грн. 00 коп., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1952 грн. 67 коп., 5750 грн. 96 коп. витрат на оплату висновку експерта, 24000,00 (двадцять чотири тисячі) гривень витрат на оплату правничої допомоги.

Стороною відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти стягнення з нього витрат на зберігання автомобіля і моральної шкоди, просить зменшити розмір витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 04.03.2025 року відкрито загальне позовне провадження по справі.

Ухвалою суду від 10.11.2025 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті на 27.01.2026 року, за клопотанням представника відповідача витребувано матеріали кримінального провадження №12024200480002695 від 05 вересня 2024 року.

З 17.02.2025 року справа перебувала в провадженні судді Сидоренко А.П..

24.12.2025 року в зв`язку з відрахуванням зі штату суду судді Сидоренко А.П., справу переданов провадження судді Клименко А.Я..

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Турченко С.П. в письмовій заяві поданій до суду позов підтримав повністю, просить суд його задоволити, просить суд слухати справу у його відсутність та відсутніть позивача.

Відповідач ОСОБА_2 , його представник адвокат Ейсмонт М.О. до суду не з`явилися, заяви про відкладення слухання справи не подали. Представник повідомлена належним чином про дату, час та місце судового засідання через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд».

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав:

Судом при розгляді справи встановлено, що 05.09.2024 року приблизно о 10-30 ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ-21099, д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці Збройних Сил України, в напрямку перехрестя з проспектом М.Лушпи, в м. Суми, перебуваючи на перехресті з вул. Івана Сірка, допустив зіткнення з автомобілем VOLKSWAGEN CADDY, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі вул. Івана Сірка, зі сторони вул. Героїв Крут, в напрямку проспекту М.Лушпи. В результаті ДТП відповідач та його пасажири отримали тілесні ушкодження, а вказані вище транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. За вказаним фактом було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024200480002695 від 05.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Під час досудового розслідування встановлено, що винуватцем ДТП є ОСОБА_2 , який порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. Постановою Слідчого слідчого відділу Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області лейтенанта поліції Козинець Д.С. від 31.10.2024року кримінальне провадження було закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 17.12.2024 року у справі №591/12403/24 відповідача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Відповідно до висновку судового експерта №33/2024 від 28.12.2024року розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля VOLKSWAGEN CADDY, д.н.з. НОМЕР_2 , становить 288397,00 (двісті вісімдесят вісім тисяч триста дев`яносто сім грн. 00 коп.) гривень, що дорівнює вартості пошкодженого автомобіля. Витрати за проведення експертизи становлять 5 750 грн. 96 коп..

ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» виплатила позивачу ОСОБА_1 страхове відшкодування за шкоду спричинену майну у розмірі 160000,00 (сто шістдесят тисяч) гривень, що є граничним розміром виплат згідно закону, про що зазначено позивачем в позові.

Різниця між розміром спричиненої шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням становить 128397,00 (сто двадцять вісім тисяч триста дев`яносто сім грн. 00 коп.) гривень.

Проти вимог про стягнення спричиненої матеріальної шкоди відповідач заперечень не подав.

Відповідно до вимог статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням, або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також висновки судового експерта Варухи В.О. № 33/2024 від 28.12.2024 року щодо розміру спричиненої шкоди, завдану шкоду несе безпосередньо винуватець ДТП - відповідач ОСОБА_2 ..

Відповідач у добровільному порядку завдану шкоду не відшкодував.

Враховуючи викладене позов в частині стягнення з відповідача частини спричиненої позивачу шкоди щодо вартості пошкодженого автомобіля в розмірі 128397,00 грн. підлягає задоволенню.

Також, з відповідача підлягають стягненню витрати позивача на зберігання пошкодженого автомобіля на платній автомобільній стоянці в розмірі 6870 грн. 00 коп. в період з 05.09.2024 року по 13.05.2025 року, що підтверджується наданими позивачем чеками з оплати відповідних послуг, які є витратами позивача безпосередньо пов`язаними з ДТП та його наслідками, а саме, пошкодженням автомобіля позивача та необхідністю його зберігання до розгляду справи судом. Зазначені витрати позивача узгоджуються з обставинами справи, заперечення відповідача в цій частині безпідставні.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача моральної шкоди суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 1 ст.1167ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

За змістом ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. А згідно з ч. 3 цієї статті розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до положень п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 рокупід моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4від 31.03.1995року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)шкоди» визначено, що позивачем має бути зазначено в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Захист порушеного права забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з порушенням її прав. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Оскільки відповідач, завдану шкоду позивачу не відшкодував, його діями позивачу спричинені моральні страждання, які пов`язані з самим фактом ДТП, фактичним повним знищенням майна позивача, зміною звичного ритму життя позивача внаслідок пошкодження належного йому автомобіля в результаті ДТП, через що, позивач протягом тривалого часу позбавлений можливості пересуватися на належному йому автомобілі, що створює позивачу істотні перешкоди у влаштуванні особистих та робочих питань, а тому позивач має право на відшкодування спричиненої йому моральної шкоди.

Крім того, при визначення розміру моральної шкоди суд враховує поведінку відповідача, який в добровільному порядку відмовляється відшкодувати позивачу спричинену шкоду навіть в частини, у зв`язку з неврегулюванням спору протягом тривалого часу відповідач сприяє збільшенню збитків позивача, в т.ч. моральної шкоди.

Враховуючи викладене, керуючись встановленими законом принципами виваженості та розумності, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в рахунок відшкодування моральної шкоди 40000,00 грн..

Отже, суд вважає за можливе частково задовольнити позов і визначити розмір відшкодування моральної шкоди, завданої позивачеві, в сумі 40000,00 грн..

Відповідно до ч. 1, 3 судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так, відповідно до ч. ч.1, 2 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У позовній заяві представник позивача зазначив розмір судових витрат в розмірі 31672 грн. 13 коп. гривень, що складаються із суми сплаченого судового збору в розмірі 1 921 грн. 17 коп., оплати висновку судового експерта в розмірі 5750 грн. 96 коп., оплати правової допомоги у розмірі 24000,00 гривень..

У зв`язку з поданням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідач судовий збір в розмірі 1 952 грн. 67 коп..

За результатами розгляду справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 1752 грн. 67 коп., що пропорційно сумі задоволених вимог, і витрати на проведення судової експертизи в розмірі 5750 грн. 96 коп..

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 18 000,00 грн., що є співмірним зі складністю справи та обсягом наданої адвокатом правової допомоги, що підтверджується наявними у справі доказами: договором про надання правової допомоги б/н від 06.09.2024року, додатковою угодою №2 від 06.09.2024року до договору про надання правової допомоги, платіжним інструкціями про оплату правової допомоги від 09.06.2024року в розмірі 12000,00 грн. та від 07.01.2025року в розмірі 12 000,00 грн., процесуальними документами складеними та поданими адвокатом позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11-13, 76-81, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - 135267 грн. 00 коп., 40000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі - 1752 грн. 67 коп., 5750 грн. 96 коп. витрат за проведення експертизи та 18000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення виготовлено 05 лютого 2026 року.

СУДДЯ А.Я.КЛИМЕНКО