Рішення від 07 вересня 2025 р. у справі №761/12923/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/12923/25

Провадження № 2/761/6140/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 вересня 2025 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді: Кондратенко О.О.

при секретарі: Біловус Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Факторинг Партнерс? до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю ?Факторинг Партнерс? (надалі по тексту - ТОВ ?Факторинг Партнерс?) звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просило суд:

-стягнути з ОСОБА_1 на його (ТОВ ?Факторинг Партнерс?) користь заборгованість за договорами №4928775 від 25 грудня 2021 року, №555163284201 від 25 грудня 2021 року у розмірі 69 746, 60 грн., судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 16 000, 00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 25 грудня 2021 року між ТОВ ?Мілоан?, правонаступником якого є позивач та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №4928775, згідно п.1.1. якого Кредитодавець зобов?язався на умовах, визначених цим договором, на строк 30 днів, визначений п.1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі 20 000, 00 грн., визначеній у п.1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов?язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4 договору термін, тобто до 24 січня 2022 року та виконати інші зобов?язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п.1.2. кредитного договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 20 000, 00 грн.

Згідно п.1.3. кредитного договору кредит надається строком на 30 днів з 25 грудня 2021 року (строк кредитування).

Відповідно до п.1.4 кредитного договору, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 24 січня 2022 року. Комісія за надання кредиту - 2 000, 00 грн. (п.1.5.1 кредитного договору).

Відповідно до п. 1.5.2., 1.6 кредитного договору, проценти за користування кредитом: 7 500, 00 грн., які нараховуються за ставкою 1, 25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п.2.1. кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Кредитодавець свої зобов?язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

26 липня 2024 року було укладено договір факторингу №26-07/2024, відповідно до якого ТОВ ?Мілоан? відступило на користь ТОВ ?Факторинг Партнерс? права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4928775. Таким чином, ТОВ ?Факторинг Партнерс? наділено правом вимоги до Відповідача за договором №4928775.

В цей же день, 25 грудня 2021 року, між ТОВ ?Київська торгово-інвестиційна компанія? та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 555163284201, згідно якого, сторони домовилися про надання Кредитодавцем Позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти на загальну суму 4 000, 00 грн., на строк 30 календарних днів, під проценти, вказані у п.1.1.1., а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцеві позику та сплатити зазначені проценти. Сторони погодили, тип процентної ставки - фіксована (п.1.1.1 договору позики). Знижене процентна ставка 2,19% на день (800,00% річних) від суми позики у межах строку надання позики, зазначеного в 1.1. цього договору. Стандартна процентна ставка, фіксована 2,60% за день (950.00 % річних) від суми позики. Позика надається позичальнику шляхом перерахування позикодавцем позики на банківський картковий рахунок позичальника за реквізитами його банківської платіжної картки, зазначений у реєстраційної анкеті клієнта позичальника у системі ? Loany? на сайті системи www.loany.com.ua.

18 грудня 2023 року між первісним кредитором ТОВ ?Київська торгово-інвестиційна компанія? та ТОВ ?Факторинг Партнерс? було укладено Договір 18/12-2023, відповідно до умов якого до ТОВ ?Факторинг Партнерс? перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики № 555163284201.

Як зазначає позивач, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення вищезазначених договорів, на таких умовах, шляхом підписання Договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позикодавці зі свого боку належним чином виконали свої зобов`язання за договорами, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договорів.

Станом на момент звернення до суду з позовом строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. А тому, позивач змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідач, своїм правом щодо направлення відзиву на позовну заяву не скористався; відзив на позовні вимоги до суду не надіслав.

Представник позивача в судове засідання не з?явився; про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; в позовній заяві зазначив, що просить провести розгляд справи за відсутності представника, на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі з підстав, викладених у позові; проти проведення заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з?явився; про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку; причини неявки суду не сповістив; письмовий відзив на позов не надіслав, як і не направив свого представника для прийняття участі у розгляді справи.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки, позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, суд, відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши подані стороною позивача документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Перевіряючи обставини по справі судом встановлено, що 25 грудня 2021 року між ТОВ ?Мілоан? та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №4928775, згідно п.1.1. якого Кредитодавець зобов?язався на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.1.2. кредитного договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 20 000, 00 грн.

Згідно п.1.3. кредитного договору кредит надається строком на 30 днів з 25 грудня 2021 року (строк кредитування).

Відповідно до п.1.4 кредитного договору, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 24 січня 2022 року.

Положеннями п.1.5. кредитного договору, сторони передбачили, що загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов?язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 9 500, 00 грн. в грошовому виразі та 11, 215.00 % річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п.1.5.1-1.5.2 кредитного договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 29 500, 00 грн. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов?язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов?язань.

Комісія за надання кредиту - 2 000, 00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 % від суми кредиту одноразово (п.1.5.1 кредитного договору).

Відповідно до п.1.5.2., 1.6 кредитного договору, проценти за користування кредитом: 7 500, 00 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

За змістом п.2.2.2 кредитного договору, нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування ( з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п.2.2.3 договору.

За змістом п.6.1. кредитного договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний зокрема через сайт Кредитодавця та або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Кредитодавець свої зобов?язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, про що свідчить квитанція №1864115383 від 25 грудня 2021 року.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, станом на день формування позовної заяви, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 59 500, 00 грн., з яких сума боргу за кредитом (тілом кредиту) - 10 000, 00 грн.; проценти за користування кредитом - 37 500, 00 грн., заборгованість по комісії - 2 000, 00 грн.

25 грудня 2021 року між ТОВ ?Київська торгово-інвестиційна компанія? та ОСОБА_1 укладено Договір № 555163284201.

Вказаний договір підписаний відповідачем відповідно до Закону України ?Про електронну комерцію?, в електронній формі із застосуванням верифікації та наданням його персональних даних та шляхом введення одноразового ідентифікатора 1621.

За умовами договору: сума кредиту 4 000,00 грн; строк кредитування складає 30 календарних днів.

Відповідно до п.1.1.1. сторони погодили тип процентної ставки - фіксована.

- за користування кредитом протягом заявленого строку 30 календарних днів користування кредитом з 11.02.2022 по 12.03.2022 за зниженою процентною ставкою 297.00% річних (0.81% в день) з наступного дня після закінчення періоду нарахування пільгової процентної ставки та до 12.03.2022 останнього дня заявленого строку користування Кредитом;

- знижена процентна ставка загальна на період, що перевищує пільговий період, 2.19 % на день (800.00 % річних) від суми позики у межах строку надання позики, зазначеного в 1.1. цього договору.

- стандартна процентна ставка, фіксована 2,60% за день (950.00 % річних) від суми позики.

Відповіднго до п.2.1. договору позики, позика надається позичальнику шляхом перерахування позикодавцем позики на банківський картковий рахунок позичальника за реквізитами його банківської платіжної картки, зазначений у реєстраційної анкеті клієнта позичальника у системі ? Loany? на сайті системи www.loany.com.ua.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме довідки ТОВ ?Універсальні платіжні рішення? №3162 240202192534 від 02 лютого 2024 року, повідомляє про успішність перерахування коштів 25 грудня 2021 року о 23:22:18 на суму 4 000, 00 грн. маска картки НОМЕР_1 , номер транзакція в системі іPay.ua-127371590, призначення платежу: зарахування 4 000, 00 грн. на картку НОМЕР_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, станом на день формування позовної заяви, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 10 246, 50 грн., з яких сума боргу за кредитом (тілом кредиту) - 4 000, 00 грн.; проценти за користування кредитом - 6 246, 00 грн.

Згідно з вимогами ст.629 ЦК України, договір є обов?язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов?язків.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов?язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов?язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов?язання внаслідок односторонньої відмови від зобов?язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов?язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ч.1 ст.612 цього Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов?язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов?язання.

Частиною 12 ст.11 Закону України ?Про електронну комерцію? передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами ст.12 Закону України ?Про електронну комерцію?, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України ?Про електронний цифровий підпис?, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

26 липня 2024 року між ТОВ ?Мілоан? та ТОВ ?Київська торгово-інвестиційна компанія? було укладено договір факторингу №26-07/2024, відповідно до якого ТОВ ?Мілоан? відступило на користь ТОВ ?Факторинг Партнерс? права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі, за договором №4928775. Таким чином, ТОВ ?Факторинг Партнерс? наділено правом вимоги до Відповідача за договором №4928775.

Згідно із Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 26-07/2024, ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 4928775, загальний розмір заборгованості становить 59 500, 00 грн.

18 грудня 2023 року між ТОВ ?Київська торгово-інвестиційна компанія? та ТОВ ?Факторинг Партнерс? було укладено Договір факторингу №18/12-2023, відповідно до умов якого до ТОВ ?Факторинг Партнерс? перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики № 555163284201.

Згідно із Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 18/12-2023, ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 555163284201, загальний розмір заборгованості становить 10 246, 60 грн.

Відповідно до ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов?язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Стаття 514 ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту ст. 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов?язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, положеннями ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов?язання клієнта перед фактором. Зобов?язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов?язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з вимогами ст. ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов?язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно з вимогами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст.95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч.1 ст.1048 ЦК України і охоронна норма ч.2 ст.625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому, за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч.1 ст.1048 ЦК України, як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання, тобто, як міра відповідальності за порушення грошового зобов?язання.

Вказані висновки щодо застосування ч.1 ст.1050 та ст.625 ЦК України у їх взаємозв?язку викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018р. у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018р. у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018р. у справі № 202/4494/16-ц, від 04 лютого 2020р. у справі № 912/1120/16.

Отже, оскільки, умовами договору про споживчий кредит №4928775 від 25 грудня 2021 року, було визначено строк кредитування - 30 днів з 25 грудня 2021 року по 24 січня 2022 року, а тому, позивач має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 24 січня 2022 року.

За умовами договору позики №555163284201 від 25 грудня 2021 року, було визначено строк кредитування - 30 днів з 25 грудня 2021 року по 23 січня 2022 року, а тому, позивач має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 23 січня 2022 року.

Судом не встановлено, що строк кредитування сторонами було продовжено в установленому законом порядку.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню:

-за договору про споживчий кредит №4928775 від 25 грудня 2021 року заборгованість у розмірі 29 500, 00 грн. (20 000, 00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7 500, 00 грн. - проценти за користування кредитом за період з 25 грудня 2021 року по 24 січня 2022 року; 2 000, 00 грн. - комісія);

-за договором позики №555163284201 від 25 грудня 2021 року заборгованість у розмірі 6 630, 00 грн. (4 000, 00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2 630, 00 грн. - проценти за користування кредитом за період з 25 грудня 2021 року по 23 січня 2022 року).

Відповідач не надав доказів належного виконання зобов`язань в частині повернення сум кредитів.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов?язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов?язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 16 000,00 грн., суд дійшов наступних висновків.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв?язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов`язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).

Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно із ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі ?Двойних проти України? (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі ?East/WestAllianceLimited? проти України», від 26 лютого 2015 року у справі ?Баришевський проти України? (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На думку суду, розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 16 000,00 грн. є завищеним, не співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу, оскільки, стороною позивача було надано суду достатні докази їх фактичного понесення позивачем, однак, враховуючи часткове задоволення позову, на переконання суду, розумним та справедливим розміром зазначених витрат з огляду на перелік наданих послуг та їх вартість буде сума в розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 530, 610, 625, 631,629, 1046-1056, 1077 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ?Факторинг Партнерс? (ЄДРПОУ 42640371, адреса: м.Київ, вул. Гейдройця Єжи, буд.6 офіс 521) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?Факторинг Партнерс? заборгованість:

-за договору про споживчий кредит №4928775 від 25 грудня 2021 року у розмірі 29 500 (двадцять дев?ять тисяч п?ятсот) грн. 00 коп.;

-за договором позики №555163284201 від 25 грудня 2021 року у розмірі 6 630 (шість тисяч шістсот тридцять) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю ?Факторинг Партнерс? відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: