Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №485/201/26 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/201/26

Провадження №2-о/485/27/26

РІШЕННЯ

іменем України

04 лютого 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Бодрової О.П.,

за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , заінтересована особа - Снігурівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,

установив:

Суть заяви

04 лютого 2026 року ОСОБА_2 , яка діє від імені ОСОБА_1 , звернулася до суду з вищевказаною заявою та просить суд встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селищі Молочне Асканія-Нова селищної територіальної громади Каховського району Херсонської області, який є сином заявниці.

В обґрунтування заявлених вимог зазначили, що ОСОБА_3 є сином заявниці. Під час вторгнення російської федерації ОСОБА_3 мешкав разом із матір`ю ОСОБА_1 в селищі Молочне Асканія-Нова селищної територіальної громади Каховського (Чаплинського) району Херсонської області. З 24.02.2022 зазначена територія є тимчасово окупованою. ОСОБА_3 з 2014 року був військовослужбовцем збройних сил України, служив в батальйоні «Айдар». Після вторгнення військ російської федерації співробітники ФСБ, знаючи що син заявниці брав участь у АТО, забрали в підвали, катували, били, знущалися. Не витримавши знущань та жорстокого побиття, 18.02.2024 чоловік скоїв самогубство шляхом повішення. Матері залишив посмертну записку, в якій просив, щоб вона виїздила, оскільки росіяни знали її, як матір військовослужбовця, учасника АТО та захисника України, попереджав про небезпеку. «Бюро судебно-медицинской експертизи» окупаційної влади видало матері лікарське свідоцтво про смерть № 26 від 19.02.2024. 19.02.2024 тіло її сина було поховане на цвинтарі селища Молочне Асканія-Нова селищної територіальної громади Каховського району Херсонська область. 29.02.2024 заявниця ОСОБА_1 , скориставшись евакуаційним маршрутом Суми-Київ та здійснила перетин державного кордону через тимчасово закритий пункт пропуску «Покровка». Особисті документи померлого сина, в тому числі і лікарське свідоцтво про смерть, заявниця не мала можливості вивезти, оскільки боялася за особисту безпеку. Встановлення даного факту смерті необхідно заявниці для державної реєстрації смерті сина в органах реєстрації актів цивільного стану та отримати свідоцтво про смерть українського зразка та подати заяву до Міжнародного реєстру збитків про смерть близького члена сім`ї.

Позиції учасників справи

Заявниця ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлена належним чином та своєчасно, представник заявниці у заяві просила про розгляд справи у їх відсутності, заяву підтримали та просили її задовільнити з підстав, наведених у ній.

Представник Снігурівського відділу ДРАЦС у Баштанському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, подала суду заяву про слухання справи у відсутність їх представника, щодо задоволення заяви заперечень не мали, додатково просили суд, у разі задоволення вимог, зазначити відомості про померлу особу згідно вимог Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян (1092/26вх від 04.02.2026).

Мотиви суду та встановлені фактичні обставини

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Особливості провадження у справах про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України визначені ст. 317 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ч.1 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Пунктом 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Вказані нормативно-правові акти не містять спеціальної норми щодо порядку державної реєстрації факту смерті на території бойових дій та тимчасово окупованій території, що унеможливлює державну реєстрацію факту смерті в позасудовому порядку.

З 24 лютого 2022 року на території України запроваджено та діє воєнний стан через збройну агресію російської федерації проти України.

Згідно з п.7 ч.1 ст.1-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

За правилами ч.2, ч.3 ст.9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом; будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Суд встановив, що заявник у справі ОСОБА_1 є громадянкою України, відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 07.02.2007 Чаплинським РВ УМВС України в Херсонській області.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 08 червня 1955 року народження, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За даними свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 25 листопада 1977 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 25 листопада 1977 року уклали шлюб, про що складено відповідний актовий запис №759. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини – ОСОБА_6 .

Згідно повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 06 січня 2026 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено відповідний актовий запис №2224. У графі «Батько» значиться ОСОБА_5 , у графі «Мати» - ОСОБА_7 .

За даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 09 січня 2007 року, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 09 січня 2007 року уклали шлюб, про що складено відповідний актовий запис №01. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини – ОСОБА_9 .

ОСОБА_3 є громадянином України, відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_6 , виданого 18 листопада 2004 року Снігурівським РВ УМВС України в Миколаївській області.

Згідно довідки №526 від 29.02.2024, ОСОБА_1 здійснила перетин державного кордону через тимчасово закритий пункт пропуску «Покровка» 29.02.2024, скориставшись евакуаційним маршрутом Суми-Київ.

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та фактично проживає у селі Баратівка Баштанського району Миколаївської області, згідно довідки про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи, та довідки відділу соціального захисту населення Горохівської сільської ради Миколаївської області.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №26, виданого 19 лютого 2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 об 11:00 за адресою: АДРЕСА_1 .

За даними талону-повідомлення єдиного обліку №8751 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, від ОСОБА_1 прийнято заяву наступного змісту: 02.12.2025 о 14:20 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 02.12.2025 о 14:19 за адресою: АДРЕСА_1 , Заявниця повідомила, що її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 2014 року приймав участь в АТО в Айдарі, потім проходив службу в 35 бригаді морської піхоти в м.Одеса, по закінченню контракту подав документи на подальшу службу в м.Одеса, куди жінка не знає і поїхав до неї в Херсонську область. 24.02.2022 чоловік знаходився в Херсонській області. Під час окупації сина забирали в підвали – знали, що він колишній військовий. Співробітники ФСБ знущалися, били, чоловік не витримав та скоїв самогубство шляхом повішання. Залишив записку, щоб матір тікала бо військові РФ мали її розстріляти. Жінка втікала і зараз проживає в с.Баратівка Горохівської ОТГ Снігурівський район. Просить направити наряд поліції для написання заяви. Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Окрім того, листом від 06.01.2026 №3/21.4-30 Снігурівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ОСОБА_1 роз`яснено, що представлені документи на підтвердження факту смерті ОСОБА_3 не відповідають формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545 "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024, а тому не є підставою для державної реєстрації смерті ОСОБА_3 .

До матеріалів справи додано фотознімок посмертної записки ОСОБА_3 .

Відповідно до «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, Асканія-Нова селищна територіальна громада Каховського району Херсонської області, до якої входить селище Молочне, з 24 лютого 2022 року по теперішній час – тимчасово окупована територія.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VIII "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України" - "Питання щодо можливості використання як доказів у справі про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України документів, які видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на такій території, має вирішуватися з урахуванням загальних положень цивільного процесуального законодавства України щодо належності та допустимості доказів (статті 58, 59 ЦПК України). Зокрема, належними відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Допустимими за змістом частини першої цієї статті є докази, одержані в порядку, встановленому законом.

Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини від 18 грудня 1996 року у справі "Лоізида проти Туречинни", міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей і дій, наприклад, реєстрації народження, смерті і шлюбу, "наслідки яких можуть ігноруватися лише на шкоду мешканцям тієї чи іншої території", посилаючись на консультативний висновок Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти у справі Намібії так званого "Намібійського винятку", який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою невизнаного на міжнародному рівні державного утворення, а тому не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території.

Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку статті 257-1 ЦПК України.

Аналізуючи вищевказані добуті та досліджені в судому засіданні докази у їх сукупності, приймаючи до уваги загальновідомі факти про тимчасову окупацію Асканія-Нової селищної територіальної громади Каховського району Херсонської області, внаслідок чого на вказаній території не здійснюється діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування, а також, що заявниця ОСОБА_1 позбавлена можливості провести державну реєстрацію смерті свого сина ОСОБА_3 у позасудовому порядку, суд вважає за можливе задовольнити заяву та встановити факт смерті на тимчасово окупованій території в селищі Молочне Каховського району Херсонської області її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 45 років.

Встановлення факту смерті особи має значення для державної реєстрації смерті сина заявниці. Спір про право відсутній.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 12, 19, 42, 76, 89, 263-264, 293-294, 317, 319, 352, 354, 355 ЦПК України, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд

ухвалив:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , заінтересована особа - Снігурівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України.

Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України в селищі Молочне Асканія-Нової селищної територіальної громади Каховського району Херсонської області, громадянина України, чоловічої статі, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Херсон Херсонської області, у віці 45 років.

Відповідно ч. 4 ст.317, п. 8 ч. 1 ст.430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення до Миколаївського апеляційного суду.

Повне рішення складено 04 лютого 2026 року.

Суддя О.П. Бодрова