Вирок від 02 лютого 2026 р. у справі №760/30455/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/30455/25

Провадження №1-кп/760/3709/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді- ОСОБА_1

за участі сторін та інших учасників провадження

секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора- ОСОБА_3

потерпілого - ОСОБА_4

захисника обвинуваченого - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_6

здійснивши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд кримінального провадження №12025100090002781 від 27.10.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 19.05.2025 за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 приблизно о 10:30 годині 26.10.2025, перебуваючи у дворі будинку №34 по вул. Машинобудівній у м. Києві, побачив автомобіль марки «Tata» моделі «LPT 613» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_7 і перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_4 , та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно з салону вказаного автомобіля, в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого матеріального збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_6 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, за допомогою заздалегідь пристосовано предмету розбив скло передніх правих дверей автомобіля марки «Tata» моделі «LPT 613» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з метою безперешкодного вчинення крадіжки, поєднаної з проникненням у сховище. В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_8 , незаконно проник до салону автомобіля марки «Tata» моделі «LPT 613» реєстраційний номер НОМЕР_1 , звідки повторно таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_4 , а саме: один набір інструментів «Yato YT-38872 1/2, 3/8, 1/4» на 128 елементів, у кейсі чорного кольору вартістю 3708 гривень 00 копійок.

Після чого, діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного матеріального збагачення, утримуючи при собі повторно таємне викрадене чуже майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, спричинивши ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 3708 гривень 00 копійок.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 , свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю і підтвердив факт, що перебуваючи 26.10.2025 у дворі будинку АДРЕСА_2 , побачив автомобіль марки «Tata» моделі, з якого викрав набір інструментів. У вчиненому щиро розкаявся.

При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню стосовно тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються і немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, розглядаючи провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, лише в межах пред`явленого обвинувачення, обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_6 , та дослідженням документів, які характеризують його як особу.

Вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема зібраними у справі доказами, які учасниками процесу визнані обґрунтованими, не оспорюються та не заперечуються.

Судом роз`яснено обвинуваченому та іншим учасникам судового розгляду, що відповідно до вимог ст. 349 КПК України у разі визнання недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, то у такому випадку учасники судового розгляду будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Винуватість ОСОБА_6 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням в інше сховище, вчиненому в умовах воєнного стану, доведена.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , згідно ст.66 КК України, судом визнається щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , в силу ст.67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 , покарання, суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого, враховуючи обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше судимий вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 19.05.2025 за ч. 1 ст. 190 КК України, позицію потерпілого, який просив призначити покарання повязане з ізоляцією від суспільства,за місцем проживання характеризується посередньо, під наркологічним диспансеро-динамічним наглядом та наглядом лікаря-психіатра не перебуває.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви №43759/10 та 43771/12», зазначає, що, хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Враховуючи сукупність об`єктивних та суб`єктивних передумов, виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, а тому суд застосовує до ОСОБА_6 покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у виді позбавлення волі.

19.05.2025 Солом`янським районним судом м. Києва ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України і призначено йому покарання у вид іштрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн, який станом на день ухвалення вироку не сплачений.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Положення вказаної норми є імперативними, тобто обов`язковими для застосування.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Згідно ч.3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому слід обчислювати з дня набуття вироком законної сили, оскільки згідно з ч. 1 ст. 17 КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком, тобто покарання може бути призначене лише з моменту ухвалення судом обвинувального вироку та набрання ним законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

На підставі наведених норм права обвинуваченому слід зарахувати строк затримання у загальний строк покарання, враховуючи, що одному дню затримання відповідає один день позбавлення волі, а саме з 27.10.2025 по 29.10.2025.

Відповідно до ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_4 завдано майнової шкоди загальну 3708 гривень 00 копійок, яка відшкодована шляхом вилучення та повернення викраденого майна потерпілому ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 124 КПК підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 4011 (чотири тисячі одинадцять) грн. 30 (тридцять) коп., а саме:

- на залучення експерта у зв`язку з проведенням судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/111-25/65998-ТВ від 28.10.2025, вартістю 2228, 50 гривень;

- на залучення експерта у зв`язку з проведенням судової дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/111-25/66500-Д від 29.10.2025, вартістю 1782, 80 гривень.

Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 392, 394 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 71, 72 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, приєднати невідбуте покарання за вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 19.05.2025 та остаточно визначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі та штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн..

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу призначене вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 19.05.2025 виконувати самостійно.

Речові докази: - абір інструментів «Yato YT-38872 1/2, 3/8, 1/4» на 128 елементів, у кейсі чорного кольору, залищити у власності погтерпілого ОСОБА_4 ..

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 , рахувати з моменту фактичного затримання у зв`язку з виконанням вироку, зарахувавши в строк покрання час фактичного затримання з 27.10.2025 по 29.10.2025.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_9