Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №462/9973/25 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/9973/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2026 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О. Б., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, згідно протоколу зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.173 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 , 28.11.2025 року близько 12 год. 00 хв. на АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння в громадському місці в неадекватному стані кричав, висловлювався нецензурною лайкою, чіплявся до перехожих, чим порушив громадський порядок і спокій громадян та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Крім того, ОСОБА_1 повідомлявся засобами зв`язку на абонентський номер НОМЕР_1 , належність якого ОСОБА_1 підтверджується написаними ним письмовими поясненнями. У матеріалах справи містяться довідки про доставку повідомлення у додатку «Viber», відповідно до яких судові повістки сформовані у електронному вигляді і доставлені на номер мобільного НОМЕР_1 , що відповідає вимогам Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасника судового процесу, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 23.01.2023 року.

Враховуючи сталу практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, враховуючи те, що діючим КУпАП передбачені стислі строки розгляду справи, суд, у відповідності до положень ч. 2 ст. 268 КУпАП, вважає за можливе провести судове засідання за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна а бо необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

При цьому такі дії мають вчинятися особою безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).

Громадський порядок – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Основним елементом об`єктивної сторони є спосіб вчинення адміністративного правопорушення, який характеризується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян чи іншими діями.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, характеризується умислом (прямим або непрямим), а також явною неповагою до моральних засад суспільства.

У відповідності до ст. ст. 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розглянувши представлені матеріали, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 992476 від 28.11.2025 року, письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 від 28.11.2025 року, рапорт від 28.11.2025 року, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Проаналізувавши зазначені документи, суд дійшов висновку про їх відповідність критеріям належності і допустимості.

В свою чергу доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, судді не надано.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суддя враховує: характер вчиненого ним правопорушення, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ст. 173 КУпАП та доходить висновку про обрання ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 173 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Керуючись ст.ст.40-1, 173, 283, 284 КУпАП, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на нього штраф у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Постанову може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Постигач О. Б.