Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №755/20820/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/20820/25

Провадження №: 2-о/755/109/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Церна В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 , заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою окремого провадження, у якій просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме: просила встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як чоловіком та дружиною.

На обґрунтування заяви зазначила, що 22 червня 1966 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ». ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік заявника ОСОБА_2 , про що видано відповідне свідоцтво про смерть.

29 серпня 2025 року заявник звернулася до Головного управління Пенсійного Фонду України в місті Києві із заявою про перехід на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням ГУ ПФУ в Чернігівській області від 05 вересня 2025 року № 930040187494 ОСОБА_1 відмовлено у переході на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, у проведенні перерахунку. У рішенні зазначено, що згідно свідоцтва про шлюб від 22 червня 1966 року НОМЕР_1 прізвище після реєстрації шлюбу і дружині і чоловіку « ОСОБА_4 », « ОСОБА_4 ». У свідоцтві про смерть годувальника зазначено прізвище « ОСОБА_5 », прізвище заявниці згідно паспортних даних – « ОСОБА_4 ». У позасудовому порядку підтвердити факт родинних стосунків заявник не може. Встановлення факту, що має юридичне значення заявникові необхідно для переходу на пенсію померлого чоловіка.

З огляду на викладене вимоги заяви просила задовольнити.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 листопада 2025 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами окремого провадження, судове засідання призначено на 03 грудня 2025 року на

11 год. 00 хв.

03 грудня 2025 року у судове засідання учасники справи не з`явилися. Наступне судове засідання призначено на 28 січня 2026 року на 11 год. 00 хв.

28 січня 2026 року у судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. У заяві від 23 січня 2026 року (вхід. № 3740) судове засідання просила провести без її участі, вимоги заяви підтримує в повному обсязі, інших заяв та клопотань не має.

Заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, у судове засідання свого представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили. Конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі та копією заяви отримали 05 грудня 2025 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи. Також ухвалу про відкриття провадження у справі та повістки про виклик до суду доставлено до електронного кабінету заінтересованої особи, про що свідчать довідки про доставку електронного документа від 08 листопада 2025 року та від

03 грудня 2025 року, що містяться в матеріалах справи. Правом на подання пояснень по справі не скористалися.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані заявником докази, суд приходить до таких висновків.

До матеріалів справи долучено копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Дніпровським РУ ГУ МВС України в місті Києві 14 червня 2002 року, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася у селищі Мізур Садонського району, Росія. Наявний штамп про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Також на сторінці 10 паспорту проставлено штамп про реєстрацію шлюбу 22 червня 1966 року з громадянином ОСОБА_2 .

Відповідно до Витягу з Реєстру територіальної громади від 28 травня 2025 року

№ 2025/007034481, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_1 , з 13 липня 1982 року.

Також до матеріалів справи долучено копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Дніпровським .РУ ГУМВС України в місті Києві, що належить ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 , що народився в селі Рябово Капшинського району Ленінградської області, Росія. Наявний штамп про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

На сторінці 10 паспорту проставлено штамп про реєстрацію шлюбу з громадянкою ОСОБА_6 , Печерський відділ запису актів громадянського стану міста Києва, 21 червня 1966 року.

Відповідно до повторного свідоцтва про народження від 24 липня 1956 року серії

НОМЕР_4 , виданого Бюро записів актів громадянського стану Капшинського району управлінням міліції Ленінградської області, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у сел. Рябово Капшинського району Ленінградської області РСФСР, про що 03 червня 1939 року в книзі записів актів громадянського стану про народження вчинено відповідний запис № 51. Батьками зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

З повторного свідоцтва про народження від 08 червня 1949 року серії НОМЕР_5 , виданого Садонським районним бюро запису актів громадянського стану селища Мізур, встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у селищі Мізур Садонського краю, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 22 травня 1945 року зроблено відповідний актовий запис № 20. Батьками зазначені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Згідно свідоцтва про одруження від 22 червня 1966 року серії НОМЕР_6 , виданого Відділом запису актів громадянського стану Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих, 22 червня 1966 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , 1939 року народження, та ОСОБА_3 , 1945 року народження, про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження зроблено відповідний запис № 4511. Після реєстрації одруження присвоєно прізвища чоловікові – ОСОБА_4 , дружині – ОСОБА_4 .

У довідці від 23 березня 2016 року, вих. № 49, виданій Комунальним концерном «Центр комунального сервісу», зазначено, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 . Сім`я складається з трьох осіб: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дружина), ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (дочка).

До матеріалів справи долучено копію Військового квитка від 23 жовтня 1991 року серії

НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_2 (мовою оригіналу – ОСОБА_12 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , який містить запис про проходження служби в Збройних Силах СРСР з 01 жовтня

1956 року по 10 жовтня 1991 року. Звільнений в запас з 11 жовтня 1991 року на підставі наказу ГК ВС від 03 серпня 1991 року № 0785.

Також заявником надано копію Облікової картки офіцера запасу від 21 жовтня 1991 року, що належить підполковнику ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка містить запис про родичів – дружину ОСОБА_1 , 1945 року народження.

В матеріалах справи міститься копія трудової книжки від 28 жовтня 1991 року серії

НОМЕР_8 , що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (мовою оригіналу

– ОСОБА_12 ) та трудової книжки від 28 серпня 2013 року серії НОМЕР_8 , що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З копії диплому серії НОМЕР_9 , реєстраційний номер від 02 липня 1966 року № 1662, встановлено, що ОСОБА_2 в 1961 році вступив до Київського вищого артилерійського інженерного училища імені С.М. Кірова і в 1966 році закінчив повний курс по спеціальності радіолокаційні засоби. Рішенням Державної екзаменаційної комісії від 28 червня 1966 року ОСОБА_2 присвоєно кваліфікацію воєнного інженера по радіотехніці.

Також до матеріалів справи долучено копію атестату зрілості від 22 червня 1956 року

Б № 562766, виданого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з інформацією про навчання в Шугозерській середній школі Капшинського району Ленінградської області.

Зі свідоцтва про смерть від 13 травня 2025 року серії НОМЕР_10 , виданого Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 13 травня 2025 року складено відповідний актовий запис № 7677.

З матеріалів справи встановлено, що 16 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Відділу обслуговування громадян № 3 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою № 12264 щодо переходу на інший вид пенсії, а саме переходу з пенсії по віку на пенсію по втраті годувальника.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від

24 червня 2025 року № 930040187494 відмовлено в перерахунку пенсії – переході на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З урахуванням положень статей 26, 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», підпункту 3, 9 пункту 2.3, пункту 2.11, пункту 2.16, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки у свідоцтві про смерть прізвище годувальника зазначено як « ОСОБА_5 », згідно паспортних даних заявниця – « ОСОБА_4 », тобто, не підтверджуються родинні стосунки з померлим, ОСОБА_1 не має права на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника.

05 вересня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийнято рішення № 930040187494 про відмову в перерахунку пенсії в зв`язку з переходом з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника.

У мотивувальній частині рішення, з урахуванням положень підпункту 9 пункту 2.3 розділу ІІ Постанови правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 «Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пункту

2.16 вказаного Порядку, зазначено, що згідно свідоцтва про шлюб від 22 червня 1966 року

НОМЕР_1 прізвище після реєстрації шлюбу і дружині і чоловіку « ОСОБА_4 », « ОСОБА_4 ». У свідоцтві про смерть годувальника зазначено прізвище « ОСОБА_5 », прізвище заявниці згідно паспортних даних – « ОСОБА_4 ». З огляду на викладене ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку.

До матеріалів справи також долучено експертний висновок від 29 липня 2025 року

№ 056/1227-m-2, складений експертом Українського бюро лінгвістичних експертиз Михальчук О., у якому зазначено, що прізвище ОСОБА_5 / ОСОБА_5 та ОСОБА_13 , а також російською ОСОБА_14 /Билетова у документах наданих для експертизи, а також у інших документах зазначених осіб є ідентичними. Розбіжності виникли внаслідок міжмовної інтерференції, неусталеності правил і принципів міжмовного перетворення прізвищ в ситуації контактного білінгвізму.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Встановлення фактів є особливою функцією суду, необхідною для підтвердження певної обставини як факту, про що просить заявник. Необхідність цього виникає у зв`язку із прогалиною в інформації або її відсутності, яка не дає змоги дійти остаточного висновку у питанні.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 ЦПК України у порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, серед іншого, родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до положень частини другої статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного пращура (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і ї правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо.

Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабою, дідом і внуками).

Таким чином, родинні відносини (споріднення) у теорії права кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Як роз`яснено у пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з подальшими змінами та доповненнями), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року по справі № 320/948/18 зазначила, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

-факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

-встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

-заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

-чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про перехід на пенсію у зв`язку із втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, у зв`язку із наявністю розбіжностей у написанні прізвища її чоловіка у долучених до відповідної заяви документів, ОСОБА_15 відмовлено у перерахунку пенсії та рекомендовано звернутися до суду з метою встановлення факту приналежності таких документів особі.

Таким чином, встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як між чоловіком та дружиною, дозволить заявникові реалізувати права, передбачені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Верховний Суд України в листі від 01 січня 2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначив, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути, зокрема, спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

При цьому до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, господарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Згідно із частиною першою статті 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із статтями 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Чинне законодавство не містить вичерпного переліку засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватися факт родинних відносин, тому застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування.

Долучені до матеріалів справи документи, а саме: копія повторного свідоцтва про народження від 24 липня 1956 року серії НОМЕР_4 , виданого Бюро записів актів громадянського стану Капшинського району управлінням міліції Ленінградської області, свідоцтва про одруження від

22 червня 1966 року серії НОМЕР_6 , виданого Відділом запису актів громадянського стану Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих, Військового квитка від 23 жовтня 1991 року серії НОМЕР_7 , Облікової картки офіцера запасу від 21 жовтня 1991 року, диплому серії НОМЕР_9 , реєстраційний номер від 02 липня 1966 року № 1662, атестату зрілості від 22 червня

1956 року НОМЕР_11 , трудової книжки від 28 жовтня 1991 року серії НОМЕР_8 , викладені російською мовою та стосуються особи ОСОБА_2 (мовою оригіналу – ОСОБА_12 ),

ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Водночас, копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Дніпровським .РУ ГУМВС України в місті Києві, та свідоцтва про смерть від 13 травня 2025 року серії

НОМЕР_10 , виданого Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), трудової книжки від 28 серпня 2013 року серії

НОМЕР_8 , яка є продовженням трудової книжки від 28 жовтня 1991 року серії НОМЕР_8 , містять інформацію про належність таких документів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд враховує, що у свідоцтві про одруження від 22 червня 1966 року серії НОМЕР_6 , виданого Відділом запису актів громадянського стану Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих, 22 червня 1966 року зазначено про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_2 ,

1939 року народження, та ОСОБА_3 , 1945 року народження, про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження зроблено відповідний запис № 4511.

Паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Дніпровським РУ ГУ МВС України в місті Києві 14 червня 2002 року, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Дніпровським РУ ГУМВС України в місті Києві, що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , також містять інформацію про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_17 .

Облікова картка офіцера запасу від 21 жовтня 1991 року, що належить підполковнику

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , також містить запис про його дружину ОСОБА_1 , 1945 року народження.

У довідці від 23 березня 2016 року, вих. № 49, виданій Комунальним концерном «Центр комунального сервісу», зазначено, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , членами його сім`ї зазначені: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дружина), ОСОБА_11 ,

ІНФОРМАЦІЯ_6 (дочка). Поряд з цим, заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 13 липня 1982 року зареєстрована за вказаною адресою, що підтверджується відповідним витягом з реєстру територіальної громади.

Наявні у матеріалах справи у своїй сукупності докази свідчать про наявність прямого родинного зв`язку між заявником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме про те, що вони є чоловіком та дружиною.

Розбіжності у написанні прізвища ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в офіційних документах, а саме « ОСОБА_14 », « ОСОБА_5 », виникли внаслідок міжмовної інтерференції, неусталеності правил і принципів міжмовного перетворення прізвищ в ситуації контактного білінгвізму, зокрема, внаслідок перекладу з російської мови на українську.

З матеріалів справи вбачається, що встановлення відповідного факту дозволить заявникові реалізувати право на звернення до органів Пенсійного фонду України щодо переходу на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Водночас, в межах розгляду даної цивільної справи суд не досліджує та не встановлює наявність у ОСОБА_1 права на перехід на пенсію у зв`язку із втратою годувальника та підстав для реалізації права на інший вид пенсії, а також правомірність дій та рішення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», статтями

2-7, 12, 13, 81, 265-268, 293, 294, 315-319, 353 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка селища Мізур Садонського району, Росія, є дружиною ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця села Рябово Капшинського району Ленінградської області, Росія, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заявник – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 42098368, адреса місцезнаходження:

вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053.

Суддя О.О. Хромова