Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №754/121/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/309/26

Справа №754/121/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 лютого 2026 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Деснянського УП ГУ Національної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

яка проживає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 184 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ВАД №742520 від 15.12.2025 р., 15.12.2025 року приблизно о 18.00 год. за адресою: АДРЕСА_1 громадянка ОСОБА_1 ухилялась від виконання своїх батьківських обов`язків щодо свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме перебувала в стані алкогольного сп`яніння перед своєю дитиною, чим порушила п.2 ст.150 Сімейного Кодексу України,за що відповідальність передбачена ч.2 ст. 184 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що ніяким чином не ухилялась від виконання батьківських обов`язків, у стані алкогольного сп`яніння не перебувала, випила дві банки слабоалкогольного напою, просила обмежитись усним зауваженням.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а ст. 245 цього Кодексу передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, адміністративна відповідальність за ч. 1ст.184 КУпАП настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Згідно ч.2 цієї статті за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст. 150 Сімейного Кодексу України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: 1. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов`язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення ВАД № 742520 від 15.12.2025; рапортом; поясненнями ОСОБА_3 .

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує наступне.

Згідно ст.ст. 23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитись усним зауваженням.

Так, Пленум Верховного Суду України в п. 17 постанови від 03 червня 2005 року № 8 роз`яснив, що, вирішуючи питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, суди повинні враховувати як вартість, так і кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, оскільки до матеріалів справи таких доказів надано не було, а обставин, що обтяжують її відповідальність не встановлено.

За наведених обставин, суд вважає за можливе визнати зазначене правопорушення малозначним та застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 22 КУпАП, звільнивши її від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі закрити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, за малозначністю.

Оголосити ОСОБА_1 усне зауваження, а провадження у справі закрити.

Постанова може бути оскаржена особою протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва.

Суддя: О.М. Панченко