Рішення від 04 лютого 2026 р. у справі №149/98/26 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/98/26

Провадження №2-а/149/5/26

Номер рядка звіту 140

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Олійника І. В.

за участі секретаря Янюк А. Й.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, третя особа: поліцейський взводу № 1роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Вінницькій області Колос Олексій Русланович про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Короткий зміст заявлених вимог

Позовні вимоги мотивовано тим, що постановою серії ЕНА № 6325390 від 11.12.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, за здійснення стоянки на проїзній частині в другому ряду, тобто порушення п. 15.4 ПДР. Проте, позивач не погоджується з вказаною постановою, оскільки рухаючись на автомобілі та шукаючи вільне місце для парковки, він побачив, як з місця стоянки виїжджає автомобіль, під`їхавши ззаду, увімкнувши правий покажчик повороту очікував звільнення паркомісця, зазначені дії поліцейські розцінили як порушення правил зупинки/стоянки. При цьому не реагували на його пояснення, а також пояснення іншого водія, який звільнив місце на стоянці. Отже, позивач стверджує, що не вчиняв порушення п. 15.4 ПДР, вважає протиправною постанову, прийняту без з`ясування всіх обставин і без достатніх доказів. Враховуючи це, просить скасувати оскаржувану постанову, а справу про адміністративне правопорушення, - закрити.

Рух справи

Ухвалою суду від 12.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу визначено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

14.01.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, мотивуючи свою позицію тим, що поліцейський під час патрулювання виявив факт порушення позивачем правил п. 15.4 ПДР. На підтвердження цього надано відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів поліцейських. Вважає правомірною прийняту постанову, процедуру розгляду дотримано, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 22.01.2026 позовну заяву залишено без руху, через несплату судового збору.

29.01.2026 до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 30.01.2026 призначено судовий розгляд на 05.02.2026.

Позивач не з`явився, про причини неяки суд не повідомив.

Представник відповідача не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

З оскаржуваної постанови встановлено, що 11.12.2025 о 20:03 у м. Вінниці по вул. Привокзальна, 1 водій ОСОБА_1 здійснив зупинку (стоянку) керованого ним транспортного засобу Nissan Leaf , н.з. НОМЕР_1 на проїжджій частині в другому ряду, чим порушив п. 15.4 ПДР, внаслідок чого його притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 310 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно п. 15.4 Правил дорожнього руху транспортні засоби не дозволяється ставити на проїзній частині в два і більше ряди.

Згідно з п.1.10 ПДР України:

вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху;

зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо);

проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги;

стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП, визначено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З досліджених відеозаписів та наявних на них пояснень як ОСОБА_1 , так і іншої особи, дають підстави для висновку, що позивач керував автомобілем таксі, під`їхав до Залізничного вокзалу у м. Вінниці, щоб запрати пасажира. Також на відеозаписах видно, що поліцейський підійшов до автомобіля, за кермом котрого знаходився позивач і цей автомобіль знаходився нерухомо на проїзній частині в другому ряду. При цьому на запитання поліцейського водій пояснив: "став по телефону говорю ..." (час на відеозаписі - 19:58:12). Отже, зазначені у постанові обставини про вчинення позивачем правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, зокрема порушення правил зупинки, доведені поданими відповідачем доказами.

Вищевказані обставини, а саме потреба забрати пасажира для подальшого його перевезення, спростовує доводи позивача про те, що він шукав вільне місце для парковки чи стоянки.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (ч. 3 ст. 283 КУпАП).

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.

Суд зазначає, що факт порушення ПДР має бути належним чином задокументованим та доведеним належними і допустимими доказами. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.03.2019 р. у справі №686/11314/17.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 р. по справі №743/1128/17, від 15.11.2018 р. по справі №524/5536/17, від 23.10.2019 р. по справі №357/10134/17.

Суд зазначає, що відповідачем виконано обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення визначеного ч. 2 ст. 77 КАС України, оскаржувана постанова є правомірною, прийнята з урахування всіх обставин.

Позивач оскаржуючи цю постанову не доводить наведені у позовній заяві обставини, а його версія про те, що він очікував виїзду зі стоянки автомобіля не підтверджена.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Підстав для закриття провадження судом не встановлено.

Розподіл судових витрат

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстав для стягнення з відповідача судових витрат немає.

Керуючись ст.ст. 122, 251, 280 КУпАП, ст.ст. 9, 72, 77, 79, 90, 139, 162, 242, 245, 246, 250, 255, 286, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ЕНА № 6325390 від 11.12.2025 – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Повне судове рішення складено –05.02.2026.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції ЄДРПОУ 40108646, м. Вінниця вул. Ботанічна, 24;

третя особа : поліцейський Колос Олексій Русланович.

Суддя Ігор ОЛІЙНИК