Суд: Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: запобігання та припинення протиправної діяльності товариств, установ, інших організацій, яка посягає на конституційний лад, права і свободи громадян
Дата: 01 лютого 2026 р.
Справа: №138/2847/25
Суддя: Київська Т. Б.
Справа № 138/2847/25
Провадження №:2-а/138/8/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.02.2026 м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в особі головуючого судді Київської Т.Б., розглянувши в письмовому провадженні без виклику сторін матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що 09.09.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 складено протокол №1080 про те, що вона не дотрималась вимог п.34 постанови №1487 від 30.12.2022. Розгляд справи був призначений на 19.09.2025, однак з`явившись до відповідача на визначений у протоколі час, їй було повідомлено про те, що ніякого розгляду не буде та вручили постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмір 34000,00 грн. Підставою винесення постанови стало те, що позивач нібито не вчасно подала інформацію про громадян, які зараховані на навчання до навчального закладу. З даною постановою позивач не погоджується та вважає її такою, що порушує її прав, оскільки розгляд справи відбувся без її участі, в результаті чого вона не мала можливість надати свої пояснення та докази по справі, що доводять її невинуватість. Повідомлення про зарахування студентів вона подала вчасно, оскільки в наказах про зарахування зазначається, що студент зараховується до навчального закладу з 01.09.2025, а інформацію відповідачу подано 05.09.2025, про що зазначено і у самій постанові. При цьому, в резолютивній частини постанови не вказано про те чи визнають її винною чи ні, натомість вказано лише про накладення грошового стягнення. Таким чином, за наявності вказаних порушень під час розгляду відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення постанова від 19.09.2025 підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене вище, позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №2424 від 19.09.2025 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 06.10.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 20.10.2025 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, витребувано у відповідача матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 01.12.2025 залишено без руху позовну заяву після відкриття провадження у справі та надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05.12.2025 продовжено розгляд адміністративної справи, замінено неналежного відповідача. Розгляд справи розпочато з початку.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22.12.2025 залучено до участі у справі другого відповідача та розгляд справи розпочато з початку.
22.01.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача до якого він долучив документи, що підтверджуються важкий стан здоров`я позивача та її чоловіка, який також має статус учасника бойових дій, що не було враховано під час розгляду адміністративної справи ІНФОРМАЦІЯ_3 .
29.01.2026 до суду надійшло ще одне клопотання представника позивача до якого він долучив документ з приводу розміру заробітної плати позивача, що також не було враховано відповідачем при розглядів справи про адміністративне правопорушення.
Представник позивача належним чином повідомлений про розгляд даної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав.
Відповідачі отримали ухвалу суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження разом з позовом та доданими до нього документами. Вказаною ухвалою суду відповідачам встановлено строк для подання відзиву на позов, однак таким правом вони не скористались.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі, зокрема, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Так, 09.09.2025 було складено протокол №1080 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення нею правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Відповідно до змісту протоколу, суть адміністративного правопорушення полягає у тому, що 09.09.2025 по розпорядженню до ІНФОРМАЦІЯ_4 була викликана ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що вона є представником Могилів-Подільського монтажно-економічного коледжу і не дотрималась вимог п.34 постанови №1487 від 30.12.2022. У вказаному протоколі зазначено дату та час його розгляду, а саме 19.09.2025 – 10 год. 00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім того, позивача зазначила свої пояснення у ньому, а саме про те, що вона з протоколом не згодна та пояснила, що нею все виконано вчасно, оскільки навчальний рік розпочався 01.09.2025, а тому додатки про зміну облікових даних були подані у відповідний термін 05.09.2025. Сформувати додаток до наказу на день його винесення неможливо, оскільки він формується коли вже фактично студенти приступають до навчання.
На підставі вказаного вище протоколу, 19.09.2025 постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 №2421 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено грошове стягнення у виді штрафу в розмірі 34000,00 грн. За результатами розгляду було встановлено, що згідно наказу №136 від 18.08.2025 до Могилів-Подільського монтажно-економічного фахового коледжу були зараховані студенти. Разом з тим, повідомлення про зміну облікових даних зазначених громадян, зарахованих до числа здобувачів фахової передвищої освіти були направлені до ІНФОРМАЦІЯ_4 лише 05.09.2025. Таким чином, посадова особа вказаного коледжу, зокрема, ОСОБА_1 , несвоєчасно подала дану інформацію, чим порушила вимоги п.34 постанови КМУ №1487 від 30.12.2022. Крім того, у постанові вказано, що при визначенні розміру штрафу обтяжуючих та пом`якшуючих обставин немає.
Як стверджує позивач, в постанові не доведено правомірність оскаржуваного рішення та наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, оскільки розгляд справи відбувся без її участі, в результаті чого вона не мала можливість надати свої пояснення та докази по справі, що доводять її невинуватість. Повідомлення про зарахування студентів вона подала вчасно, оскільки в наказах про зарахування зазначається, що студент зараховується до навчального закладу з 01.09.2025, а інформацію відповідачу подано 05.09.2025, про що зазначено і у самій постанові. При цьому, в резолютивній частини постанови не вказано про те чи визнають її винною чи ні, натомість вказано лише про накладення грошового стягнення.
В матеріалах адміністративної справи наданої відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання вимог ухвали суду від 20.10.2025, наявні повідомлення про зміну облікових даних, в яких зазначені підстави для їх зміни, а саме: ОСОБА_3 , наказ №136 від 18.08.2025; ОСОБА_4 , наказ №136 від 18.08.2025; ОСОБА_5 , наказ №136 від 18.08.2025; ОСОБА_6 , наказ №136 від 18.08.2025; ОСОБА_7 , наказ про зарахування №136 від 18.08.2025; ОСОБА_8 , наказ №136 від 18.08.2025; ОСОБА_9 , наказ №137 від 18.08.2025; ОСОБА_10 , наказ №146 від 25.08.2025; ОСОБА_11 , наказ №125 від 30.07.2025; ОСОБА_12 , наказ №125 від 30.07.2025.
Також, в матеріалах наявні пояснення директора Могилів-Подільського монжатно-економічного фахового коледжу №442 від 11.09.2025 в яких зазначено про те, що відповідно до наказів про зарахування, студенти набули статусу здобувачів освіти з 01.09.2025, згідно п.34, заклад мав надати повідомлення за додатком №4 до відповідного територіального центру комплектування у межах семиденного строку, повідомлення було подано 05.09.2025, тобто з дотриманням вказаного строку.
Представником позивача також подано до суду: копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 відповідно до якого позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_13 ; виписку із медичної карти амбулаторного хворого виданої на ім`я ОСОБА_1 відповідно до якого остання перебуває на «Д» обліку з 2010 року; довідку КНП «Могилів-Подільського МЦПМСД» про перебування ОСОБА_1 на «Д» обліку; направлення на паталогогістологічне дослідження КП «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради від 07.07.2025 ОСОБА_13 ; копію посвідчення УБД серії НОМЕР_2 чоловіка позивача; довідку про за 2025 рік про заробітну плату на інші доходи виданої Могилів-Подільським монтажно-економічним фаховим коледжом, з якої слідує, що середньомісячний дохід позивача становить лише 9000,00 грн.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Положеннями частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Статтею 7 КУпАП закріплений принцип забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення. Частинами 1 - 4 вказаної статті встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом; додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП визначено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приписами частини 3 статті 210-1 КУпАП встановлено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 19612-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Пунктом 34 постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» передбачено, що з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють надсилання у семиденний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу (навчання), звільнення з роботи, завершення навчання (відрахування із закладу освіти) до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів повідомлень про зміну облікових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 4).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (ст. 235 КУпАП)
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена.
Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На виконання вимог ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом норм ч. 1 та 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, п.34 постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» передбачено обов`язок надсилання у семиденний строк з дня видання наказу про прийняття на навчання до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки повідомлень про зміну облікових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Під час судового розгляду встановлено, що накази про прийняття на навчання були винесені 30.07.2025, 18.08.2025 та 25.08.2025.
Разом з тим, обґрунтовуючи протиправність притягнення до адміністративної відповідальності, представник позивача зазначав, що студенти зараховуються на навчання, лише з 01.09.2025, про що прямо вказано в наказах, а тому повідомлення про зміну облікових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 4) було подано 05.09.2025 слід вважати вчасним поданням такої інформації, тобто з дотриманням семиденного строку на його подання.
Зважаючи на пояснення сторони позивача та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня обов`язкова ознака суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме вини у формі прямого чи непрямого умислу особи на вчинення такого адміністративного правопорушення, оскільки як слідує з наказів про зарахування осіб на навчання, що містяться в матеріалах справи, їх дійсно було зараховано на навчання лише з 01.09.2025, тобто дійсно статус цих осіб, а відповідно і їх облікові данні змінювались лише при настанні дати з якою наказ пов`язував присвоєння відповідного статусу особі, якої він стосувався. Також встановлено з матеріалів справи, що позивач фактично вчинила усі необхідні дії для виконання вимог Постанови КМУ про яку вказано в оскаржуваній постанові, оскільки 05.09.2025, тобто протягом 7 денного строку з дати набуття студентами відповідного статусу вона повідомила відповідача про зміну їх облікових даних. В матеріалах справи відсутні відомості, що такі дії позивач вчинила не для належного виконання покладених на неї обов`язків.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений обов`язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим, і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Крім того, всупереч даним вимогам, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування вини, не спростовано твердження сторони позивача про порушення процедури розгляду протоколу про адміністративне правопорушення. Так, у своєму позові позивач стверджує ту обставину, що вона на розгляд справи з`явилась, однак її не було допущено до самого розгляду справи та не було надано можливість реалізації процесуальних прав, в тому числі надання пояснень чи надання документів, а одразу вручено примірник постанови, тобто відповідач прийняв оскаржуване рішення ще до самого розгляду справи.
При цьому, з наданих до суду документів слідує, що як позивач, так і її чоловік є важко хворими на онкологічні захворювання, середньомісячний заробіток позивача становить лише 9000,00 грн., тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 не повністю з`ясовано обставини визначені у ст.33-35 КУпАП що стосується особи, яку було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Також, у резолютивній частині постанови взагалі не зазначено про визнання позивача винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, що є порушенням форми постанови суду у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за обставини відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У силу п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до переконання, що оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення №2424 від 19.09.2025 слід скасувати, а провадження в справі закрити.
Щодо інших доводів позивача, зазначених у позові, суд згідно ч. 2 ст. 6 КАС України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
На підставі ст. 62 Конституції України, ст. 210, 245, 251, 252, 258, 268, 280, 283 КУпАП, ст. 2,4, 9, 72, 73, 77, 78, 79, 90, 139, 246, 255, 286 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №2424 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 19.09.2025 та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 34000,00 грн.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , Код ЄДРПОУ – НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Суддя: Т.Б.Київська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua