Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №611/1185/25 — Барвінківський районний суд Харківської області

Суд: Барвінківський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 25 січня 2026 р.

Справа: №611/1185/25

Суддя: Коптєв Ю. А.

Cправа № 611/1185/25

н/п 3/611/9/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року суддя Барвінківський районний суд Харківської області Коптєв Ю.А. за участю: секретаря – Ведмідь І.В., захисника Савіна О.С., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вернопілля Ізюмського району Харківської області, громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий органом 6340 16.06.2016, РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ст. 122-4, ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

З протоколу серія ААД № 786673 вбачається, що 23 листопада 2025 року близько 02:40 на автодорозі Ізюм-Барвінкове ОСОБА_1 керував автомобілем «BMW 318і», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, що було зафіксовано у встановленій законом формі та відображено у медичному висновку на стан алкогольного сп`яніння № 132 від 23.11.2025, результат 1.12 %, чим порушив вимоги пункту 2.9 а ПДР, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, з протоколу серія ААД № 014560 вбачається, що 23 листопада 2025 року близько 02:40 на автодорозі Ізюм-Барвінкове ОСОБА_1 керуючи автомобілем «BMW 318і», реєстраційний номер НОМЕР_3 , порушив вимоги пункту 2.3 «б», 12.1 ПДР, не впорався з керуванням, не врахував безпечної швидкості, з`їхав на узбіччя та допустив перевертання автомобіля, в результаті ДТП автомобіль зазнав механічних пошкоджень, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім того, з протоколу серія ААД № 786675 вбачається, що 23 листопада 2025 року о 02:40 ОСОБА_1 , будучи учасником ДТП, в порушення вимог п. 2.10 «в» ПДР України, залишив місце пригоди, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 23 грудня 2025 року дані матеріли об`єднані в одне провадження.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Савін О.С. заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративних правопорушеннь, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обґрунтовуючи клопотання захисник посилався на відсутність у матеріалах справи доказів, які б підтверджували факт керування 23 листопада 2025 року ОСОБА_1 автомобілем «BMW 318і», реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Захисник звернув увагу суду, що відеозапис, наданий працівниками поліції, не містить жодної фіксації факту керування саме ОСОБА_1 вказаним автомобілем, не зафіксовано моменту руху транспортного засобу під його контролем, не встановлено технічних дій, які б свідчили про керування. Відтак, відсутня ключова ознака об`єктивної сторони правопорушення – керування транспортним засобом, що унеможливлює покладення на особу відповідальності за ст.130 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що 23.11.2025 автомобіль «BMW 318і», реєстраційний номер НОМЕР_3 , був виявлений на автодорозі Ізюм-Барвінкове без водія і пасажирів. В протоколі серія ААД № 786673 в графі свідки зазначено, що здійснювалась фіксація на бодікамеру, при цьому в самому протоколі не зазначено, що відеозапис додається до матеріалів справи, але сама справа не містить жодного відеозапису. Крім того, пояснення свідка ОСОБА_2 , матері ОСОБА_1 , на думку захисника, не є належним і допустимим доказом у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки остання не була очевидцем події, а її відомості грунтуються виключно на переказі слів іншої особи під час телефонної розмови.

Захисник також пояснив, що 23.11.2025 провідним інспектором сектору № 3 Ізюмського РУ ЦЗ та ПД ГУ ДСНС України у Харківській області майором служби цивільного захисту ОСОБА_3 був складений акт про пожежу автомобіля «BMW 318і», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який значною мірою спростовує обставини події, зазначені в матеріалах справи. Так, з вказаного акту про пожежу, убачається, що виклик про пожежу надійшов від невстановленої особи, що спростовує твердження працівників поліції у тій частині, що саме вони викликали працівників ДСНС на місце пожежі.

Заслухавши пояснення захисник ОСОБА_1 адвоката Савіна О.С., дослідивши матеріали справи приходжу до наступних висновків.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язані з`ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст.252 КУпАП.

Частиною першою ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Статтею ст.122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Вказані норми КУпАП є бланкетними, тобто такими, які відсилають до нормативно-правових актів, які регулюють правила дорожнього руху, які є обов`язковими для виконання.

Надаючи оцінку доказам, що містяться в матеріалах справи, суддя вважає, що вони не відображають об`єктивних обставин справи, а наявні докази не відтворюють об`єктивну та суб`єктивну сторону адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.

Зі змісту ч.1 ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у цьому випадку є водії транспортного засобу.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов`язаний на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Так, згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі є будь-які дані, на основі яких орган (посадова особа) встановила наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, тощо, а також іншими документами, яким необхідно дати юридичну оцінку, яка має ґрунтуватися на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Виходячи зі змісту ст.ст.7,254,279 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП), у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст. 279 КУпАП на засіданні при розгляді справи про адміністративне правопорушення заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. При цьому серед обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначених ст. 280 КУпАП, є встановлення того, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів, при розгляді справ про адміністративні правопорушення на транспорті необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі».

Знаходження поруч із автомобілем чи в самому автомобілі, який не є в стані руху та який припаркований, не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування поруч із автомобілем, чи знаходження в середині автомобіля який не рухається, не доводить факт керування транспортним засобом.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та змінювати фабулу інкримінованого особі правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Дослідивши протоколи у справі про адміністративне правопорушення та надані докази, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушеннь, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП, не доведена, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, керування транспортним засобом ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлено не було.

Відеозапис, який доданий до матеріалів справи, не містить фактичних даних про те, що саме ОСОБА_1 керував 23.11.2025 автомобілем «BMW «Suzuki Grand Vitara», номерний знак НОМЕР_4 .

Свідок ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала нотаріально засвідчену заяву, в якій, відповідно до ст. 63 Конституції України, відмовилася давати будь-які свідчення та пояснення, що стосуються її сина ОСОБА_1 (а.с. 46).

Враховуючи викладене суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247, п. 3 ч. 1 та ч. 2 ст.284 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу зазначених адміністративних правопорушеннь.

Керуючись ст.ст.122-4, 124, 130 ч.1, 247 п.1, 283, 284, 285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Барвінківський районний суд Харківської області.

Суддя Барвінківського районного суду Юрій КОПТЄВ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua