Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №569/8922/25 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 569/8922/25

Номер провадження 2-др/570/2/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Ткачук О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне заяву представника позивача адвоката Луцик О.А. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за договором позики, штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебувала зазначена цивільна справа. 15 серпня 2025 року у справі було ухвалене рішення, яким позов задоволено частково. 19.12.2025 року до суду звернувся представник позивача адвокат Луцик Ольга Анатоліївна із заявою про ухвалення додаткового рішення, оскільки в резолютивній частині рішення не зазначено про стягнення визнаних відповідачем та підтриманих доводів позивача про стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за користування позикою у сумі 32 581,28 грн.

Представник позивача - адвокат Луцик О.А. в судове засідання не з`явилася. Згідно поданої заяви просить справу розглядати без її участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання відповідачка є належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду даної цивільної справи. Крім того, на веб-сайті суду розміщується список справ, що призначені судом до розгляду, і така інформація є відкритою, загальнодоступною та зрозумілою; і при бажанні відповідачка мала можливість отримати інформацію про дату і час розгляду справи. Від сторони не надходили заяви про відкладення розгляду справи чи про слухання справи без її участі. Відзив на позов до суду не подано.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17). Крім того, у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 Верховний Суд зазначав, що наявна у справі довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі№ 906/142/18, від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17.

Судова повістка повернулася з відміткою «відсутній за вказаною адресою». Тобто відповідачка є належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи.

ЄСПЛ також зазначив, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи (див., наприклад, згадане вище рішення у справі Лазаренко та інші, § 37, і, у контексті статті 8 Конвенції, Foley v. the United Kingdom (dec.), № 39197/ 98, 11 вересня 2001 року)».

Як зазначається у Постанові ВП ВС від 12 грудня 2024 року у справі № 990SСGС/20/24, ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та своєчасного (без невиправданих зволікань) розгляду і вирішення справи.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін чи учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути заяву без участі осіб, оскільки заслуховувати їх особисті пояснення необхідності. Тим паче, що ЦПК України передбачає таку можливість розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява підлягає до задоволення.

Щодо повідомлення учасників справи.

У постанові Верховного Суду від 1 листопада 2023 року у справі № 202/3681/16 (провадження № 61-10719св23) зазначено про наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 3 та 4 ст. 270 ЦПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Тлумачення положень ст. 270 ЦПК України дає змогу дійти висновку, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, його невід`ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення. Додаткове судове рішення – засіб усунення неповноти судового рішення...

Отже, положення ч. 4 ст. 270 ЦПК України про те, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання, не виключають обов`язку суду повідомити сторони про призначення судового засідання з розгляду заяви про розподіл судових витрат відповідно до ч. 2 ст. 246 ЦПК України чи повідомити їх про прийняття заяви до розгляду (якщо провадження у справі є письмовим).

Учасники справи були належним чином повідомлені про дату і час розгляду заяви.

Обставини, встановлені судом, положення законодавства.

15.08.2025 року Рівненський районний суд Рівненської області ухвалив рішення у справі №569/8922/25, відповідно до якого позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 05.04.2024 року у розмірі 459 245 (чотириста п`ятдесят дев`ять тисяч двісті сорок п`ять) грн. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 296 грн. 27 коп. судових витрат (сплата судового збору). Повернув ОСОБА_1 (в порядку ст. 142 ЦПК України) 50% сплаченого судового збору від суми 4592,54 грн. - в розмірі 2 296 (дві тисячі двісті дев`яносто шість) грн. 27 коп. У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

Однак судом, в резолютивній частині рішення не зазначено про стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за користування позикою у розмірі 32 581,28 грн.

Хоча у мотивувальній частині рішення суд зазначив: «На підставі ст. ст. 536 і 1048 ЦК України, згідно яких визначається плата за користування чужими коштами, з відповідача підлягає стягненню проценти протягом правомірного користування сумою позики з 06 квітня 2024 року по 17 листопада 2024 року, у розмірі 32 581,28 грн. (3648,80 грн. + 8323,03 грн. + 20 609,41 грн.)».

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування судом конкретного способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення особи до суду для вжиття додаткових способів захисту (такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18).

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. ч. 2, 3, 5 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення не ухвалено рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Висновки суду.

З огляду на вищевказане, заява представника позивача підлягає задоволенню.

Суд вважає за необхідне ухвалити у справі додаткове рішення.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Заяву представника позивача адвоката Луцик О.А. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання - задоволити повністю.

Ухвалити у справі додаткове рішення про наступне.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 05.04.2024 року, а саме: відсотки за користування позикою у розмірі 32 581 (тридцять дві тисячі п`ятсот вісімдесят одну) грн. 28 коп., згідно ст.1048 ЦК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ).

Суддя Красовський О.О.