Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №568/35/26 — Радивилівський районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/35/26

Провадження № 3/568/121/26

03 лютого 2026 р. м.Радивилів

Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Делалова О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Полку патрульної поліції Батальйону №3 з обслуговування Дубенського району УПП в Рівненській області, ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 за ч.3 ст 173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 959401 від 24.12.2025 року, 24.12.2025 року близько 11.45 год. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, застосувавши фізичне і психологічне насильство до своєї дружини ОСОБА_2 , а саме погрожував, шарпав за одяг, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психологічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 , чим повторно протягом року вчинив правопорушення.

Дії ОСОБА_1 згідно вказаного протоколу кваліфіковано за ч. 3 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вказав, що посварився з дружиною через її поведінку.

ОСОБА_2 у судовому засіданні вказала, що у неї відбулась сімейна сварка з чоловіком, зараз вони примирились. Суду зазначила, що в даному випадку є її вини, оскільки вона, не попередивши чоловіка, не ночувала вдома, через що і виникла сварка між нею та чоловіком.

Дослідивши надані матеріали справи, суд приходить до наступного.

Ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законів.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення, який включає: а) об`єкт; б) об`єктивну сторону; в) суб`єкт; г) суб`єктивну сторону.

Приписами ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення домашнього насильства в сім`ї, яке, у відповідності з даною статтею, проявляється в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ч.2, 4 ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб`єктом - особа від 16 років, яка вчинила насильство до одного із членів своєї сім`ї.

Перевіряючи матеріали справи щодо встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП виходжу з того, що об`єктивних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення матеріали справи не містять, зокрема, з протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається чи викликав словесний конфлікт будь-які наслідки, передбачені п.14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», зокрема, побоювання постраждалої особи ОСОБА_2 за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 фізичного насильства по відношенню до ОСОБА_2 .

Таким чином, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання чи словесні образи не формують собою психологічне насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі дії спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

В той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

Разом з цим з матеріалів справи вбачається виникнення між особами сімейної сварки з особистих питань.

З огляду на наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного та фізичного насильства в розумінні вимог ст.173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Таким чином, матеріали справи не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та які б підпадали під ознаки домашнього насильства.

Враховуючи викладене, суд закриває провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Керуючись ч. 3 ст. 173-2, ст. ст. 247, 251, 283 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її винесення.

Суддя О.М. Делалова