Рішення від 04 лютого 2026 р. у справі №546/1102/25 — Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/1102/25

номер провадження 2/546/111/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У листопаді 2025 року до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла вищевказана позовна заява, вимоги якої обґрунтовані тим, що 16 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 1374076 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору (далі – Договір). Умовами Договору було передбачено, що сума кредиту становить 4999,99 грн та надається шляхом їх перерахування на картку № НОМЕР_1 . Крім того, сторонами Договору була узгоджена процентна ставка. Також, у позові зазначено, що 22 жовтня 2024 року між первісним кредитором та позивачем укладено Договір факторингу № 21102024, відповідно до умов якого позивачеві відступлене право грошової вимоги до відповідача Договором.

Оскільки відповідач належним чином не виконав свого зобов`язання щодо повернення коштів у ОСОБА_1 виникла заборгованість за Договором у сумі 37899,99 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту – 4999,99 грн, процентами – 23625,00 грн та штрафом – 9275,00 грн.

Посилаючись на вищезазначені обставини, представник позивача Усенко Михайло Ігорович просив стягнути з відповідача заборгованість за Договором та судові витрати у виді судового збору та витрат на правничу допомогу.

Ухвалою судді від 11 листопада 2025 року у справі відкрите спрощене позовне провадження, призначене судове засідання на 10 грудня 2025 року та зобов`язано АТ «Райффайзен Банк» надати докази. 10 грудня 2025 року судове засідання було відкладене на 08 січня 2026 року у зв`язку з неявкою відповідача. У подальшому розгляд справи було відкладено на 05 лютого 2026 року.

У судове засідання 05 лютого 2026 року учасники судового процесу не з`явилися.

У позовній заяві представник позивача Усенко Михайло Ігорович просив розглядати справи за відсутності їх представника, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 2-6).

Відповідач у судове засідання 10 грудня 2025 року, 08 січня 2026 року та 05 лютого 2026 року не з`явився, судові повістки, направлені відповідачу за його зареєстрованою адресою місця проживання, повернулися до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 65, 74, 84).

Згідно з положеннями частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Тому з огляду на положення частини восьмої статті 128 ЦПК України відповідач про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відзиву, заяв чи клопотань до суду від відповідача не надходило.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, за письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.

У зв`язку з вищевикладеним суд вирішив проводити судове засідання, ураховуючи положення частини другої статті 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 16 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1374076 (далі – Договір) (звор. а.с. 25 – а.с. 29). Вказаний договір було підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора – Н101.

Відповідно до пункту 1.1. Договору товариство надає споживачу кошти у кредит у національній валюті України – гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту складає 5000,00 грн (пункт 1.2. Договору).

Згідно з пунктом 1.3. Договору строк кредиту – 360 календарних днів.

Відповідно до пункту 1.5. Договору тип процентної ставки – фіксована.

Стандартна процентна становить складає 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3. Договору (підпункт 1.5.1. Договору). Знижена процентна ставка становить 0,01% в день та застосовується у випадку, якщо споживач, як учасник програми лояльності товариства, до 15 квітня 2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів (підпункт 1.5.2. Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача - № НОМЕР_1 . Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору, дата надання кредиту – 16 березня 2024 року (пункт 2.2. Договору).

У випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 750,00 грн на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 55,00 грн, починаючи з п`ятого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (пункт 6.4. Договору).

Згідно з пунктом 7.1. Договору укладання кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою IКC товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході.

Відповідно до п. 7.4 Договору цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет Споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що відтворенний шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в IКC Товариства/зазначений в цьому договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

Крім того, відповідач підписав за допомогою одноразового ідентифікатора – Н101паспорт споживчого кредиту, яким також визначені умови кредитування, та Графік платежів, який є додатком до Договору (звор. а.с. 23 – а.с. 25, звор. а.с. 29).

Згідно з довідкою про ідентифікацію ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» клієнт ОСОБА_1 16 березня 2024 року о 08 год 05 хв 37 с підписав договір № 1374076 від 16 березня 2024 року за допомогою одноразового ідентифікатора Н101, який було відправлено на номер 380668469274 (звор. а.с. 30).

До позову було додано Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» (а.с. 14-23), які не містять підпису відповідача.

Згідно з листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 22 квітня 2024 року № 20250422-821 16 березня 2024 року о 08 год 08 хв 08 с на карту № НОМЕР_1 були перераховані кошти в сумі 5000,00 грн (звор. а.с. 31).

Відповідно до листа АТ «Райффайзен Банк» від 01 січня 2026 року № 81-15-9/5-БТ на ім`я ОСОБА_1 в банку емітована картка № НОМЕР_2 (а.с. 81, 86). Також до листа була додана виписка про рух коштів по картці ОСОБА_1 , згідно з якою 16 березня 2024 року ОСОБА_1 були зараховані кошти в сумі 5000,00 грн (а.с. 82, 87).

Згідно з розрахунком заборгованості, складеного ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» за кредитним договором № 1374076 від 16 березня 2024 року, станом на 22 жовтня 2024 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість у сумі 37899,99 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту – 4999,99 грн, процентами – 23625,00 грн та штрафами – 9275,00 грн (а.с. 32-36).

22 жовтня 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 22102024 (далі - Договір факторингу). Відповідно до умов Договору факторингу ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників (звор. а.с. 36 – а.с. 41).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло прав вимоги за кредитним договором № 1374076 від 16 березня 2024 року (звор. а.с. 41).

14 жовтня 2025 року позивач направив ОСОБА_1 досудову вимогу про погашення заборгованості за Договором (а.с. 43).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частини перша та друга статті 1046 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Факт укладення такого договору належним чином підтверджено доказами, наявними у матеріалах справи.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису) договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.

Підписання договору ОСОБА_1 підтверджується змістом договору, який містить усю необхідну для ідентифікації особи інформацію, а саме: прізвище, ім`я, по батькові відповідачки, номер паспорта та дату його видачі, РНОКПП та адресу місця проживання.

Доказів підписання договору від імені відповідача іншими (третіми) особами, у тому числі через вчинення шахрайських дій, відповідачем суду не надано, доказів звернення з даного факту до правоохоронних органів також не надано.

Отже, суд вважає, що позивачем доведено належними та достатніми доказами факт укладення договору саме відповідачем.

Крім того, позивачем доведено та не спростовано відповідачем факт перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 5000,00 грн на картку № НОМЕР_1 на виконання умов Договору.

Щодо нарахованих процентів за користування кредитом суд зазначає наступне.

За змістом частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Кредитний договір було укладено 16 березня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на зазначене первісним кредитором правомірно були нараховані відсотки за період з 16 березня 2024 року по 14 квітня 2024 року, заборгованість за якими, згідно з розрахунком заборгованості, була погашена.

Також первісним кредитором правомірно були нараховані проценти за денною процентною ставкою – 2,5% за період з 16 квітня 2024 року по 21 квітня 2024 року в сумі 750,00 грн.

Однак, суд доходить висновку, що заборгованість за відсотками за користування кредитом з розрахунку диференційованого розміру денної процентної ставки має становити:

4999,99 грн х 1,50% х 120 днів (за період з 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року) = 9000,00 грн;

4999,99 грн х 1,00% х 64 дні (за період з 20 серпня 2024 року до 22 жовтня 2024 року) = 3200,00 грн;

Отже, вимога позовної заяви про стягнення відсотків підлягає до часткового задоволення та з відповідача необхідно стягнути нараховані відсотки в сумі 12950,00 грн.

Щодо нарахування штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У той же час суд зазначає, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан та до дати розгляду даної справи його не скасовано.

Ураховуючи, що нарахування неустойки здійснювалося у період дії воєнного стану в Україні суд не вбачає законних підстав для її стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Ураховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість в сумі 17949,99 грн, з яких 4999,99 грн - заборгованість по кредиту та 12950,00 грн - заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції № 27140 від 24 жовтня 2025 року установлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2422,00 грн (а.с. 1). Вказані кошти зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 52).

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково на суму 17949,99 грн, тобто 47,36% від ціни позову, то з відповідачки підлягають до стягнення судові витрати в розмірі 1147,25 грн.

Щодо судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, які понесла сторона позивача слід зазначити наступне.

Відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем було долучено копії: договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року (звор. а.с. 45); акта № 866 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 08 жовтня 2025 року та детального опису наданих послуг до даного акта (а.с. 46, звор. а.с. 46).

Відповідно до договору про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року (далі – Договір № 0107), укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (клієнт) та адвокатським об`єднанням «АПОЛОГЕТ», клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах х юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта.

Пунктом 2.3. Договору № 0107 визначено, що вартість наданих послуг за 1 справу складає 8000,00 грн без ПДВ. Детальна інформація про справу, обсяг послуг, ціну послуг вказуються у Акті наданих послуг (пункт 2.4. Договору № 0107). Термін оплати послуг вказаний у Акті наданих послуг (пункт 2.5. Договору № 0107).

Згідно з копією акта № 866 наданих послуг від 08 жовтня 2025 року сума наданих послуг складає 8000,00 грн. Клієнт зобов`язаний зробити перерахунок суми наданих послуг на рахунок виконавця протягом 1 року з моменту підписання акта. Опис виконаної роботи вказаний у Деталізованому описі до даного акта (а.с. 46).

Відповідно до детального опису наданих послуг до акта № 866 за договором № 0107 були надані наступні послуги: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором – 0 год. 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи – 2 год. 00 хв.; погодження правової позиції клієнта у справі – 0 год. 30 хв.; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта – 3 год. 30 хв.; подання позовної заяви до суду від імені клієнта – 1 шт. (звор. а.с. 46).

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення.

Положеннями частини першої та другої статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 17949,99 грн, тобто 47,36% від ціни позову, то з відповідача підлягають до стягнення витрати на правову допомогу в розмірі 3788,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 83, 128, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1374076 від 16 березня 2024 року в сумі 17949 (сімнадцять тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) гривень 99 копійок, з яких заборгованість за тілом кредиту – 4999 гривень 99 копійок та заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом – 12950 гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати по справі, які складаються з судового збору у розмірі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) гривень 25 копійок та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3788 (три тисячі сімсот вісімдесят вісім) гривень 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, учасники мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників судового процесу:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, м. Львів, 79018, ідентифікаційний код юридичної особи - 35234236.

Представник позивача – Усенко Михайло Ігорович, адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, м. Львів, 79018.

Відповідач – ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .

Суддя Ю.В. Зіненко