Суд: Онуфріївський районний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 12 січня 2026 р.
Справа: №399/1050/25
Суддя: Шульженко В. В.
справа № 399/1050/25
провадження № 3/399/9/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2026 року смт Онуфріївка
Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шульженко Вікторія Володимирівна розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
03.11.2025 року до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 130 КУпАП.
Зі змісту протоколу серії ЕПР1 № 495391 від 27.10.2025 року складеного поліцейським СПД №1 (смт Онуфріївка) ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області сержантом поліції Кислицьким Д.І. вбачається, що 27.10.2025 о 09:55 сел. Павлиш вул. С.Кохна водій автомобіля фольцваген, днз НОМЕР_1 гр. ОСОБА_1 керував ТЗ з явними ознаками алкогольного сп`яніння, мав різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, мляву мову, та мав поведінку, що не відповідає дійсності. На місці зупинки водія в установленому законом порядку, останньому було запропоновано пройти медичний огляд для встановлення стану алкогольного сп`яніння, за допомогою алкотестера Драгер, та додатковий огляд в лікарні, на що останній відмовився, пояснивши це тим, що вчора вживав алкогольні напої. В подальшому водія було відсторонено від керування ТЗ, шляхом залучення тверезого водія, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.2 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
За правилами ст. 268 КУпАП присутність особи під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою.
В судовому засіданні були досліджені письмові матеріали та DVD диск, який направлений додатком разом із адміністративним матеріалом відносно ОСОБА_1 з вищевказаним протоколом (опис справи а.с.1, DVD диск а.с. 11).
Суд, дослідивши письмові та відео матеріали справи про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до ч.7 КУпАП ніхто неможе бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУПАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Саме порушення вимог зазначеного пункту ПДР України ставиться у порушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння передбачений у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції № 1452/735) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядку).
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 передбачено, що за наявності ознак, передбачених цією Інструкціє, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, п. 6 Розділу І Інструкції та п. 3 Порядку під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали безперервного відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З відеозапису видно, що на відео зафіксовано ділянку автомобільної дороги в районі залізничного переїзду, де здійснюється рух транспортних засобів у двох напрямках. На правій смузі руху, на безпечній відстані від залізничних колій та шлагбаума знаходиться автомобіль з увімкненими аварійними світловими сигналами, які функціонують у штатному режимі. При цьому, інші транспортні засоби здійснюють об`їзд зазначеного автомобіля безпечно, рух у обох напрямках не припинений. До вказаного автомобіля підходить працівник поліції, який повідомляє на відео, що транспортний засіб «застряг на переїзді», та запитує у особи водія, який перебуває за кермом, з якої причини автомобіль не рухається. Чоловік, водій, середнього віку, який знаходився за кермом, пояснює, що у транспортному засобі наявна технічна несправність — не вмикається коробка передач. На зауваження поліцейського щодо створення перешкод для руху він повідомляє, що на автомобілі увімкнено аварійну сигналізацію. У подальшому поліцейський з`ясовує, що зазначений чоловік не є власником транспортного засобу, а керував ним, оскільки власник (пасажир ОСОБА_2 ) вживав алкоголь. Поліцейський перевіряє документи, встановлює відсутність поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та починає складення постанови відносно цього водія і зазначає про необхідність прибрати автомобіль з цієї ділянки дороги. До поліцейського підходить пасажир автомобіля, який пояснює про несправність транспортного засобу та зазначає, що транспортний засіб вперед не рухається проте задня передача працює. На прохання ОСОБА_2 , водій автомобіля заднім ходом від`їжджає далі від залізничного переїзду та зупиняється майже на узбіччі дороги, однак розташований ТЗ нерівно. Надалі один із працівників поліції наполягає на необхідності додатково прибрати транспортний засіб, водночас інший працівник поліції відводить водія до службового автомобіля, що знаходиться на значній відстані, для складання постанови. У цей час пасажир на ім`я ОСОБА_2 , який раніше перебував у салоні автомобіля, здійснює незначний маневр транспортного засобу заднім ходом на дуже малу відстань з метою його вирівнювання на узбіччі дороги. Зазначені дії відбуваються у присутності двох працівників поліції, які не вживають жодних заходів для припинення таких дій. Після цього один із поліцейських заявляє про необхідність проведення огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння, посилаючись на те, що він керував транспортним засобом. Поліцейський зазначає наявність ознак сп`яніння (запах алкоголю, почервоніння очей, обстановка, що не відповідає дійсності). При цьому з відеозапису вбачається, що чіткої та однозначної відповіді ОСОБА_2 щодо згоди, чи відмови від проходження огляду на місці зупинки або в медичному закладі зафіксовано не було, останній емоційно обурювався, а поліцейський зазначив, що приймає це як відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. Разом з тим, зі слів іншого пасажира (жінки), зафіксованих на відео, вбачається, що саме працівник поліції запропонував ОСОБА_2 «відігнати автомобіль», що поліцейськими заперечується, однак будь-які застереження або заборони щодо керування транспортним засобом цією особою, з боку працівників поліції до моменту руху та під час руху автомобіля, відсутні.
У даному випадку судом встановлено, що працівники поліції були обізнані про можливе перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння ще до моменту здійснення ним будь-яких дій з транспортним засобом. Попри це, вони не лише не запобігли керуванню автомобілем, а фактично допустили та, за твердженням іншого пасажира (жінки), що зафіксовані на відео, навіть ініціювали такі дії, наполягаючи на прибиранні автомобіля з проїжджої частини та усунувши первинного водія.
Отже, працівниками поліції не було вжито своєчасних заходів щодо запобігання керуванню транспортним засобом особою, яка, за їх твердженням, мала ознаки сп`яніння, що ставить під сумнів обґрунтованість та послідовність їхніх подальших дій.
Суд також звертає увагу, що з відеозапису не вбачається належної фіксації чіткої та однозначної відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у визначеному законом порядку, а сама поведінка особи носила емоційний та обурений характер, що не може автоматично ототожнюватися з відмовою у розумінні статті 130 КУпАП.
За таких обставин суд доходить висновку, що наявні у справі докази не підтверджують поза розумним сумнівом факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, а всі сумніви щодо доведеності вини особи відповідно до вимог статті 62 Конституції України тлумачаться на її користь.
Також суд дійшов висновку, що дії працівників поліції носили непослідовний та суперечливий характер, а в сукупності обставин-ознаки провокування особи до керування транспортним засобом з метою формального створення підстав для притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.
Одночасно судом наголошується, що такої ознаки як «почервоніння очей» Інструкція не містить.
Поліцейським зазначено у протоколі ознаку алкогольного сп`яніння «млява мова», проте на відео таку ознаку зазначено не було, проте з відео видно, що мова зрозуміла, нормальне формулювання своїх думок.
Приписами ст.62 Конституції України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п.п. 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» судами має суворо додержуватись закріпленого у ч.1 ст.62 Конституції принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Звернуто увагу судів на те, що згідно з ч.3 зазначеної статті Основного Закону всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши усі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про відсутність у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.
При цьому, суд, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені. При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. ч.2 ст. 130, п.1 ч.1 ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови суду буде вручено або надіслано особі, щодо якої її винесено, протягом трьох днів з дня її оголошення.
Суддя Онуфріївського районного суду
Кіровоградської області В.В. Шульженко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua