Вирок від 03 лютого 2026 р. у справі №182/1855/25 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1855/25

Провадження № 1-кп/0182/190/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

04.02.2026 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.02.2025 за № 12025041340000212 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, водій господарчого відділення взводу матеріального забезпечення 2 танкового батальйону в/ч НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», із вищою освітою, розлучений, на утриманні має малолітню дитину, доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимий:

- 21.08.2025 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 6 міс. позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням, встановлено іспитовий строк 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін судового провадження

прокурора ОСОБА_5

(у режимі ВКЗ з власного пристрою),

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_6

(у режимі ВКЗ з власного пристрою),

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, який зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і який 15.07.2022 самовільно залишив військову частину, 11 лютого 2025 року близько 15:20 год., знаходячись у приміщенні магазину «АТБ», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів 42-б, побачив при вході у приміщення біля камер схову велосипед «haro», який належать ОСОБА_7 . В цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , під час дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в цей же день та час, перебуваючи за вищевказаною адресою, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_7 знаходився у приміщенні магазину та за його діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення викрав велосипед «haro», ринкова вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 491 від 21.02.2025 складає 4 250 грн. 00 коп., який належить ОСОБА_7 . Чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 , матеріальний збиток на суму 4 250 грн. 00 коп. В подальшому ОСОБА_3 залишив місце вчинення злочину, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними діями, які виразилися у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення /злочин/, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.

Позиція сторони захисту

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину свою визнав у повному обсязі та суду показав, що точно дати вчинення викрадення вже не пам`ятає. Однак, пам`ятає, що було це зимою 2025 року. У вечірній час, десь у період часу з 17 до 18 год. він зайшов до магазину «АТБ» по вул. Електрометалургів, 42-Б у м. Нікополі. Коли заходив до приміщення магазину, побачив гірський велосипед, який стояв при вході до магазину, а саме поблизу камер схову. У магазині скупився, а коли виходив, то побачив, що велосипед ще стоїть. Вказаний велосипед не був прикутий. Він сів на велосипед і поїхав додому. Вказаний велосипед не продав. Приїхали до нього днів через 3 - 4 працівники поліції. Він видав їм велосипед. У скоєному розкаюється. Запевнив, що більше такого робити не буде. Просить не позбавляти його волі, зробив належні висновки.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_6 , не заперечуючи правильність кваліфікації дій та доведеності вини його підзахисного, просив врахувати, що останній вину визнав, як в ході досудового розслідування так і в ході судового розгляду, викрадене повернуто потерпілому і останній не має претензій матеріального характеру до обвинуваченого, його підзахисний щиро покаявся у скоєному, і просив призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Позиція потерпілого

Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просять проводити судовий розгляд без його участі, цивільний позов заявляти не буде, покарання просить призначити на розсуд суду.

Досліджені в судовому засіданні докази

Письмові докази, законність, належність та достовірність яких учасниками судового провадження не оспорювалася, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12025041340000212:

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 11.02.2025 ОСОБА_7 , у якій він вказує, що 11.02.2025 в період часу з 15:15 год. до 15:30 год. невідома особа викрала належний йому велосипед, який він залишив у приміщенні магазину «АТБ» по вул. Електрометалургів. (а.п. 10);

- висновок судової товарознавчої експертизи № 491 від 21.02.2025, відповідно до якого: ринкова вартість, з урахуванням зносу, велосипеду «haro», камера велосипеда 26 дюймів, у справному робочому стані, придбаного у 2023 році, станом на 11.02.2025 становить 4 250,00 грн. (а.п. 16-22);

- протокол огляду від 20.02.2025 – добровільно наданого представником ТОВ АТБ «МАРКЕТ» диску з відеозаписами з камер внутрішнього та зовнішнього відеоспостереження магазину «АТБ», за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 42-Г. На диску наявні відеозаписи. На першому відеозапису видно приміщення, у якому знаходяться камери схову магазину «АТБ», вказана дата 11.02.2025, час. 14:53. Двері відчинилися, зайшов чоловік у темній шапці, темній куртці та темних штанях, ззовні вказаний чоловік схожий на ОСОБА_3 . У кутку кімнати, біля столика стоїть велосипед червоно-білого кольору. Вказаний чоловік зайшов до приміщення магазину. Наступний відеозапис, дата на відеозаписі 11.02.2025 час 14:56. Той же чоловік у тому ж самому місці йде на вихід. Наступний відеозапис, дата 11.02.2025 час 14:53, де видно з другого ракурсу камери теж саме приміщення, де той же самий чоловік з приміщення магазину заходить до приміщення, де знаходяться камери схову та йде на вихід. Наступний запис: дата 11.02.2025 час 14:59, той же самий чоловік, теж приміщення магазину, чоловік підходить до велосипеду, який стоїть у кутку біля камер схову, хапає велосипед та вибігає з приміщення магазину на вулицю. Наступний відеозапис: дата 11.02.2025 час 14:59 інший ракурс камери, видно приміщення де знаходяться камери схову. Видно, що чоловік вийшов з приміщення магазину, вхопив велосипед та вийшов на вулицю. Наступний запис: дата 11.02.2025 час 14:59, відеозапис з камери зовнішнього відеоспостереження, видно як з приміщення магазину вибіг чоловік з велосипедом, сідає на велосипед і їде. (а.п. 28);

- заява ОСОБА_3 про добровільне надання співробітникам поліції для огляду та вилучення велосипеду (а.п. 30);

- протокол огляду від 19.02.2025 – добровільно наданого ОСОБА_3 для огляду та вилучення велосипеду чорно-червоного кольору з написом на рамі білого кольору «НARO». Велосипед видимих пошкоджень не має, у справному стані. Велосипед вилучено. До протоколу огляду додано фото-таблицю. (а.п. 31-33);

- розписка ОСОБА_7 про отримання від співробітників поліції належного йому велосипеда. (а.п. 35)

Оцінка доказів судом

Таким чином, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Досліджені докази є взаємозв`язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення, за яким він обвинувачується.

Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом в контексті рішень ЄСПЛ означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини та її основоположних свобод не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Вина ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі.

Призначення покарання

При визначенні виду та міри покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином /ч. 4 ст. 185 КК України/.

Відповідно до тексту досудової доповіді, яка була складена на підставі ухвали Нікопольського міськрайонного суду і проти якої не заперечує обвинувачений, обвинувачений ОСОБА_3 має середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення. Виконання покарання у громаді можливе у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів. За умови звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням рекомендовано покласти на нього обов`язки передбачені п. 1), 2) ч. 1 ст. 76 КК України та додатково обв`язки передбачені п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України.

Також суд враховує обставини справи та особу винного.

Так, ОСОБА_3 притягувався до кримінальної відповідальності (вирок Нікопольського міськрайонного суду від 21.08.2025). Має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо (а.п. 78). Призваний на військову службу за мобілізацією (а.п. 73) та є військовослужбовцем (а.п. 79), з 05.07.2022 самовільно залишив військову частину (а.п. 81, 82). Розлучений, на утриманні має малолітню дитину, доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває (а.п. 75, 77).

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд вважає щире каяття (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України) та визнання вини (ч. 2 ст. 66 КК України).

При цьому, судом враховується, що щире каяття ОСОБА_3 проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись.

Відшкодування спричиненої шкоди, а саме вилучення викраденого майна та передачу його потерпілому, пом`якшуючою обставиною суд не визнає, оскільки воно фактично відбулося без участі обвинуваченого, а завдяки діям співробітників поліції.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України відсутні.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді позбавлення волі.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 21.08.2025 вироком Нікопольського міськрайонного суду ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк на 4 роки 6 міс. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 2 роки. На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення /злочин/, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України - 11.02.2025, тобто до постановлення вироку Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.08.2025.

Враховуючи всі вищезазначені обставини справи, суд вважає необхідним при визначенні остаточного покарання застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України.

Ураховуючи, що ОСОБА_3 , який вчинив кримінальне правопорушення /злочин/ до винесення стосовно нього вироку від 21.08.2025 Нікопольським міськрайонним судом, всі обставини справи, щире каяття обвинуваченого, визнання ним вини, відсутність претензій матеріального характеру від потерпілого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого без відбування покарання можливе, тому вважає необхідним застосувати щодо нього ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов`язки, передбачені п. 1), 2) ч. 1, п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Вирішення цивільного позову

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Вирішення питання про запобіжний захід

Ухвалою слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.03.2025 застосовано щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Строк дії ухвали до 26.05.2025.

Після 26.05.2025 у даному кримінальному провадженні, під час судового розгляду, строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту скінчився і судом не продовжувався.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Вирішення питання про долю речових доказів та арештованого майна

Суд вирішує долю речових доказів відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Речовий доказ:

- DVD-диск з відеозаписами з відеокамер, який долучено до матеріалів провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

- велосипед «haro», який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_7 , залишити останньому.

Арешт на майно не накладався.

Вирішення питання про процесуальні витрати

Також суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи, згідно довідки у сумі 424 грн. 08 коп., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченню за ч. 4 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2025 року більш суворим покаранням призначеним за даним вироком, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

На підставі п. 1), 2) ч. 1, п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту по цьому кримінальному провадженню скінчився.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов не заявлено.

Речовий доказ:

- DVD-диск з відеозаписами з відеокамер, який долучено до матеріалів провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

- велосипед «haro», який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_7 , залишити останньому.

Арешт на майно не накладався.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави у відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта 424 (чотириста двадцять чотири) грн. 08 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку у суді.

Суддя: ОСОБА_1