Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №541/4661/25 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/4661/25

Номер провадження3/541/33/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Вірченко О.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 22 листопада 2025 року серії ЕПР1 № 520570, 22 листопада 2025 року о 14 год 42 хв. в м. Миргороді по вул. Гоголя, 15 ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Ford siera, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння (поведінка, яка не відповідала обстановці, зіниці не реагували на подразники). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Проводилась відеофіксація на технічний засіб L49100540. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Його не прибуття не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 268 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Данильчук С.Г. надав клопотання про закриття провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, мотивуючи наступним. З відеореєстратора патрульної машини вбачається, що працівники поліції не зупиняли автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , схожий транспортний засіб проїхав повз їх автомобіль, однак на відео не видно номерний знак автомобіля та хто саме був за кермом. Крім того, у поліцейських не було належних доказів вважати, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння, його зіниці не реагували на подразники, оскільки були не відповідні умови освітлення, при яких зіниці реагують на зміну освітлення. Його поведінка відповідала обстановці, в розмові з поліцейськими ОСОБА_1 поводив себе ввічливо, відповідав на усі запитання, надавав пояснення, тому на його думку він не повинен був проходити огляд на стан сп`яніння. При складані протоколу йому не вручалося направлення на огляд на стан сп`яніння, як і не роз`яснювалося право пройти огляд самостійно протягом двох годин. Відповідно до висновку КНП Сумської обласної ради від 29 листопада 2025 року ознаки сп`яніння у ОСОБА_1 не виявлені, огляд проведено 23 листопада 2025 року о 14 год 30 хв. Зауважив, що працівниками поліції не задокументовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки поліцейські підійшли до автомобіля, який стояв (а.с. 15-25).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

У відповідності зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна діяльність чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом – це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року ВС КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом – це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, а під час руху – для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 22 листопада 2025 року серії ЕПР1 № 520570 вбачається, що ОСОБА_1 22 листопада 2025 року о 14 год 42 хв. керував автомобілем з ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився.

Однак, матеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Під час судового розгляду було оглянуто відеозапис фіксування адміністративного правопорушення, доданий до матеріалів справи. З вказаного запису вбачається, що працівники поліції не зупиняли транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , а підійшли до автомобіля, який стояв, зі сторони водія вийшов ОСОБА_1 , але останній повідомив, що не керував автомобілем, про що зазначив в письмових поясненнях, які не приєднані до матеріалів справи.

Інших будь-яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення судді не надано.

Ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд. Суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Таким чином, оскільки будь-яких належних, допустимих і достовірних доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, був зупинений працівниками поліції та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння не надано, суддя приходить до висновку, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи, керуючись вимогами ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь; кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом, суддя вважає, що винуватість ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, належним чином не підтверджується, а тому провадження по справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду О. М. Вірченко