Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №524/7079/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/7079/25

Провадження №2-др/524/2/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2026 м. Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі

головуючого судді Мельник Н.П.,

з участю секретаря судового засідання Ткаченко Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Келембета Олександра Миколайовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 524/7079/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

УСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Келембета О.М. про ухвалення додаткового рішення про стягнення із відповідача по справі № 524/7079/25 на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 35000,00 грн та 6000,00 грн витрат, пов`язаних із залученням експерта та проведення експертизи.

У обгрунтування заяви зазначено, що 18.12.2025 Автозаводським районним судом міста Кременчука ухвалене рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

28.01.2026 ухвалою суду прийнято до розгляду зазначену заяву про ухвалення додаткового рішення із призначенням судового засідання 04.02.2026 без повідомлення учасників справи на підставі ч. 3 ст. 270 ЦПК України.

03.02.2026 від відповідача до суду надійшла письмова заява про ознайомлення із матеріалами справи.

04.02.2026 від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу з урахуванням фактично наданих послуг та середніх витрат на правничу допомогу, затверджених в Україні за кожну витрачену годину часу та принципів пропорційності, обґрунтованості та раціональності.

У обгрунтування якої зазначено, що заявлений розрахунок витрат на суму 35000,00 грн не обґрунтований, оскільки не зрозуміло як обраховувалася ця сума, з розрахунку за яку виконану роботу та на яку сума, скільки годин витрачено на надання даних видів послуг. Жоден доданий документ не містить калькуляцію цієї суми. Згідно договору про надання правничої допомоги та додаткової угоди до нього 35000,00 грн за правничу допомогу підлягав сплаті у разі повного задоволення позовних вимог позивача, однак рішенням суду позов задоволений частково, тому умови договору про надання правової допомоги не виконані для оплати вищевказаної суми. В акті приймання - передачі виконаних робіт не зазначено з чого саме складається заявлена сума витрат на правничу допомогу з урахуванням витрат на кожну складову наданих послуг, немає зазначення кількості годин, витрачених на послуги для забезпечення можливості визначення їх вартості. Відсутні підтверджуючі документи фактичної оплати клієнтом зазначених коштів адвокатському бюро і реальності таких витрат на правову допомогу. Крім того, зазначає, що судові засідання, зазначені в акті виконаних робіт відбувалися в середньому 20 - 30 хв.

Частиною 1 ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги,з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 ЦПК України.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 270 ЦПК України).

Розглянувши подану представником позивача заяву з урахуванням клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд приходить до таких висновків.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначені критерії, що слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 4 - 6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: (1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; (2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: (1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); (2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); (3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; (4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, до яких у тому числі відносяться і витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат входить до предмета доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Отже, якщо стороною документально доведено, що нею понесені витрати, у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Суд враховує також правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 09.04.2019 по справі № 826/2689/15, згідно якої процесуальним законодавством не передбачений обов`язок сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення, покладений обов`язок доведення неспівмірності витрат із наданням відповідних доказів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц зазначила, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч.4 ст. 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Так, у зазначеній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 18.12.2025 Автозаводським районним судом міста Кременчука ухвалене рішення по справі, згідно якого частково задоволені позовні вимоги позивача на 88,27 %.

Крім того, у зазначеному рішенні суду вказано, що у позові заявлено попередні витрати позивача в сумі 40000,00 грн на професійну правничу допомогу та 4000,00 грн витрат, пов`язаних із залучення свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Таким чином, сума судових витрат на професійну правничу допомогу, заявлена до відшкодування, не перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, тому підстав, передбачених ч. 4 ст. 141 ЦПК України не встановлено.

Разом з тим, суд погоджується із доводами відповідача щодо того, що судові засідання, зазначені в акті виконаних робіт відбувалися в середньому 20 - 30 хв. Крім того, суд зауважує, що зазначені в цьому акті фіксування судових засідань 17.07.2025, 24.09.2025, 18.12.2025 не відбувалося по причині відповідно за клопотаннями сторони відповідача, сторони відповідача та позивача, а також у зв`язку із неявкою учасників справи.

В іншій частині клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, суд не може погодитися із доводами відповідача з урахуванням такого.

Згідно договору про надання правничої допомоги та додаткової угоди до нього між позивачем та Адвокатським бюро «Келембет та партнери» від 16.06.2025 та 19.12.2025 сторонами узгоджено, що вартість послуг з представництва інтересів клієнта у суді першої інстанції становить 35000,00 грн за умови прийняття позитивного рішення суду, під яким розуміється прийняття судом рішення про задоволення вимог щодо стягнення на користь клієнта майнової шкоди. Акт приймання-передачі виконаних послуг від 19.12.2025 містить перелік наданих послуг, вартість яких визначена на суму 35000,00 грн. Згідно рахунку-фактури № 1191225 від 19.12.2025 клієнтом ОСОБА_1 здійснено оплату зазначених послуг.

Оскільки позов задоволений частково на 88,27 %, з відповідача на користь позивача на підставі ч. 2 ст.141 ЦПК України, підлягає до стягнення 30894,50 грн (88,27 % від 35000,00 грн) витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням наведеного, враховуючи відсутність деталізованої калькуляції вартості послуг адвоката, зокрема за участь у судових засіданнях, те, що фіксування трьох судових засідань 17.07.2025, 24.09.2025, 18.12.2025 не відбувалося, суд приходить до висновку про зменшення витрат на правничу професійну допомогу, що підлягають стягненню із відповідача на 3000,00 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 27894,50 грн (30894,50 грн – 3000,00 грн) витрат на правничу допомогу.

Крім того, оскільки позов задоволений частково на 88,27 %, з відповідача на користь позивача на підставі ч. 2 ст.141 ЦПК України, підлягає до стягнення 5296,20 грн (88,27 % від 6000,00 грн) витрат, пов`язаних із залученням експерта та проведення експертизи. На підтвердження понесення цих витрат стороною позивача долучені документи про їх оплату. Відповідачем не заявлялося клопотання про їх зменшення та не доводилося їх неспівмірність.

Разом з тим, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку (ч. 4 ст. 141 ЦПК України).

Натомість, заявлена до відшкодування сума витрат, пов`язаних із залученням експерта та проведення експертизи на переконання суду значно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку.

Стороною позивача не доведено, що остання могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, тому суд приходить до висновку про відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, тобто за вирахуванням 2000,00 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3296,20 грн (5296,20 – 2000,00) витрат, пов`язаних із залученням експерта та проведення експертизи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 247, 265, 268, 270, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Келембета Олександра Миколайовича про ухвалення додаткового рішення по справі № 524/7079/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 27894 грн 50 коп витрат на професійну правничу допомогу та 3296 грн 20 коп витрат, пов`язаних із залученням експерта та проведення експертизи.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ;

третя особа Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: м. Київ, бул. Русанівський, 8.

Суддя Н.П. Мельник