Суд: Ставищенський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 03 лютого 2026 р.
Справа: №378/1292/25
Суддя: Скороход Т. Н.
Єдиний унікальний номер: 378/1292/25
Провадження № 3/378/5/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.02.2026 року селище Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Скороход Т. Н., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
За протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 443534 від 04.09.2025 ОСОБА_1 04.09.2025, близько 16 год. 31 хв., по вул. Героїв України в селищі Ставище, керував автомобілем ВАЗ 21093, номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою не визнав, пояснивши, що 4 вересня 2025 року, близько 16 год. 30 хв., він керував автомобілем ВАЗ 21093, номерний знак НОМЕР_1 по вул. Героїв України в селищі Ставище, де його зупинили працівники поліції. Перевіривши документи, останні повідомили, що у нього вбачають ознаки наркотичного сп`яніння і запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, на що він погодився. Працівники поліції двічі пропонували йому пройти огляд, і він кожен раз погоджувався. Працівник поліції зателефонував комусь, після чого почав мовчки писати протокол. Наркотичні речовини він не вживає.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 — адвокат Шапошник Є.В. пояснив, що працівники поліції своїми діями спровокували ОСОБА_1 відмовитися від огляду на стан наркотичного сп`яніння, підтримав подане клопотання про закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що ОСОБА_1 був безпідставно зупинений працівниками поліції без порушення ним правил дорожнього руху. Крім того, працівник поліції не маючи достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння, безпідставно запропонував йому пройти такий огляд. Звернув увагу, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначена така ознака наркотичного сп`яніння як поведінка, що не відповідає обстановці, яка відповідно до відеозапису взагалі не озвучувалася поліцейськими. Вказана ознака не відповідає дійсності, так само як і ті ознаки, що були озвучені поліцейськими під відеозапис. Також, після того, як ОСОБА_1 вдруге погодився прослідувати до медичного закладу для проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, поліцейські не стали виписувати направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а продовжили діалог з останнім, під час якого, шляхом надання неправдивої інформації про наслідки, маніпуляцій та неправомірного тиску, схилили останнього до відмови від огляду, а потім використали цю відмову як підставу для складання протоколу. Згідно файлу відеозапису «clip-0.mp4» з нагрудної камери 476464 та файлу відеозапису «clip-1.mp4» з нагрудної камери 476761, на 16 хв. 05 сек., ОСОБА_1 , перебуваючи в службовому автомобілі поліцейських, під час спілкування з останніми заявив «давайте вже поїдемо в ОСОБА_2 , якщо ви мене назад заберете», на що жінка поліцейська засміялася. Таким чином, сторона захисту стверджує про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Також з вищевказаного слідує, що працівники поліції в порушення вимог чинного законодавства взагалі не направляли ОСОБА_1 на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у заклади охорони здоров`я, що підтверджується відеозаписом, що міститься в матеріалах справи, відповідно до якого спочатку був складений протокол, а потім були надані направлення в КНП «Ставищенська лікарня» та КНП ТМР «Таращанська міська лікарня» для ознайомлення та підпису. Коли точно були видані дані направлення невідомо, оскільки вони о 16 год. 50 хв. ОСОБА_1 не оголошувалися. Працівники поліції видали направлення в медичні заклади, в яких огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 неможливо було провести. Також звернув увагу суду на те, що вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 не узгоджується з іншими матеріалами справи та не може бути належним та допустимим доказом вини останнього у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. До матеріалів справи додано рапорт сержанта поліції 2 роти 2 батальйону ППП в м. Біла Церква та Білоцерківського району УПП в Київській області Бондаренка В.В. який не може бути у справі належним та допустимим доказом, оскільки не узгоджується з відеозаписом та іншими матеріалами справи. Сержант поліції ОСОБА_3 в своєму рапорті від 04.09.2025 не правдиво проінформував своє керівництво про вчинення правопорушення ОСОБА_1 .. Під час написання ОСОБА_1 зобов`язання, яке відбувалось під диктовку поліцейського, останній не погодився з поліцейським та не вказав про те, що мав ознаки наркотичного сп`яніння, що підтверджується відеозаписом, наявним в матеріалах справи. В матеріалах даної справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази порушення ОСОБА_1 ПДР, оскільки вони здобуті без додержання процесуальної процедури, суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно не узгоджуються між собою. За таких обставин у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.
Поліцейський 1 взводу 2 роти 2 бат. ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП Бондаренко В.В. в судовому засіданні пояснив, що 09.09.2025 на службовий планшет прийшло повідомлення, що автомобіль білого кольору швидко їздить. О 16 год. 31 хв., ними був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_4 , під час спілкування з яким в останнього було встановлено ознаки наркотичного сп`яніння і запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, на що він відмовився. Чи зафіксована відмова ОСОБА_5 від проходження огляду на стан сп`яніння та чому декілька раз пропонував йому пройти даний огляд, сказати не може.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.
Пункт 2.5 ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).
За положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 8 вищевказаного Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Пунктом 12 розділу ІІ вищевказаної Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року N 1452/735) передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
Дослідженням доказів по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 встановлено, що поліцейським зазначених вимог закону та підзаконних нормативних актів під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не дотримано.
За протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 443534 від 04.09.2025 ОСОБА_1 04.09.2025, близько 16 год. 31 хв., по вул. Героїв України в селищі Ставище, керував автомобілем ВАЗ 21093, номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Шапошник Є. не заперечували факт керування ОСОБА_1 автомобілем у вказаний в протоколі дату та час, а також пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан наркологічного сп`яніння. Проте, зазначили при цьому, що ОСОБА_1 двічі погодився пройти огляд на стан сп`яніння, але працівники поліції, в подальшому схилили його до відмови від огляду.
На підтвердження винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, крім протоколу, до матеріалів справи додано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 3, 6), акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 8), зобов`язання ОСОБА_1 від 04.09.2025 не керувати транспортним засобом (а.с. 9), рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 ППП в м. Біла Церкві та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП (а.с. 10) та відеозапис перенесений з нагрудної відеокамери, відповідно до яких ОСОБА_6 , керуючи автомобілем, був зупинений працівниками поліції, на пропозицію яких двічі погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння.
Як встановлено із відеозапису після погодження ОСОБА_6 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі працівник поліції роз`яснювала йому, що за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та за відмову від проходження огляду відповідальність одна ж і та сама і переконували його відмовитися від огляду.
З урахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, а саме: пояснень ОСОБА_6 в частині, що він погоджувався пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, в подальшому відмовився від такого огляду виключно на переконання поліцейського, відеозапису, на якому зафіксовано, що ОСОБА_6 дійсно на пропозицію інспектора поліції двічі відповів, що погоджується проїхати до медичного закладу, проте, в подальшому після розмови з поліцейським відмовився від огляду - суд вважає, що в своїй сукупності вони підтверджують існування обставин, які об`єктивно впливають на оцінку дій ОСОБА_6 з точки зору наявності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Працівник поліції, надавши неправдиву інформацію про наслідки огляду в медичному закладі, підбурив ОСОБА_1 відмовитись від проходження огляду, пояснивши, що для нього буде така сама відповідальність.
У рішеннях Європейського суду з прав людини, ухвалених у справах «Тейшероде Кастро» проти Португалії», «Раманаускас проти Литви», «Баннікова проти Російської Федерації» зазначено про те, що притягнення особи до відповідальності за правопорушення, вчинене внаслідок підбурювання зі сторони поліцейських, буде свідчити про порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а, в силу принципу невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Зміст загальноприйнятого європейського стандарту доказування «поза розумним сумнівом», сформульованого у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» та «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, полягає в тому, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У постанові від 21 січня 2020 року (справа №754/17019/17) Верховний Суд зазначив, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що наявними доказами не підтверджено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, з доведенням цього факту поза всяким розумним сумнівом та неспростовано його та його захисника твердження про те, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду не була його внутрішнім волевиявленням, а є наслідком стороннього впливу працівників поліції, що не може тягнути за собою відповідальність, передбачену ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 62 Конституції України, п. 1 ст. 247 ст. ст. 283-285, 287 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Т. Н. Скороход
Оригінал: reyestr.court.gov.ua