Вирок від 03 лютого 2026 р. у справі №378/970/24 — Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/970/24

Провадження № 1-кп/378/3/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в селищі Ставище, в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12024111030003094 щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта вища, не працюючого, має на утримання неповнолітню дитину 2010 року народження, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 18.09.2024, близько 20 години 10 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, рухаючись по автодорозі О102103 сполученням смт. Ставище-Тетерівка, на 3 км+700 м в напрямку с. Тетерівка, що в межах Білоцерківського району Київської області, проявив злочину самовпевненість, не був уважним, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху транспортного засобу в темну пору доби, під час зустрічного засліплення не зупинився продовжуючи рух, в результаті чого втратив керування над автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , змінив напрямок свого руху та допустив виїзд на зустрічну смугу руху відносно напрямку його руху, з подальшим з`їздом на ліве узбіччя де відбулося зіткнення автомобіля з деревом та перекидання, чим порушив вимоги п.п. 2.9.а, 2.3.б,д, 12.2., 19.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, відповідно до яких: п. 2.3.б,д для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; п. 1.10 узбіччя це виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цими Правилами. Узбіччя може використовуватися для зупинки і стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у разі неможливості пересуватися по них), гужових возів (саней); п. 12.2 у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; п. 19.3 у разі погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а в разі засліплення - зупинитися, не змінюючи смуги руху, і увімкнути аварійну світлову сигналізацію. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , потерпілий ОСОБА_9 отримав тілесне ушкодження у вигляді: перелому 1-10 ребер справа, правобічного гемопневмотораксу, підшкірної емфізема правої половини грудної клітки, перелому правої ключиці, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, тому, що для повного зрощення переломів необхідно тривалий строк-більш ніж 3 тижні.

Сукупність допущених водієм ОСОБА_8 порушень вимог п.п. 2.9а, 2.3 б,д, 12.2, 19.3 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв`язку із вказаною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, а саме отримання потерпілим ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення визнав частково, а саме в частині порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження та не визнав – керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, суду показав, що 18.09.2024, близько 8 год., знаходився вдома за адресою: селище Ставище вул. Тракторна, 1. В цей час до нього приїхав ОСОБА_10 , якому, за допомогою ОСОБА_11 , погрузив свині. Цього ж дня о 15 год., до нього прийшов брат, який був у нього до 18 год.. В подальшому, близько 19 год., він, загрузивши у автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT» продукти харчування, завіз їх матері ОСОБА_12 , яка проживає у АДРЕСА_2 . Вийшовши з будинку останньої, він зустрів ОСОБА_13 , з яким стояв до 19 год. 30 хв., після чого, зустрів ОСОБА_14 , спілкуючись з яким, згадав, що ОСОБА_9 обіцяв йому обміняти зерно на шифер. Зателефонувавши останньому і домовившись з ним про зустріч, він ( ОСОБА_8 ) під`їхав до потерпілого, який знаходився неподалік разом з ОСОБА_15 , які перебували в стані алкогольного сп`яніння. В цей час ОСОБА_9 попросив завезти їх в с. Розумниця, на що він погодився. Після чого, ОСОБА_15 сів на переднє сидіння автомобіля, а ОСОБА_9 – на заднє. Під час руху автодорогою Ставище–Розумниця, в сторону с. Розумниця, його засліпив зустрічний автомобіль, в цей час він загальмував, автомобіль занесло, і він вилетів на обочину, а потім перетнув зустрічну смугу руху і злетів у кювет. Автомобіль вдарився задньою правою стороною в дерево, і його зажало в автомобілі. В результаті даного ДТП йому зажало грудну клітку, від чого він відчував сильний біль та перестав відчувати ноги. ОСОБА_9 теж скаржився на біль і взяв у ОСОБА_15 пляшку з горілкою, яку випив. В цей час він (обвинувачений) злякавшись, що їм ніхто не допоможе, почав істерично кричати. Після чого, ОСОБА_15 дав йому пляшку з горілкою, яку він випив, зробивши чотири глотки, після чого він заспокоївся і біль почала згасати. Працівників поліції та медичних працівників, які приїжджали на місце події, він не знає. На запитання когось із них чи вживав він спиртні напої, відповів що так, проте не повідомляв коли. У медичному закладі, де він перебував на лікуванні 4 дні, забір крові з вени брали, але для чого йому не повідомляли. По даній ділянці дороги він їхав один-два рази на рік.

Не зважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_8 своєї вини у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, його вина доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів. Зокрема, оголошеними та дослідженими наступними доказами, в т. ч. і процесуальними, що є в справі:

- протоколом допиту потерпілого від 19.09.2024 (т. 1 а.с. 196-197), відповідно до якого 18.09.2024, він разом із ОСОБА_15 вживали спиртні напої в будинку останнього, після чого до них приїхав ОСОБА_8 .. Вирішивши разом поїхати до знайомого ОСОБА_16 у с. Розумниця, вони на автомобілі ОСОБА_8 , який був за кермом, заїхали в магазин «Рибна лавка», де він купив 0,5 л горілки та продукти харчування, після чого, поїхали в с. Розумниця. При цьому, ОСОБА_17 сидів на передньому пасажирському сидінні, а він — на задньому сидінні. Рухаючись автомобілем зі швидкістю близько 100 км/год., по дорозі (точного місця вказати не може), він побачив, що назустріч їм їхало два автомобілі, на одному з яких було увімкнено дальнє світло фар, під час роз`їзду з яким ОСОБА_18 почав рух по узбіччю, а потім з`їхав у кювет, з подальшим перекиданням автомобіля, після чого він частково знаходився у салоні, а частково зовні, ОСОБА_18 був зажатий в авто, а ОСОБА_19 значних ушкоджень не отримав. В подальшому, їх доставили до медичного закладу, де його госпіталізували. Чи перебував ОСОБА_8 в стані алкогольного сп`яніння сказати не може, оскільки сам вживав алкоголь. При ньому, до цього і під час спільного знаходження, ОСОБА_18 алкоголь не вживав;

- показаннями свідка ОСОБА_20 , який суду показав, що працює в ДСНС та осінню 2024 року, точної дати не пам`ятає, виїжджав на місце ДТП, де спершу з автомобіля, який потрапив у дану пригоду, діставали ОСОБА_21 , а потім ОСОБА_8 . Останнього діставали близько пів години, так як довелося вирізати лобове скло, і витягували ОСОБА_8 разом з лікарем. Він підтримував голову обвинуваченому, доки його не поклали спиною на землю, оскільки ОСОБА_22 при цьому був непритомний, з авто відчувався запах алкоголю;

- показаннями свідка ОСОБА_23 , яка суду показала, що вона працює на посаді медсестри у КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2» та в її обов`язки входить прийом пацієнтів та занесення інформації в журнал ДТП. 18.09.2024, точного часу не пам`ятає, перебуваючи на чергуванні, вона вносила записи до вищевказаного журналу щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_24

- показаннями свідка ОСОБА_25 , який суду показав, що він осінню 2024 року, точної дати та часу не пам`ятає, перебував на чергуванні у КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2», під час якого привезли двох осіб після ДТП;

- показаннями свідка ОСОБА_26 , який суду показав, що він, перебуваючи на посаді фельдшера КПН «Ставищенська лікарня», осінню 2024 року, точної дати не пам`ятає, отримав на планшет виклик про ДТП на автодорозі Ставище – Розумниця. Прибувши на місце, було виявлено на лівому узбіччі перекинутий автомобіль, в якому були відкриті двері, а потерпілий знаходився біля автомобіля. ОСОБА_27 , який лежав на пасажирі без свідомості, дістали з автомобіля через скло бокової дверки та поклали на медичні ноші, після чого, він одягнув йому на шию комірець. На місці події він перебував близько 30 хв.;

- показаннями свідка ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , які суду показали, що осінню 2024 року, точної дати не пам`ятають, перебуваючи на чергуванні у Білоцерківському РУП та отримавши виклик на «102», приїхали до КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2», де слідчий їм повідомив про необхідність проведення освідування ОСОБА_8 щодо перебування його в стані алкогольного сп`яніння. Проте, хто саме з них проводив дане освідування вони не пам`ятають, але пам`ятають, що прилад «Драгер» показав більше допустимої норми алкоголю;

- показаннями свідка ОСОБА_30 , який суду показав, що 18.09.2024 на пункт чергової частини ДСНС поступило повідомлення, що на автодорозі Ставище-Розумниця сталося ДТП і потрібна допомога. Прибувши на місце події, побачив, що в кюветі на правій стороні лежав автомобіль Фольксваген, біля задньої правої дверки якого, на землі лежав ОСОБА_31 .. Оглядаючи даний автомобіль, через лобове скло він побачив на передніх сидіннях дві особи, які лежали один на одному. ОСОБА_32 вибив лобове скло автомобіля для можливості дістати ОСОБА_27 та ОСОБА_21 з автомобіля. Він особисто нікого з автомобіля не діставав, а збирав анкетні дані щодо учасників ДТП;

- показаннями свідка ОСОБА_33 та протоколом допиту свідка ОСОБА_34 від 24.07.2025 (т. 2 а.с. 74-75) відповідно до якого, він повідомив, що 18.09.2024 він рухався власним автомобілем Dacia Logan з селище Ставище в напрямку с. Розумниця. Рухаючись по дорозі від маслозаводу, він побачив, як перед його автомобілем, дивно маневруючи, їхав автомобіль Фольксваген Пассат. Після чого він здійснив обгін даного автомобіля. На автодорозі Ставище-Розумниця (біля Ковалихи), рухаючись зі швидкістю понад 110 км/год., в дзеркало заднього виду він побачив, як на великій швидкості вказаний автомобіль здійснював обгін його автомобіля та, не впоравшись з керуванням, «підрізавши» його автомобіль, злетів у кювет ліворуч. Він відразу зупинив власний автомобіль та, включивши відеокамеру на мобільному телефоні, підійшов до вказаного автомобіля. На місці події він бачив, що авто лежить на правому боці, а пасажир, який перебував на задньому сидінні автомобіля, випав з нього, лежав без свідомості і кректав. Водій був без свідомості і лежав на пасажирі, притиснувши його ноги, який знаходився на передньому сидінні.

Вина обвинуваченого ОСОБА_8 , з урахуванням часткового визнання ним вини у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті, також підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

- даними витягу з ЄРДР від 19 вересня 2024 року про внесення відомостей до ЄРДР за № 12024111030003094 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України (т.1 а.с. 92-93), згідно яких 18.09.2024, близько 20 години 10 хвилин, траса Ставище - Розумниця, 3 км+700м, водій ОСОБА_8 , з ознаками алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху транспортного засобу, в результаті чого допустив з`їзд в кювет, з подальшим перекиданням. В даному автомобілі знаходилися два пасажира ОСОБА_15 та ОСОБА_9 , які також перебували з ознаками алкогольного сп`яніння. Водія ОСОБА_8 та пасажира ОСОБА_9 було госпіталізовано до Білоцерківської міської лікарні № 2;

- рапортами старшого інспектора-чергового сектору поліцейської діяльності № 1 (смт. Ставище) ВП № 2 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київської області ОСОБА_35 від 18.09.2024 та 19.09.2024 (т. 1 а.с. 94, 96), згідно яких 18.09.2024 надійшло повідомлення на службу 102 про те, що 18.09.2024, о 20 год. 10 хв. за адресою смт. Ставище, в бік с. Розумниця, прямує ЕМД, де в подальшому, близько 23 год. 15 хв. повідомили про наявність потерпілого ОСОБА_8 ;

- рапортом старшого інспектора Білоцерківського РУП ГУНП в Київської області ОСОБА_36 від 19.09.2024 (т. 1 а.с. 95), згідно якого 18.09.2024, о 22 год. 33 хв., надійшло повідомлення від ШМД на службу 102 про те, що в результаті ДТП в смт. Ставище по дорозі на с. Розумниця, потерпілий ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження та госпіталізований до хірургічного відділення; ОСОБА_8 отримав ушкодження та госпіталізований до нейрохірургічного відділення, у якого наявна підозра на алкогольне сп`яніння;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18.09.2024 (т. 1 а.с. 107-115), та схемою місця дорожньо-транспортної пригоди (т. 1 а.с. 116) з фототаблицями до протоколу ОМП від 18.09.2024 місця ДТП (т. 1 а.с. 117-120), відповідно до яких вказане ДТП відбулося на 3 км+700м автодороги О-102103 Ставище-Тетерівка. Під час огляду встановлено, що дорожнє покриття асфальтоване, сухе, чисте, має одну смугу руху в напрямку проведення огляду та одну смугу руху в зустрічному напрямку, загальною шириною 5,6 м, праве узбіччя шириною 2,6 м. На проїжджій частині нанесена дорожня розмітка 1.7 для позначення напрямку смуг руху. Узбіччя трав`яне, за узбіччям кювет. Ділянка дороги на місці ДТП темна, не освітлюється, не регулюється, відсутні прилади відеоспостереження. Об`єкти, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху, праворуч та ліворуч не виявлено. Автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_1 розміщений в полі в положенні повернутий на боку, має значні пошкодження та деформації. Наявні сліди гальмування на проїзній частині та узбіччі. В автомобілі присутні водій та два пасажири;

- протоколом огляду місцевості від 09.10.2024 (т. 1 а.с. 121-123) та ілюстрованими таблицями до протоколу огляду місцевості від 09.10.2024 (т. 1 а.с. 124-129), відповідно до яких під час огляду ділянки дороги довжиною 200 м до місця ДТП на 3 км+700м автодороги О-102103 Ставище — Тетерівка, встановлено що будь-яких ям чи пошкоджень, вибоїн проїзної частини виявлено не було. Під час огляду видимість елементів проїзної частини становить понад 100м;

- протоколом проведення слідчого експерименту з ілюстративними фототаблицями до нього (т. 1 а.с. 163-170), за участю підозрюваного ОСОБА_8 , в присутності захисника ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 163-170), під час якого ОСОБА_8 на місці події, на 3 км+700 м автодороги О-102103 Ставище-Тетерівка, в напрямку с. Тетерівка, розповів та продемонстрував як відбувалися події 18.09.2024, близько 20 год. 10 хв., зокрема вказав, що він, керуючи автомобілем Volkswagen Passat номерний знак НОМЕР_1 , в темну пору доби, рухався в напрямку с. Тетерівка прямолінійно у правій смузі руху на відстані 0,7 м від правого краю проїзної частини, зі швидкістю 70-80 км/год.. За 107 м він побачив, що на зустріч йому прямолінійно у своїй смузі руху на відстані 0,3 м від правого краю проїзної частини у його напрямку, рухався інший транспортний засіб із ввімкненим дальнім світлом фар, який засліпив його. Після чого, ОСОБА_8 повернув кермо праворуч та частково виїхав на узбіччя, а після того як проїхав зустрічний транспортний засіб, не впоравшись із керуванням, виїхав на зустрічну смугу руху, а потім з`їхав в кювет, де автомобіль зіткнувся з деревом. На момент проведення слідчого експерименту погодні умови відповідають тим, які були на момент пригоди. Вказану слідчу дію було проведено за участю водія ОСОБА_8 , в присутності захисника ОСОБА_6 , від яких будь-яких зауважень за результатами огляду не надходило;

- даними відеозапису, відзнятого на мобільний телефон свідка ОСОБА_33 , з яких вбачається достовірність показів даного свідка. З переглянутого відео встановлено, що автомобіль дійсно лежить на правому боці, пасажир ззаду і водій без свідомості, пасажир спереду очевидно не розуміє, що відбувається. Водій знаходиться в салоні авто, його частково видно, як він лежить в районі переднього пасажирського сидіння в місці, де має знаходитися нижня частиш тіла пасажира (т. 2 а. с. 143);

- висновком експерта № СЕ-19/111-24/55334-ІТ від 23.10.2024, складеного на виконання постанови про проведення судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» від 21.09.2024 (т. 1 а.с. 136-142), відповідно до якого робоча гальмівна система автомобіля Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , на момент огляду знаходиться в непрацездатному стані, через руйнування гальмівного трубопроводу заднього правого колеса. Дана несправність виникла в процесі ДТП. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі гальмівної системи перед ДТП, не виявлено. Рульове керування автомобіля Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в рульовому керуванні перед ДТП, не виявлено. Ходова частина автомобіля Volkswagen Passat номерний знак НОМЕР_1 , на момент огляду знаходиться в непрацездатному стані, через зміщення підрамника задньої вісі, деформацію верхнього важеля та деформацію амортизатора заднього правого колеса, деформацію нижнього важеля підвіски заднього правого колеса, розгерметизацію переднього правого та заднього правого колеса. Дані несправності виникли в процесі ДТП. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП, не виявлено. Виявлені несправності робочої гальмівної системи та ходової частини автомобіля Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , виникли в процесі ДТП, тому вирішення питання щодо виявлення несправностей до ДТП, та як вони впливали на керування автомобілем та чи можливо їх було виявити перед виїздом не має технічного сенсу;

- висновком експерта № СЕ-19/111-24/65244-ІТ від 11.11.2024, складеного на виконання постанови про призначення додаткової автотехнічної експертизи від 07.11.2024 (т. 1 а.с. 172-176), відповідно до якого у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_8 повинен був керуватися вимогами пунктів: 12.2; 12.6.ґ; 12.9.б; 19.3 ПДР. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля Volkswagen Passat номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_8 мав технічну можливість запобігти виїзду за межі проїзної частини та наїзду на дерево шляхом виконання вимог пункту 19.3 Правил дорожнього руху. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, дії водія автомобіля Volkswagen Passat номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_8 , в яких експертом вбачаються невідповідності вимогам пункту 19.3 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди;

- висновком експерта № СЕ-19/111-24/55264-ІТ від 26.09.2024, складеного на виконання постанови про призначення судової інженерно-технічної експертизи від 21.09.2024 (т. 1 а.с. 150-153), відповідно до якого за умови, що сліди залишені автомобілем Volkswagen Passat номерний знак НОМЕР_1 є слідами гальмування (відповідно до редакції даного питання), швидкість вказаного автомобіля, яка була погашена під час руху в загальмованому стані, виходячи із довжини слідів, становила (51,0...56,4) км/год.. За умови, що сліди залишені автомобілем Volkswagen Passat номерний знак НОМЕР_1 є слідами бічного ковзання, швидкість вказаного автомобіля, яка була погашена під час руху в стані бічного ковзання, виходячи із довжини слідів, становила (47,3.. .54,1) км/год.. Розрахунки проводилися за умови, що автомобіль Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , під час утворення слідів рухався по горизонтальним ділянкам з сухим покриттям та на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди перебував у технічно справному стані з двома пасажирами;

- висновком експерта № 929/д від 24.10.2024, складеного на виконання постанови про призначення судово-медичної експертизи від 22.10.2024 (т. 1 а.с. 159-160, 161-162), відповідно до якого при вивченні медичної документації на ім`я ОСОБА_9 знайдені наступні ушкодження: переломи 1-10 ребер справа, правобічний гемопневмоторакс, підшкірна емфізема правої половини грудної клітки; перелом правої ключиці. Описані ушкодження заподіяні тупими предметами, могли виникнути внаслідок травми в салоні автомобіля під час ДТП. Дані ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, тому що для повного зрощення переломів необхідно тривалий строк — більш ніж 3 тижні;

- довідкою КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2» від 19.09.2024 (т. 1 а.с. 97), відповідно до якої ОСОБА_8 має діагноз ЗЧМТ, струс головного мозку, поверхнева травма голови, забій шийного відділу хребта, факт вживання алкоголю;

- протоколом отримання зразків для експертизи від 19.09.2024, відповідно до якого у ОСОБА_8 відібрано зразки крові для проведення токсикологічної експертизи;

- протоколом отримання зразків для експертизи від 19.09.2024, відповідно до якого у ОСОБА_8 відібрано зразки букального епітелію для проведення молекулярно-генетичної експертизи;

- висновком експерта № 511 від 25.09.2024, складеного на виконання постанови про призначення судово-медичної токсикологічної експертизи від 19.09.2024 (т.1 а.с. 154-155, 157-158), відповідно до якого у крові ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено етиловий спирт в концентрації 1,67 проміле метилового спирту;

- роздруківкою письмового результату тестування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу газоаналізатора «Драгер» Алкотест 7510 ARND 0046 (т. 1 а.с. 184), відповідно до якого 19.09.2024, о 02:36:01 у ОСОБА_8 встановлено стан сп`яніння 1,18 % проміле алкоголю.

Дослідженні у судовому засіданні докази повністю підтверджують вину обвинуваченого, узгоджуються між собою, не викликають сумніву в законності їх збирання (формування) та процесуального закріплення. Тому ці дані в силу ст. 84 КПК є доказами у кримінальному провадженні.

Щодо твердження захисника про недопустимість як доказу показання свідка ОСОБА_33 , з посиланням на те, що прокурор не залучив даного свідка на стадії досудового розслідування, суд приходить до наступного. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що свідок ОСОБА_34 та обвинувачений раніше знайомі не були, що виключає можливість обмовляння ним обвинуваченого, та показання якого підтверджуються іншими доказами, дослідженими судом, з якими вони узгоджуються. Таким чином, показання свідка ОСОБА_33 та інші досліджені судом вищевказані докази, суд вважає правдивими і достовірними, які не суперечать один одному, стверджують один одного і відповідають фактичним обставинам справи. Із урахуванням того, що усі вищезазначені докази зібрані із дотриманням вимог КПК України, суд приймає зазначені докази.

Невизнання вини обвинуваченим в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнути покарання за скоєний злочин, оскільки його вина доведена сукупністю вищевказаних доказів. Його твердження про те, що під час вищевказаної ДТП він не перебував у стані алкогольного сп`яніння та випив горілка після даної пригоди, щоб заспокоїтися, спростовується, показами свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_33 , які суду показали, що коли вони прибули на місце ДТП, обвинувачений був непритомний, а тому не міг вживати алкогольні напої та показаннями даними потерпілим, який показав, що при ньому ОСОБА_18 алкоголь не вживав.

Вирішуючи вимоги, в частині доведеності факту перебування ОСОБА_8 в стані алкогольного сп`яніння, тобто правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 286-1 ч.1 КК України, суд вважає їх обґрунтованими та виходить з наступного.

Згідно з положеннями ст. 84 КПК України - доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до приписів ст.85 КПК України - належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

За змістом ч.1ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно, суд вважає доводи факт перебування обвинуваченого, під час ДТП, в стані алкогольного сп`яніння обґрунтованими, та такими, що підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Верховний Суд неодноразово зазначав про дотримання належного порядку встановлення факту перебування особи в момент вчинення злочину у стані алкогольного чи іншого сп`яніння шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів, про що йдеться у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 372/2291/16-к (провадження № 51-138км18), від 21 листопада 2019 року у справі № 564/590/17 (провадження № 51-2532км19), від 03 грудня 2019 року у справі № 571/1436/15-к (провадження № 51-1922км19), від 11 лютого 2020 року у справі № 643/20474/15-к (провадження № 51-8622км18).

Приписами ст. 91 КПК установлено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню (серед іншого), подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують чи пом`якшують покарання.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили (ст.94КПК). Висновок експерта немає переваг перед іншими доказами, а кримінальний процесуальний закон, з огляду на положення ст.242 КПК, не пов`язує встановлення стану сп`яніння виключно із проведенням експертного дослідження. Норми кримінального процесуального законодавства не передбачають необхідності доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп`яніння якимось певним видом доказів. Зазначені обставини підлягають доказуванню й оцінці, виходячи із положень статей 84, 92, 94 КПК, шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів, зокрема і показань свідків, з огляду на що, висновок експерта не може бути єдиним допустимим доказом, в цьому провадженні, і не є процесуальною перешкодою до визначення ознак стану алкогольного сп`яніння як обставини, що обтяжує покарання, у разі встановлення цієї обставини за результатами оцінки всієї сукупності доказів щодо встановлення такого стану.

В суді обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у порушенні правил безпеки дорожнього руху що спричинило ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесних ушкоджень визнав повністю, заперечив перебування під час дорожньо-транспортної пригоди у стані алкогольного сп`яніння, разом з тим підтвердив вживання алкогольних напоїв 18.09.2024, після ДТП.

Ця обставина, в сукупності з дослідженими судом доказами, на думку суду, логічно свідчить про перебування ОСОБА_8 , під час ДТП, у стані алкогольного сп`яніння.

Огляд ОСОБА_8 на стан алкогольного сп`яніння здійснювався на законних підставах працівниками поліції у приміщенні КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2», у відповідності до вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом МВС України та Міністерства охорони здоров`я №1452/735 від 9.11.2015, також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від17.12.2008.

Інструкція «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а також інші нормативно-правові акти з цього питання прийняті відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про Національну поліцію», «Про дорожній рух» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», і не регулюють питання доказування в кримінальному провадженні, при цьому не виключають можливість встановлення судом факту перебування особи у момент вчинення інкримінованого вчиненням кримінального правопорушення у стані алкогольного чи іншого сп`яніння шляхом дослідження всієї сукупності доказів, а не виключно результатами відповідного огляду.

Наведене узгоджується і у рішеннях Верховного Суду (зокрема, у справах № 672/1402/17, № 571/1436/15-к, № 400/1498/18, № 372/2291/16-к, № 564/590/17, № 571/1436/15-к, № 643/20474/15-к, № 643/20474/15-к).

Так, доказами перебування ОСОБА_8 у стані алкогольного сп`яніння є висновком експерта № 511 від 25.09.2024 (т.1 а.с. 157-158), відповідно до якого у крові ОСОБА_8 виявлено етиловий спирт в концентрації 1,67 проміле метилового спирту та роздруківкою результату тестування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу газоаналізатора «Драгер» Алкотест 7510 ARND 0046 (т. 1 а.с. 184), відповідно до якого у ОСОБА_8 встановлено стан сп`яніння 1,18 % проміле алкоголю.

При проходженні ОСОБА_8 процедури освідування та у судовому засіданні, він не заперечує його результатів.

Всі наведені обставини, в сукупності, свідчать про достовірність та об`єктивність результатів огляду ОСОБА_8 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу газоаналізатора «Драгер» Алкотест 7510 ARND 0046 (т. 1 а.с. 184), відповідно до якого 19.09.2024, о 02:36:01 у ОСОБА_8 встановлено стан сп`яніння 1,18% проміле алкоголю, яким підтверджується факт його перебування у стані алкогольного сп`яніння.

Суд вважає роздруківку приладу DRAGER Alkotest 7510 ARND 0046 від 19.09.2024, належним, допустимим доказом, отриманим в порядку, передбаченому КПК України, з метою встановлення обставин, що підлягають доведенню у кримінальному провадженні, згідно з положеннями ст. 91 КПК України, який, у сукупності з іншими дослідженими судом доказами, доводить обґрунтованість висунутого ОСОБА_8 обвинувачення за ст. 286-1 ч.1 КК України.

Щодо висновку експерта № 511 від 25.09.2024 (т.1 а.с. 157-158), відповідно до якого у крові ОСОБА_8 виявлено етиловий спирт в концентрації 1,67 проміле метилового спирту, суд зазначає наступне.

Суд дослідив усі надані сторонами докази з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 поза розумним сумнівом та вірно кваліфікував його дії.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 стверджує про недопустимість таких доказів, як протокол відібрання біологічних зразків у обвинуваченого. Проте, ці доводи є безпідставними, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що протокол отримання зразків для експертизи від 19.09.2024 року (т.1 а.с. 133) в якому зазначено, що в приміщенні Білоцерківської міської лікарні № 2, старший слідчий СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_37 відібрав у затриманого ОСОБА_8 , зразки крові для проведення токсилогічної експертизи, складений відповідно до вимог ст. 104 КПК України, він містить інформацію про місце, час проведення слідчої дії, анкетні дані обвинуваченого, опис проведених дій, підписи присутніх осіб, у тому числі підписи ОСОБА_8 .. Істотних порушень при складанні даного процесуального документа, які б давали підстави стверджувати про його недопустимість, не встановлено та захисником не наведено.

Відповідно до ст. 245 КПК України відібрання біологічних зразків у особи здійснюється для освідування особи. Згідно вказаної норми процесуального закону, з метою виявлення слідів кримінального правопорушення та їх вилучення, здійснюється освідування особи, яке має право проводити дізнавач, слідчий або прокурор. У разі необхідності для проведення цієї слідчої дії може бути залучений судово-медичний експерт, лікар або спеціаліст.

Зразки, отримані для експертизи, не є доказами у кримінальній справі, проте несуть в собі інформацію, що має доказове значення. Така інформація стає доступною і може бути застосована в доведенні по кримінальному провадженню лише в результаті проведення експертизи. Саме тому зразки для порівняльного дослідження мають особливий процесуальний статус, являють собою матеріал для отримання нового або перевірки вже наявного доказу. Зразки, отримані для проведення експертизи, самі по собі не встановлюють обставин, що входять до предмета доказування, вони потрібні для порівняльного дослідження під час проведення експертизи. Отримання зразків для експертизи повинно здійснюватися з дотриманням таких вимог: забезпечення прав і свобод людини; одержання зразків належною особою у передбаченому порядку; забезпечення безсумнівності походження зразків від конкретного об`єкта, їх достовірності; правильне документування ходу і результатів слідчої дії.

Після отримання зразків слід скласти протокол, в якому обов`язково повинні бути зазначені такі відомості: який саме зразок вилучено; у кого він отриманий (у підозрюваного, обвинуваченого, свідка чи потерпілого); зауваження, які надійшли від учасників при проведенні цієї слідчої дії.

Матеріали провадження свідчать, що порядок отримання біологічних зразків був дотриманий, а тому доводи захисника в цій частині також є безпідставними.

Суд так само не вбачає порушень вимог ст. 290 КПК України під час відкриття стороні захисту матеріалів провадження.

Відповідно до протоколу ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, стороні захисту були відкриті матеріали, з якими вона ознайомилася у повному обсязі. При цьому суд зауважує, що захист не позбавлений процесуальної можливості за необхідності клопотати про надання доступу до речових доказів на стадії виконання вимог ст. 290 КПК України. У даному випадку жодних зауважень про неповноту наданих стороною обвинувачення матеріалів захист не надавав, тобто, з урахуванням ст. 22 цього Кодексу, слід розуміти, що сторона захисту, самостійно одстоюючи свою правову позицію, не вважала за доцільне скористатися на згаданій стадії провадження правом на відкриття їй також і речових доказів.

Тому підстав стверджувати про недопустимість цього доказу внаслідок недотримання вимог ст. 290 КПК України немає.

Заперечення сторони захисту вчинення ДТП ОСОБА_8 у стані алкогольного сп`яніння, з наведених підстав, суд вважає обумовленими позицією захисту та бажанням пом`якшити відповідальність обвинуваченого за вчинення злочину, так як обвинувачений не ставив під сумнів проведений стосовно нього огляд на стан алкогольного сп`яніння, а відсутність акту огляду на стан алкогольного сп`яніння обвинуваченого, не зазначення у протоколі отримання зразків для експертизи від 19.09.2024 прізвище та ініціали медичного працівника, який відбирав у ОСОБА_8 зразки крові та кількість пробірок у які були поміщені дані зразки крові, не спростовує перебування його у стані алкогольного сп`яніння під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Позиція сторони захисту щодо вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 дорожньо-транспортної пригоди особою, яка керувала транспортним засобом не перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння є необгрунтованою.

Поряд з наведеними доказами в судовому засіданні давала покази і свідки, до показів яких суд відноситься критично, і які не можуть братись судом до уваги і спростовуються матеріалами справи

Зокрема, показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , які перебувають в добросусідських відносинах з ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , який є ріднім братом ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , яка є матір`ю ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , які перебувають у дружніх відносинах з ОСОБА_8 , які суду показали, що 18.09.2024, в період часу з 12 год. до близько 20 год., спілкувалися з обвинуваченим, який не перебував з ознаками та в стані алкогольного сп`яніння. Проте, чи перебував останній в стані сп`яніння на час ДТП їм не відомо.

Також суд не бере до уваги та критично оцінює показання дані свідка ОСОБА_40 , яка суду показала, що нічого не бачила і нічого не знає щодо обставин вчинення даного злочину.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

В своїх рішеннях «Ірландія проти Сполучного Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів, суд як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Судом встановлено, що дослідженні в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, доведеності вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1КК України, повністю та об`єктивно доведена.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, втім вчиненого з необережності, дані, які характеризують особу останнього, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 суд встановив, що останній на даний час не працює, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий (т. 2 а.с.180-183).

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , судом не встановлено.

Враховуючи у сукупності відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України зазначені вище обставини, із урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, способу вчинення, наслідки, які вказують на суспільну небезпечність обвинуваченого, даних про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують йому покарання, досудову доповідь органу пробації (т. 1 а.с. 76-80), думку потерпілого, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а. с. 66), проте, виклав свою домку у письмовій заяві, яка подана ним до канцелярії суду 18.11.2024 (т.1 а. с. 27), суд вважає, що міру покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкції частини статті, за якою його визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортним засобом, бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд обговорив можливість застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України, проте, підстав для її застосування не знаходить.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину старшого слідчого слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_41 від 19 вересня 2024 року (т. 1 а.с. 98-101), 18 вересня 2024 року, о 22 год. 30 хв. ОСОБА_8 в порядку ст. 208 КПК України був фактично затриманий за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Згідно довідки чергового лікаря ОСОБА_42 від 10.04.2023 ОСОБА_43 не може утримуватися ОСОБА_8 в умовах ізолятора тимчасово перебування (т. 2 а.с. 87).

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міжрайонного суду Київської області від 20 вересня 2024 (т. 1 а.с. 102-106) ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 19.11.2024, включно.

Постановою про визнання речових доказів від 19.09.2024 (т. 1 а.с. 186) автомобіль Volkswagen Passat номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_8 , визнано речовим доказом.

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.09.2024 (т. 1 а. с. 187-191) накладено арешт на майно, а саме автомобіль Volkswagen Passat номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_8 ..

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.10.2024 (т. 1 а.с. 192-195) скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.10.2024 на майно, а саме автомобіль Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_8 , із забороною користування та розпорядження вказаним майном для власника та інших осіб. У судовому засіданні ОСОБА_8 повідомив, що йому даний автомобіль повернуто.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні, суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України. (т.1 а. с.186).

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути судові витрати на користь держави, пов`язані із проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 4 (чотири) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 слід рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати, понесені на проведення експертиз в розмірі 10744 (десять тисяч сімсот сорок чотири) гривні 65 копійок.

Речовий доказ - автомобіль марки Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 залишити власнику ОСОБА_8 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1