Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №375/2991/25 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/2991/25

Провадження № 2/375/278/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Смик М.М.,

за участю секретаря судового засідання Киричок В.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позов обґрунтовувала тим, що з 8 березня 2003 року вона перебувала з ОСОБА_2 у шлюбі, в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4 . Також зазначала, що рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 17 лютого 2025 року шлюб розірвано.

Позивач зазначала, що сини проживають з нею та повністю перебувають на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги, необхідної для утримання та виховання дітей не надає.

Додатково зазначала, що син ОСОБА_3 через декілька днів від дати подачі позовної заяви досягне повноліття.

Посилаючись на зазначене, позивач просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позов, і до досягнення дитиною повноліття.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Відповідно до довідки з старостинського округу №2 Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 2 січня 2026 року № 1, яка 9 січня 2026 року передана судді, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований на АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 19 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 4 лютого 2026 року 09 год 00 хв.

27 січня 2026 року представник ОСОБА_2 – ОСОБА_5 подала до суду заяву, в якій зазначила, що позов визнає та просила справу розглядати у її відсутності та відсутність відповача.

4 лютого 2026 року позивач подала до суду заяву, в якій вказувала, що позов підтримує в повному обсязі, а також просила справу розглядати у її відсутності.

Таким чином, з урахуванням заяв сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Стислий виклад позиції інших учасників справи

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що з 8 березня 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 17 лютого 2025 року розірвано.

У цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно з витягом з реєстру Рокитнянської територіальної громади ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зареєстровані на АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 є військовослужбовцем та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про проходження військової служби, виданою начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 – ОСОБА_8 .

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина 3 статті 51 Конституції України).

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до вимог частини 1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини (Конвенції) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

У відповідності до статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (частина 1 статті 191 СК України).

Таким чином, аналізуючи викладене та те, що відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву, доказів про неможливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини та відомостей про його доходи. Беручи до уваги положення статей 182 Сімейного кодексу України, прожитковий мінімум передбачений Законом України «Про Державний бюджет України» та обставини справи, суд дійшов до висновку, що задля забезпечення гармонійного розвитку дитини позов підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що позивач не позбавлена права звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину в разі зміни матеріального стану відповідача, а відповідач, в разі наявності підстав має право звернутись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

З урахуванням зазначеного, враховуючи найкращі інтереси дитини та її потреби, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову – 9 грудня 2025 року і до досягнення сином повноліття.

Відповідно до частини 1 статті 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат з урахуванням вимог статті 141 ЦПК України необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати зі сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини, в сумі 1 211,20 грн, оскільки позивач звільнена від сплати судових витрат за подання позову про стягнення аліментів на утримання дитини.

Керуючись статтями 2, 5-7, 10-12, 76-83, 189, 200, 211, 258, 259 ЦПК України, статтями 11, 27, 75, 84, 104, 105, 110, 111, 112, 180, 181,182, 184,191 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленому для дитини відповідного віку, починаючи з 9 грудня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати зі сплати судового збору в розмір 1 211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено та підписано 4 лютого 2026 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає на АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований на АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя Марина СМИК