Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №363/710/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"05" лютого 2026 р. Справа № 363/710/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Київській області щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,

встановив:

19 січня 2026 року фізична особа — підприємець ОСОБА_1 вчинив порушення порядку ведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме: здійснив розрахункову операцію без застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного РРО, а також без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, чим порушив пункт 11 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).

Зазначеними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вказані обставини підтверджуються протоколом № 101 про адміністративне правопорушення від 19 січня 2026 року та актом фактичної перевірки від 19 січня 2026 року № 3727/Ж5/10/36/07/ НОМЕР_1 , відповідно до якого перевірка розпочалася та завершилася 19 січня 2026 року. Акт перевірки підписаний ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав суду телефонограму, у якій підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, повідомив про повне визнання вини та не заперечував проти розгляду справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ч. ст. 277-2 КУпАП України, повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею ст. 155-1 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо)

при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З протоколу № 101 про адміністративне правопорушення від 19 січня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 здійснив розрахункову операцію без застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного РРО, а також без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, чим порушив вимоги пункту 11 статті 3 Закону України № 265/95-ВР. Протокол складений уповноваженою посадовою особою з дотриманням вимог статті 256 КУпАП, відомості, викладені в ньому, є чіткими, узгодженими та не суперечать іншим матеріалам справи. З акту фактичної перевірки від 19 січня 2026 року № 3727/Ж5/10/36/07/3251518630 вбачається, що під час перевірки, яка проводилася у той самий день, зафіксовано відсутність застосування РРО та/або програмного РРО, а також відсутність зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД при здійсненні розрахункової операції. Вказаний акт підписаний ОСОБА_1 без зауважень, що свідчить про його ознайомлення з результатами перевірки та відсутність заперечень щодо зафіксованих порушень. Судом не встановлено обставин, які б свідчили про недопустимість або неналежність поданих доказів, а також обставин, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина фізичної особи — підприємця ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155-1 КУпАП, є доведеною повністю. Його дії правильно кваліфіковано за частиною першою статті 155-1 КУпАП як порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 відноситься до категорій осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ст. 155-1 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 155-1, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Суддя С.В. Олійник