Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №362/6665/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 362/6665/25

Провадження 2-а/362/8/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" лютого 2026 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участі секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить поновити строк на оскарження постанови № 278/1 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 18.02.2025 року та скасувати постанову № 278/1 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 18.02.2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та закрити справу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 18.02.202 року відносно позивача було складено протокол №109 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Майже одразу позивачу повідомлено, що відносно нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП №287/1 від 18.02.2025 та накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн. Позивачу надано постанову для підпису, але примірник постанови вручено не було. 16.04.2025 року після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, позивач отримав повний текст оскаржуваної постанови. Із вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її такою, що ухвалена з порушенням адміністративної процедури та підлягає скасуванню. Зазначає, що нормами ч. 1 ст. 255 КУпАП не визначено повноваження за посадою старшого офіцера на складання протоколу, такий протокол складено, підписано не уповноваженою особою, він не був забезпечений правом на захист, а також не був військовозобов`язаним і не мав обов`язку будь-куди з`являтись для постановки на військовий облік. Позивача не було повідомлено належним викликом з`явитися до відповідного ТЦК та СП, оскаржувану постанову винесено з порушенням річного строку притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, що була внесена Законом України №3696 від 09.05.2024 року, яка набула чинності 19.05.2024 року та не підлягає застосуванню до події, що виникло в 2023 році.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.09.2025 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Зобов`язано відповідача подати до суду належним чином засвідчену копію постанови від 18.02.2025 року № 278/1 і всіх документів (відомостей), на підставі яких винесена зазначена постанова, а також докази отримання (направлення та вручення) вказаної постанови ОСОБА_1 (а.с. 22-23).

22.10.2025 року відповідач подав відзив на позовну заяву, позовні вимоги вважає необгрунтованими та такими, що грунтуються на надуманих та завідомо неправдивих даних позивача. Зазначає, що станом на момент вчинення правопорушення та складання протоколу - 18.02.2025 року, діяв особливий період. Представником ІНФОРМАЦІЯ_3 був складений протокол №109 в присутності ОСОБА_1 , який ознайомився з ним, але відмовився підписувати протокол, що зафіксовано в присутності двох свідків. У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 18.02.2025 року о 14:30, а тому позивач був повідомлений про розгляд адміністративного протоколу №109. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення було встановлено, що ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов`язаних не перебуває, військово-облікового документу не має, військово-лікарську комісію у встановлений законом строк не проходив. З даного приводу відповідач відмовився надавати будь-які пояснення. Таким чином, позивач не з`являвся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для постановки на військовий облік, проходження військово-лікарської комісії, отримання військово-облікових документів, чим порушив Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487 та Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу». Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог чинного законодавства, постанова №278\1 від 18.02.2025 року винесена з урахуванням норм статті 235 КУпАП. Позивачем було вчинено триваюче правопорушення, строк притягнення до адміністративної відповідальності починає відраховуватись з дня його припинення. Таким чином, строки накладення адміністративного стягнення порушені не були. У задоволенні позову просить відмовити (а.с. 33-39).

Відповідно до ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши всі наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Частиною 2 ст. 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1 -5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з книги протоколів засідань призовної комісії протокол №3 від 29.03.2023 року, ОСОБА_1 рішенням призовної комісії згідно абз. 3 ч. 1 ст. 18 та абз. 8 ч. 16 Закону України «Про ВО та СВ» - 2006 року, звільнено від призову на строкову службу у зв`язку з досягненням 27-річного віку та взято на військовий облік військовозобов`язаних, матеріали справи вирішено направити до правоохоронних органів, як такого, який ухиляється від призову (а.с. 30).

18.02.2025 року старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 , майор ОСОБА_2 складено протокол №109 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що ОСОБА_1 не з`явився після зарахування в запас по досягненню 27 років відповідно до рішення призовної комісії, згідно абз. 3 ч. 1 ст .18 та абз. 8 ч. 3 ст. 16 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в місячний термін відповідно Директиви Генерального штабу №1168 від 18.06.2018 року протокол №3 від 29.03.2023 року до військкомату, ІНФОРМАЦІЯ_3 , для постановки на військовий облік військовозобов`язаних, та отримання військово-облікового документу, чим порушив ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядок організації військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487. Проступок встановлено на момент доставки до ІНФОРМАЦІЯ_3 працівниками Національної поліції 18.02.2025 року. Вказаними діями вчинено правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП (а.с. 16, 28-29).

У протоколі №109 про адміністративне правопорушення від 18.02.2025 року зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснено ст. 63 Конституції України, повідомлено, що розгляд справи про адміністравтине правопорушення начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 відбудеться 18.02.2025 року о 14:30. Позивач відмовився від надання пояснень та підпису у присутності свідків.

18.02.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , підполковником ОСОБА_3 винесено постанову №278/1 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно позивача (а.с. 31-32)

У постанові зазначено, що ОСОБА_1 не з`явився після зарахування в запас по досягненню 27 років відповідно до рішення призовної комісії, згідно абз. 3 ч. 1 ст .18 та абз. 8 ч. 3 ст. 16 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в місячний термін відповідно Директиви Генерального штабу №1168 від 18.06.2018 року протокол №3 від 29.03.2023 року до військкомату, ІНФОРМАЦІЯ_3 , для постановки на військовий облік військовозобов`язаних, та отримання військово-облікового документу, чим порушив ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядок організації військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487. Проступок встановлено на момент доставки до ІНФОРМАЦІЯ_3 працівниками Національної поліції 18.02.2025 року. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинено правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, накладено штраф в сумі 17 000,00 грн. Копію постанови позивач отримав 18.02.2025.

10.03.2025 року головним державним виконавцем Васильківського ВДВС в Обухівському районі Київської обл. Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77459796 з приводу примусового виконання постанови №278/1 від 18.02.2025, виданої ІНФОРМАЦІЯ_5 про стягнення штрафу в розмірі 34000,00 грн. (а.с. 20).

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 1 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Приміткою ст. 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов`язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543, зі змінами та доповненнями, згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11 квітня 2024 року).

За визначенням абзацу 5 частини 1 статті 1 Закону № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-IX затверджено Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і досі.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно із абзацом 4 пункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 (надалі Правила №1487), призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Відтак, враховуючи час набрання чинності новою редакцією статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», всі військовозобов`язані чоловіки до 60 років, що перебувають на території України, до 17.07.2024 мали уточнити свої дані безпосередньо в ТЦК та СП, Центрах надання адміністративних послуг або ж з допомогою електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не з`явився після зарахування в запас по досягненню 27 років відповідно до рішення призовної комісії в місячний термін для постановки на військовий облік військовозобов`язаних та отримання військово-облікового документу.

Доказів перебування на військовому обліку позивачем не надано, також відсутні докази уточнення ОСОБА_1 військово-облікових даних до 17.07.2024 року в «Резерв Плюс», відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Станом на час винесення оскаржуваної постанови (18.02.2025 року) відомості щодо постановки на військовий облік військовозобов`язаних, отримання військово-облікового документу, відсутні.

При цьому, незгода позивача щодо притягненням його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності, оскільки позивач зобов`язаний дотримуватись правил військового обліку.

Тобто, з огляду на вказане, позивачем допущено порушення законодавства призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, що вчинено в особливий період, відповідальність за яке передачена 3 ст. 210 КУпАП.

У свою чергу, вчинене ОСОБА_1 правопорушення є триваючим, оскільки особа після його вчинення, безперервно перебуває у стані його вчинення, а тому, з урахуванням положень ч. 1, 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за його вчинення може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

У даному випадку, датою виявлення вчиненого позивачем правопорушення є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення №109 від 18.02.2025 року.

Таким чином, станом на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності, за ч. 3 ст. 210 КУпАП, строк накладення адміністративного стягнення не сплинув.

Щодо складання протоколу, зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Разом із тим, КУпАП не встановлює жодних наслідків недотримання цього строку особою, яка склала протокол, а тому зазначене процесуальне порушення не тягне за собою протиправності винесеної постанови.

Відповідно до статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Вимогами ст. 235 КУпАП визначено, що від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Постанову №278/1 від 18.02.2025 року складено ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З урахуванням наведеного, постанова винесена уповноваженою на те посадовою особою згідно з положеннями статті 235 КУпАП, тому при прийнятті постанови у справі про адміністративне правопорушення посадова особа діяла в межах повноважень, визначених Законом.

Усі інші доводи позивача, не свідчать про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки вказане не спростовує встановлені судом обставини та не постановлення ОСОБА_1 на військовий облік для отримання військово-облікового документу, чим порушено Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 2, 139, 245, 246, 283, 286 КАС України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенни позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його ухвалення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 .

Текст рішення складено 04.02.2026 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко