Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №357/1210/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1210/26

3/357/1049/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.02.2026 м. Біла Церква

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої директором на КНП Узинської міської ради Київської області «Узинський центр первинної медико-санітарної допомоги», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 виданий 03.01.2017 органом 3210, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,

за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участі прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Шлапацького О.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора КНП Узинської міської ради Київської області «Узинський центр первинної медико-санітарної допомоги», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, згідно із пп. а п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, не вжила заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомила Узинську міську раду Білоцерківського району Київської області про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечності між приватним інтересом і службовими повноваженнями, які виникли перед підписанням клопотання № 297 від 21.07.2025 щодо свого преміювання до Дня медичного працівника 27.07.2025, в якому самостійно визначила розмір своєї премії в сумі 3000,00 грн, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 4294 від 19.01.2026 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Окрім цього, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора КНП Узинської міської ради Київської області «Узинський центр первинної медико-санітарної допомоги», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, згідно із пп. а п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, вчинила дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписала клопотання № 297 від 21.07.2025 щодо свого преміювання до Дня медичного працівника 27.07.2025, в якому самостійно визначила розмір своєї премії в сумі 3000,00 грн, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 4295 від 19.01.2026 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.02.2026 справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП об`єднано в одне провадження.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчинення адміністративного правопорушення визнала у повному обсязі.

В судовому засіданні прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Шлапацький О.В. вважає доцільним об`єднати протоколи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 в одне провадження та надав висновок в порядку ч. 1 ст. 250 КУпАП про наявність у її діях події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та просив суд притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накласти на неї на підставі ч. 2 ст. 172-7 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 гривень.

Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, прокурора, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 Цивільного кодексу України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Отже, КНП Узинської міської ради Київської області «Узинський центр первинної медико-санітарної допомоги» є юридичною особою публічного права.

Відповідно до підпунктів 7.1, 7.2 та 7.4 статуту КНП Узинської міської ради Київської області «Узинський центр первинної медико-санітарної допомоги» управління підприємством здійснює засновник, Узинська міська рада. Поточне управління підприємством здійснює директор, який призначається та звільняється відповідним рішенням міської ради. Директор підприємства без довіреності діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади та місцевого самоврядування, підписує від його імені документи, самостійно вирішує питання діяльності підприємства розпоряджається майном та коштами, видає накази та вказівки обов`язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства, приймає на роботу та звільняє працівників.

Згідно роз`яснень, розміщених на офіційному веб-сайті НАЗК в розділі «Декларування» щодо того, хто вважається посадовою особою юридичної особи публічного права відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, під посадовими особами юридичних осіб публічного права, насамперед комунальних та державних установ і підприємств, слід розуміти осіб, які мають повноваження здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно - господарські функції. Визначальним при цьому є обсяг повноважень відповідного працівника.

Так, адміністративно-господарські функції (обов`язки) - це обов`язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в різному обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їхніх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

Організаційно-розпорядчі функції (обов`язки) - це обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, структурних підрозділів, їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт.

Згідно із абз. 9 ч. 1 ст. 1 Закону, посадова особа юридичної особи публічного права - голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права, а також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права.

Таким чином, посада ОСОБА_1 підпадає під обидва ці визначення.

Рішенням Узинської міської ради від 02.04.2025 №53-2038/2025 ОСОБА_1 призначено директором КНП Узинської міської ради Київської області «Узинський центр первинної медико-санітарної допомоги» на умовах контракту.

ОСОБА_1 згідно із статутом та контрактом, як директор КНП Узинської міської ради Київської області «Узинський центр первинної медико-санітарної допомоги», наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

Тобто, ОСОБА_1 є посадовою особою, яку наділено організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону посадові особи юридичної особи публічного права є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Абзацом 10 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Отже, ОСОБА_1 будучи посадовою особою юридичної особи публічного права є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону особи, зазначені у пунктах 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Реальний конфлікт інтересів, відповідно до абз. 14 ч. 1 ст. 1 Закон, це - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону, приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Слід зазначити, що фінансові питання завжди створюють для особи, на яку поширюється дія Закону, передумови для виникнення приватного інтересу, зумовлені особистою вигодою, а саме покращенням свого матеріального стану. Відповідно наявність у такої особи організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських повноважень, пов`язаних з вчиненням/не вчиненням дій, прийняттям рішень стосовно себе утворює потенційний конфлікт інтересів, а реалізація стосовно себе таких повноважень - реальний конфлікт інтересів.

В судовому засіданні становлено, що 21.07.2025 (більш точний час встановити не можливо) ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні КНП Узинської міської ради Київської області «Узинський центр первинної медико-санітарної допомоги» за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Богуна Івана, 57-А, не повідомивши Узинську міську раду, про наявність у неї реального конфлікту інтересів щодо суперечності між її приватним інтересом і службовими повноваженнями, підписала клопотання від 21.07.2025 №297 щодо свого преміювання до Дня медичного працівника 27.07.2025 при цьому в додатку до вказаного клопотання сама собі визначила розмір премії 3000,00 грн. Тобто, ОСОБА_1 сама оцінила результати своєї роботи.

ОСОБА_1 , підписуючи зазначене клопотання, розуміла і усвідомлювала, що саме вона має отримати грошові кошти у вигляді премії в сумі 3000,00 грн.

З викладеного вбачається, що у ОСОБА_1 був наявний приватний майновий інтерес у зв`язку з підписанням подання, а саме поліпшення свого матеріального стану.

Відповідно до офіційних роз`яснень НАЗК щодо наявності/відсутності конфлікту інтересів під час реалізації повноважень з окремих питань оплати праці конфлікт інтересів виникає у випадку, коли особа подає пропозицію (у формі письмового подання чи іншим чином) щодо розміру стимулюючих виплат, а безпосередньо рішення про встановлення стимулюючих виплат приймає керівник вищого рівня. У цьому випадку особа не приймає рішення про встановлення стимулюючих виплат та їх розмір, а ініціює таке питання перед особою, яка уповноважена на прийняття відповідного рішення. Необхідність внесення зазначеної пропозиції зумовлена тим, що керівник органу, підприємства, установи, організації, приймаючи рішення про встановлення стимулюючих виплат, з об`єктивних причин не може самостійно оцінити роботу кожного з підлеглих працівників, у зв`язку з чим здійснення такої оцінки покладається на безпосереднього керівника та керівника самостійного структурного підрозділу. Відповідно, пропозиції безпосереднього керівника та керівника самостійного структурного підрозділу є основою для прийняття керівником органу, підприємства, установи, організації рішення про преміювання чи встановлення надбавок.

Таким чином, приватний інтерес при реалізації цього повноваження стосовно себе пов`язаний з можливістю впливу на зміст рішення керівника вищого рівня про встановлення стимулюючих виплат.

Оскільки особа не може об`єктивно оцінити власну роботу, при внесенні пропозицій щодо розміру премії чи надбавки для себе між її приватним інтересом, що полягає у бажанні отримати стимулюючу виплату у вищому розмірі, та службовим повноваженням виникає суперечність, яка впливає на її об`єктивність при вчиненні зазначених дій, що є реальним конфліктом інтересів.

Враховуючи викладене ОСОБА_1 готуючи клопотання від 21.07.2025 №297 з пропозицією щодо встановлення розміру власної премії в розмірі 3000,00 грн, діяла в умовах реального конфлікту інтересів. У даному випадку для уникнення реального конфлікту інтересів вона мала утриматись від здійснення оцінки результатів своєї роботи та, відповідно, внесення пропозицій щодо визначення собі конкретного розміру премії, а за наявності потреби надати керівнику вищого рівня (Узинській міській раді) необхідну інформацію, на підставі якої він зміг би самостійно визначити конкретний розмір премії.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VІІ особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає у неї безпосереднього керівника, або у колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

З огляду на те, що директор КНП Узинської міської ради Київської області «Узинський центр первинної медико-санітарної допомоги» не має безпосереднього керівника, тому при виникненні конфлікту інтересів він повинен повідомляти визначений законом орган управління - Узинську міську раду, оскільки це визначено статутом.

Згідно із листом Узинської міської ради від 15.12.2025 № 03-10-1129 повідомлень про наявність конфлікту інтересів від директора КНП Узинської міської ради Київської області «Узинський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_1 до міської ради не надходило.

Отже, директор КНП "Узинський ЦПМСД" ОСОБА_1 не повідомивши у встановленому законом порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів Узинську міську раду та діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинила дію (визначила розмір премії та підписала подання) в умовах реального конфлікту інтересів, чим порушила вимоги п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Датою виявлення вчиненого правопорушення слід вважати день складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки на момент складання протоколу були зібрані усі необхідні докази, що в сукупності свідчать про наявність ознак складу правопорушення, та існувала можливість вручити вказаний протокол особі, виконавши дії, визначені ч. 2-4 ст. 256 КУпАП.

Вказане підтверджується також висновками Верховного суду, висловленими у листах №1089/0/2-21 від 09.04.2021 та №701/0/158-21 від 21.09.2021.

Згідно із ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 172-7 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Окрім визнання винуватості самою правопорушницею, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП встановлена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: змістом протоколів про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією, № 4294 від 19.01.2026 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та № 4295 від 19.01.2026 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП; копією рішення двадцятої сесії 8 скликання Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області про створення КНП Узинської міської ради Київської області «Узинський центр первинної медико-санітарної допомоги» №12-668/2021 від 29.09.2021; копією статуту КНП Узинської міської ради Київської області «Узинський центр первинної медико-санітарної допомоги»; копією контракту з директором КНП Узинської міської ради Київської області «Узинський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_1 від 02.04.2025; копією наказу про призначення на посаду ОСОБА_1 №38-к/тр від 02.04.2025; копією клопотання ОСОБА_1 № 297 від 21.07.2025 зі списком працівників; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 06.01.2025; лист Узинської міської ради Київської області №03-10-1129 від 15.12.2025; копією науково-експертного висновку на запит Генеральної прокуратури України у справі про правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ст. 172-5 «Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків» КУпАП у справі; копію листа голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності ОСОБА_2 вих. № 04-18/10-1584 від 11.09.2018.

Суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Суддя, дії ОСОБА_1 кваліфікує за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП як неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, та за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП як вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Згідно зі ст. 23 КУпАП України адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, матеріали, що характеризують особу, яка притягається до відповідальності, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують її відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП суд визнає щире каяття. Обставини, що обтяжують його відповідальність відповідно до ст. 35 КУпАП судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи, що правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП є більш серйозним, оскільки за його вчинення встановлено більш суворий захід адміністративного стягнення, ніж правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, тому до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 враховуючи особу порушника, його майновий стан, характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, обставини, що пом`якшують її відповідальність та відсутність обтяжуючих її відповідальність обставин, суддя дійшла до висновку, що з метою виховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення нею нових правопорушень, необхідним та достатнім є застосування до неї адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 172-7 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 гривень.

На підставі ст. 40-1КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Просудовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 40-1, 172-7, 221, 246, 248, 249, 251, 256, 279, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення на підставі ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Тетяна КЛЕПА