Вирок від 04 лютого 2026 р. у справі №629/1800/25 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/1800/25

Номер провадження 1-кп/629/51/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року м.Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді – ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , прокурора – ОСОБА_3 , потерпілого- ОСОБА_4 , представника потерпілого- ОСОБА_5 , обвинуваченого- ОСОБА_6 , захисника- ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023221110001054 від 08.11.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не працюючого, особи з інвалідністю 3-ї групи, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

07.11.2023 року, приблизно о 10 годині 06 хвилин, водій ОСОБА_6 , перебуваючи за кермом автомобілю ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований на ділянці дороги з правої сторони узбіччя поблизу будівлі 29 по вул. Машинобудівників в м. Лозова Харківської області, почав виконувати маневр розвороту ліворуч. У подальшому, керуючи вказаним транспортним засобом, ОСОБА_6 , діючи з необережності, у формі кримінальної протиправної недбалості, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, у порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху» та вимог п. 10.4 Правил дорожнього руху України, згідно яких «Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в?їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот», перед початком руху та подальшим виконанням маневру розвороту ліворуч, не переконався в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не дав дорогу мопеду «Alpha», під керуванням ОСОБА_4 , який рухався в попутному напрямку зі сторони с. Домаха м. Лозова Харківської області у напрямку Лозівського міського палацу культури, в результаті чого допустив зіткнення з вказаними мопедом. В результаті ДТП потерпілому ОСОБА_8 спричинені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани на лобі в 5 см від серединної лінії на кордоні волосся та закритого перелому зовнішнього виростку правої великогомілкової кістки з незначним зміщенням уламку. За ступенем тяжкості вищевказаний закритий перелом зовнішнього виростку великогомілкової кістки - це середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав частково. В судових дебатах зазначив, що кримінального правопорушення він не вчиняв, оскільки правила дорожнього руху не порушував. В судовому засіданні пояснив, що 07.11.2023 року в м.Лозова біля лікарні він керував транспортним засобом «ВАЗ 2101», перед початком руху він увімкнув лівий показчик повороту, подивився у заднє дзеркало, подивився вперед та почав виконувати розворот і вже коли машина була на зустрічній смузі відбулось зіткнення з мопедом. Додав, що порушення правил дорожнього руху було у обох водіїв, водій мопеду повинен був пригальмувати, або взагалі зупинитись, але він цього не зробив. Заперечував проти задоволення позовної заяви потерпілого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Зазначив, що після ДТП прибула швидка та поліція. Вибачення у потерпілого він не просив. В судових дебатах просив ухвалити виправдувальний вирок.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що восени 2023 року він керував мопедом та біля лікарні в м.Лозова за його участі та участю обвинуваченого сталась ДТП. Зазначив, що мопед був технічно справним, ДТП сталась швидко, він не встиг зреагувати на розворот автомобіля. Внаслідок ДТП він впав з мопеда та отримав тілесні ушкодження, а саме подряпину на лобі та перелом правої великогомілкової кістки. Після ДТП викликали швидку та поліцію. З обвинуваченим вони не спілкувались, допомогу йому ОСОБА_6 не пропонував, вибачення не просив. Потерпілий та його представник цивільний позов підтримали та просили його задовольнити.

Не зважаючи на невизнання винуватості, вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, зокрема:

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.11.2023 року зі схемою місця ДТП та фототаблицею (а.с. 65-74);

-протоколом огляду транспортного засобу від 07.11.2023 року мопеду «альфа», без номерного знаку синього кольору з додатком фототаблицею (а.с.75-79).

-протоколом огляду транспортного засобу від 07.11.2023 року автомобілю «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 , з додатком фототаблицею (а.с.80-85).

- висновком експерта №12-14/ЛЗ/24 від 06.03.2024 року за результатами проведення судово-медичної експертизи, з якого вбачається, що у потерпілого ОСОБА_4 мали місце наступні тілесні ушкодження: забійна рана на лобі зліва в 5см від серединної лінії на кордоні росту волосся; закритий перелом зовнішнього виростку правої великогомілкової кістки з незначним зміщенням уламку. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів про індивідуальні особливості яких судити неможливо та могли бути отримані в умовах дорожньо-транспортної пригоди в строк та при обставинах, вказаних потерпілим і в постанові слідчого про призначення судово-медичної експертизи. За ступенем тяжкості: закритий перелом зовнішнього виростку великогомілкової кістки - це середнього ступеню тяжкості тілесне ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров?я, адже для консолідації (зрощення) даних переломів необхідний строк більш ніж 21 день; вищевказана забійна рана на лобі - це легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я (а.с.93-95).

-протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_4 зі схемою (а.с. 95-99);

-висновком судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-24/3390-ІТ від 26.04.2024 року, відповідно до якого в момент первинного контакту кут між поздовжньою віссю автомобіля «ВАЗ 2101» р.н. НОМЕР_1 та повздовжньою віссю мопеду «Alpha» був близьким до 30°. З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, відповісти на запитання: «Де відносно меж проїжджої частини сталося зіткнення вказаних транспортних засобів?», не представляється можливим. Механізм контактування транспортних засобів описаний в дослідницькій частині висновку. З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, відповісти на запитання: «З якою швидкістю рухався автомобіль «ВАЗ 2101» р.н. НОМЕР_2 ?», не представляється можливим. З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, відповісти на запитання: «З якою швидкістю рухався мопед «Alpha»?», не представляється можливим (а.с. 100-113);

-висновком судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121-24/22399-ІТ від 26.08.2024 року, відповідно до якого по показанням ОСОБА_4 . У даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВА3-2101» AX3743HХ ОСОБА_6 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 10.1 та 10.4 Правил дорожного руху. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобілю «ВАЗ-2101» АX3743HX ОСОБА_6 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з даною ДТП. У даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ-2101» НОМЕР_1 ОСОБА_6 мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання вимог п.п. 10.1 та 10.4 Правил дорожного руху. У даній дорожній обстановці водій мопеду «Alpha» ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху. У даній дорожній обстановці в діях водія мопеду «Alpha» ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв?язку з даною ДТП. У даній дорожній обстановці водій мопеду «Alpha» ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожного руху. По показанням ОСОБА_6 . У даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ-2101» НОМЕР_1 ОСОБА_6 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.10.1 Правил дорожнього руху. З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, відповісти на запитання: «Чи маються в діях водія автомобілю ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_6 невідповідність вимогам Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв?язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди?», з технічної точки зору, не представляється можливим. З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, відповісти на запитання: «Чи мав водій автомобілю ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_6 технічну можливість запобігти зіткненню із мопедом марки «Alpha» без номерного знаку у сформованій дорожньо-транспортній пригоді?», з технічної точки зору, не представляється можливим. З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, відповісти на запитання: «Як повинен був діяти водій мопеду марки «Alpha» без номерного знаку ОСОБА_9 у даній дорожній обстановці, згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху України?», з технічної точки зору, не представляється можливим. З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, відповісти на запитання: «Чи маються в діях водія мопеду марки «Alpha» без номерного знаку ОСОБА_4 невідповідність вимогам Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв?язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди?», з технічної точки зору, не представляється можливим. З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, відповісти на запитання: «Чи мав водій мопеду марки «Alpha» без номерного знаку ОСОБА_9 технічну можливість запобігти зіткненню із автомобілем ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 у сформованій дорожньо-транспортній пригоді? », з технічної точки зору, не представляється можливим (а.с.114-119).

-протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 зі схемою(а.с. 120-124);

-постановою про визнання речовими доказами автомобіля ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 та мопеду марки «Alpha» без номерного знаку(а.с.86).

Суд, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінив докази з точки зору їх належності, допустимості і достовірності, а також з точки зору їх узгодженості та взаємозв`язку, які в своїй сукупності є достатніми, щоб дійти обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та доведеності вини у його вчиненні.

Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 1 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, та обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, розлучений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, є особою, якому встановлено інвалідність ІІІ групи, ДОП СП Лозівського РВП ГУ НП в Харківській області характеризується позитивно, та, з урахуванням думки потерпілого, приходить до висновку, що покарання останньому слід призначити у виді штрафу, із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у межах санкції ч.1 ст.286 КК України.

Підстави для застосування ст.ст.69,69-1 КК України відсутні.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 не визнав заявлений до нього потерпілим ОСОБА_4 цивільний позов.

Потерпілий та його представник просили задовольнити цивільний позов (а.с. 30-38), а саме в розмірі 13000,00 грн. на відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди та 100000 грн. на відшкодування моральної шкоди, з підстав відображених у позовній заяві. За змістом позовної заяви ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні. Внаслідок ДТП потерпілому спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості, що потягло за собою необхідність лікування, придбання ліків, проведення різних медичних процедур. У зв`язку з лікуванням потерпілого ним понесені витрати, пов`язані з лікуванням та придбанням лікарських засобів. У зв`язку з ДТП потерпілому завдано моральну шкоду, яка полягає в порушенні нормальних життєвих зв?язків через не можливість продовження активного громадського життя, та в порушенні стосунків з оточуючими його людьми. На теперішній час він є фізично обмеженою особою у зв?язку з отриманою травмою, цей факт утворює перешкоди для спілкування зі своїми знайомими, зустрічей з ними. Він не може так ефективно, як раніше вирішувати побутові проблеми своєї сім?ї. Після вказаної трагедії він веде закритий спосіб життя, рідко виходить з дому, у нього погіршився стан здоров?я, він погано спить ночами, втратив віру у справедливість, змушений докласти величезні зусилля для відновлення нормальних життєвих відносин.

Обвинувачений та захисник, заперечуючи проти позовних вимог, у відзиві на позовну заяву зазначили, що у позовній заяві ОСОБА_4 вказує, що йому спричинено матеріальну шкоду в сумі 13 000 грн., при цьому вказує в позовній заяві, що на лікування ним було витрачено 5000 грн. До позовної заяви надано копії чеків, які нечитаємі і з яких не видно, коли, де та яка сума витрачалась на придбання ліків, тощо. Відтак додані до матеріалів позовної заяви копії чеків нібито на придбання ліків не можуть бути належними та допустимими доказами по справі, тому що вказані копії чеків виготовлені неякісно, не читаються взагалі. Таким чином, фактично в позові не зазначено витрати на лікування, відсутні докази кількості ліків, які необхідні були на лікування, відсутні призначення лікарів. Зауважено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Зазначено, що позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральних страждань або втрат немайнового характеру, зокрема не надано доказів щодо розміру моральної шкоди в сумі 100 000 грн., а також будь-яких доказів щодо порушення нормальних життєвих стосунків, нанесення моральної травми та не надано жодних доказів на підтвердження погіршення стану його здоров?я.

Вислухавши пояснення сторін та учасників судового провадження, дослідивши матеріали цивільного позову, суд вважає за необхідне задовольнити його частково, з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку(ч.2 ст. 1187 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до копій виписки з медичної карти стаціонарного хворого №19639 (а.с.36-37) ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги» ім. проф. О.І. Мещанінова Харківської міської ради з 07.11.2023 по 10.11.2023 (з діагнозом: закритий перелом зовнішнього виростку правої в\гомілкової кістки зі зміщенням. Забійно-рвана рана лобної ділянки. ІХС. Постінфарктний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст.2 ст. Ризик високий. ОСОБА_10 . Згідно копій талону до супровідного листка №2278 та супровідного листка №2278 (а.с.38) ОСОБА_4 доставлено 07.11.2023 року о 13 годині 00 хвилини з вулиці на ношах до КНП ХОР «Центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф».

Дослідивши всі докази, подані потерпілим, суд не приймає в якості належних доказів на підтвердження понесених потерпілим витрат на лікування чеки, оскільки вони виготовлені неякісно, не читаються та з них неможливо встановити факт придбання медичних препаратів, дату придбання і суму.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади АРК, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Частиною 1 ст. 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справи Войтенко проти України, Науменко проти України).

Вказана позиція є аналогічною і у вирішенні інших справ Європейського суду: рішення від 15 жовтня 2009 року у справі Антипенко проти Російської Федерації, постанова у справі від 14 лютого 2008 року Пшеничний проти Російської Федерації.

Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що внаслідок вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 кримінального правопорушення, потерпілому ОСОБА_4 було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнав та зазнає у зв`язку з ушкодженням здоров`я та лікуванням і вимагало та вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, з урахуванням засад розумності та справедливості, приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі 40000,00 гривень, яка визначена з урахуванням всіх обставин справи.

В задоволенні решти позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, документально підтверджені витрати на залучення експертів покласти на ОСОБА_6 .

Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.02.2025 року до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Керуючись ст.ст. 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і.п.н. НОМЕР_5 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_3 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 40000 (сорок тисяч) гривень 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог-відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судові витрати за проведення судових автотехнічних експертиз № СЕ-19/121-24/3390-ІТ від 26.04.2024 року у розмірі 5300 гривень 96 коп. та № СЕ-19/121-24/22399-ІТ від 26.08.2024 року у розмірі 3786 гривень 40 коп. на користь держави. Код доходів 24060300, отримувач платежу: ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/24060300, п/рахунок UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) 337874947, банк: Казначейство України (ел. адм. подат.).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.11.2023 року на автомобіль марки ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 та мопед марки «Alpha» без реєстраційного номеру.

Після набрання вироку законної сили речовий доказ: автомобіль марки ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 , який передано під зберігальну розписку ОСОБА_6 –залишити ОСОБА_6 ; мопед марки «Alpha» без реєстраційного номеру, що знаходиться на штрафмайданчику Лозівського РВП ГУ НП в Харківській області, - повернути ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1