Вирок від 02 лютого 2026 р. у справі №520/11667/17 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/11667/17

Провадження № 1-кп/947/42/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2026 року Київський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в м. Одесі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мозирь, Гомельської області, республіка Білорусь, білоруса, громадянина України, з середньої освітою, одруженого, працюючого за наймом, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, 05.07.2017 року, точний час не встановлено, ОСОБА_4 знаходячись біля будинку N?3-а по пр-кт. М. Жукова в м. Одеса, знайшов предмет схожий на пістолет з магазином у якому містилось 4 патрони з гумовими кулями. Вказану зброю ОСОБА_4 залишив собі, незаконно зберігав та носив при собі, в сумці, без передбаченого законом дозволу.

12.07.2017 о 01:45 годин, ОСОБА_4 був доставлений до Київського ВП за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 15-А де під час проведенні огляду, у його сумці, було виявлено та вилучено предмет схожий на пістолет з магазином у якому містилось чотири патрони з гумовими кулями.

Згідно висновку судово-балістичної експертизи №678-Б від 22.08.2017, предмет схожий на пістолет з магазином, являється нестандартною, переробленою зброєю, самозарядним пістолетом «ПСШ790» № НОМЕР_1 калібру 9 мм Р.А., в конструкцію якого, саморобним способом внесено конструктивні заміни, у вигляді заміни ствола, в якому відсутні захисні елементи, в результаті чого з`явилась можливість проводити постріли, патронами травматичної (несмертельної) дії калібру 9мм. Р.А. та патронами роздільного спорядження, які складаються з шумових патронів калібру 9мм. Р.А., та круглих металевих снарядів (свинцевих куль, картечі) діаметром 6,4 мм, вагою 1,52 г.

Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, за кваліфікуючими ознаками - носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї (крім гладко ствольної мисливської), без передбаченого законом дозволу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України визнав повністю, пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин при обставинах викладених в обвинувальному акті, і вони повністю відповідають фактичним обставинам скоєного ним злочину, фактичні обставини справи не оспорював та підтвердив вищеописані та встановлені судом обставини справи, а саме: він у літку 2017 року перебуваючи на проспекті Небесної Сотні в місті Одесі, знайшов пістолет з гумовими пулями, який залишив собі, зберігав та носив при собі в сумці без передбаченого законом дозволу. У скоєному щиро кається, на його утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, він одружений, працює, просив його суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідженням матеріалів характеризуючи його особу.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 263 КК України, за кваліфікуючими ознаками - носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї (крім гладко ствольної мисливської), без передбаченого законом дозволу.

Згідно зі ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який не судимий в силу ст. 89 КК України, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, враховуючи обставини які пом`якшують покарання обвинуваченого, а саме: визнання вини, щире каяття, відсутність обставин які обтяжують покарання, думку прокурора який просив призначити покарання з застосування вимог ст. 75 КК України, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе в умовах без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням його від відбування покарання з випробуванням, бо вважає це покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.

Крім того, призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , з застосуванням ст. 75 КК України, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Питання щодо вирішення речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати по справі стягнути з ОСОБА_4 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393,395, 615 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ « ОСІ » скасувати, звільнити з під варти в залі суду

На підставі частини 5 статті 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 як часткове відбуте покарання, строк попереднього ув`язнення з 27.01.2026 року по 03.02.2026 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової експертизи №678 Б від 22.08.2017 р., у розмірі 1186 гривень 44 копійки.

Речові докази: предмет схожий на пістолет з магазином, являється нестандартною, переробленою зброєю, самозарядним пістолетом «ПСШ790» № НОМЕР_1 калібру 9 мм Р.А. – знищити.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1