Рішення від 04 лютого 2026 р. у справі №635/9555/25 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 635/9555/25

провадження № 2/619/334/26

РІШЕННЯ

іменем України

05 лютого 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Кісіль А.О., розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №TDB.2021.0165.1208 від 20.01.2021 у загальному розмірі 34 773 (тридцять чотири тисячі сімсот сімдесят три) гривні 21 копійка, витрати за сплату судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 11 200 (одинадцять тисяч двісті) гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 20.01.2021 року між АТ «МЕГБАНК» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено Договір №TDB.2021.0165.1208 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, за умовами якого банк на підставі отриманої від клієнта Заяви-анкети встановленого зразка відкрив клієнту картковий рахунок та видав платіжну картку; на картковий рахунок встановив доступний ліміт кредитної лінії.

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії на картковий рахунок клієнта (у гривні), і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах доступного ліміту кредитної лінії, визначеної кредитним договором.

Клієнт здійснював користування грошовими коштами доступного ліміту кредитної лінії, що відображено у виписках з його рахунку, проте свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідач не виконав, станом на 03.09.2024 у позичальника наявна заборгованість перед банком у загальному розмірі 34 773 (тридцять чотири тисячі сімсот сімдесят три) гривні 21 копійка, з яких:

- 9 613 (дев`ять тисяч шістсот тринадцять) гривень 76 копійок - заборгованість за тілом кредитом (у тому числі прострочена);

- 25 159 (двадцять п`ять тисяч сто п`ятдесят дев`ять) гривень 45 копійок - заборгованість по сплаті відсотків (у тому числі прострочена).

03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги на підставі чого ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набув право вимоги до Боржників за Основними договорами, серед яких є право вимоги до відповідача боржника за кредитним договором №TDB.2021.0165.1208 від 20.01.2021.

27.12.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги до відповідача, що вказані у відповідних реєстрах, зокрема до боржника за кредитним договором №TDB.2021.0165.1208 від 20.01.2021.

Позивач вказує, що усі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», а в подальшому - ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо АТ «Мегабанк» станом на день відступлення права вимоги - 03.09.2024 року.

У свою чергу, ані ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», ані ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови Кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.

Сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», згідно Договору про відступлення прав вимоги за №1/12 від 27.12.2024 склає у загальному розмірі: 34 773 (тридцять чотири тисячі сімсот сімдесят три) гривні 21 копійка, з яких: 9 613 (дев`ять тисяч шістсот тринадцять) гривень 76 копійок - заборгованість за тілом кредитом (у тому числі прострочена); 25 159 (двадцять п`ять тисяч сто п`ятдесят дев`ять) гривень 45 копійок - заборгованість по сплаті відсотків (у тому числі прострочена).

Позивач зазначає, що всупереч умовам кредитного договору, Відповідач не виконав зобов`язання, щодо виконання умов договору, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Представник відповідача подала відзив на позов, в якому зазначила, що сторона відповідача не погоджується із заявленими позовними вимогами, вважає їх частково безпідставними і необґрунтованими.

Пояснила, що 20.01.2021 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір № TDB.2021.0165.1208 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, що підтверджується копією договору про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, паспорту споживчого кредиту, які містять власноручний підпис відповідача, додатку до договору Тарифний пакет «todobank», копією довідки про відкриття рахунків.

Сторони погодили такі умови договору: тип кредиту - кредитна лінія, мета кредиту - споживчі цілі, строк кредиту - 12 місяців, пільговий період - 62 дні, базова процентна ставка (фіксована) - 56% річних, у пільговий період - 0,0001% річних, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 87,30%, сума максимального ліміту - 200 000 грн.

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості відповідача за кредитним договором № TDB.2021.0165.1208 від 20.01.2021 року станом на 03.09.2024 становить 34 773,21 грн, що складається з: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) 9 613,76 грн; заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 25 159,45 грн.

Вказаний кредитний договір укладено між сторонами в письмовій формі та відповідачем отримані кредитні кошти шляхом перерахування їх на вказану у кредитному договорі платіжну карту, що Відповідачем не оспорюється.

В той же час, Відповідач визнає заборгованість за тілом кредиту у розмірі 9 613,76 грн, проте не погоджується із визначеним розміром заборгованості стосовно стягнення з Відповідача 25 159,45 грн заборгованості за відсотками.

Згідно з умовами договору № TDB.2021.0165.1208 строк кредиту складає 12 місяців до 19.01.2022 року. Пільговий період для нарахування процентів по заборгованості 62 дні, процентна ставка за користування доступним лімітом кредитної лінії 56,00%.

Матеріали справи не містять підтверджень про наявність умов договору щодо порядку пролонгації строку кредитування та підтвердження існування факту такої пролонгації.

Тому, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови пролонгації за кредитом та, що відповідна пролонгація відбулась у передбачений законом спосіб.

Підстави для нарахування та сплати відсотків за період з 19.01.2022 року по 03.09.2024 року відсутні. Додала, що розрахувати відсотки необхідно у межах строку дії договору, тобто за 12 місяців, починаючи з 20.01.2021 по 19.01.2022 року, розмір яких складає 4 469,25 грн. (9 613,76 грн. х (56% / 365 днів) х (365 днів (термін дії кредитного договору) - 62 дні (пільговий період)).

У зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ «ФК Єврокредит» про стягнення з Відповідача заборгованості за договором TDB.2021.0165.1208 підлягають частковому задоволенню, у сумі 14 083,01 грн, з яких: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) 9 613,76 грн; заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 4 469,25 грн.

Також представник відповідача заперечувала проти проти стягнення з Відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 11 200 гривень.

Зазначила, що справа є типовою справою незначної складності, у цій категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим.

Серед наданих позивачем доказів щодо стягнення такої суми на правничу допомогу, відсутні докази, що підтверджували б понесені ним витрати на правову допомогу, оскільки до матеріалів справи не додано жодного доказу на підтвердження того, що АО «Альянс ДЛС» надавало позивачу відповідний рахунок, а позивач сплачував АО «Альянс ДЛС» будь-які кошти за надану юридичну допомогу у відповідності до умов Договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025. Усі додатки до договору про надання правової допомоги - копія акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги, копія вартості послуг (прейскуранту), копія реєстру боржників не містять дати, а також відомостей щодо кредитного договору, відносно стягнення боргу по якому надаються послуги, ПІБ боржника і т.д

Вважає, що підстав для задоволення вимоги про стягнення витрат на правову допомогу матеріали справи не містять.

Просила суд, позовні вимоги ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 34 773,21 гривень - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором у сумі 14 083,01 гривень. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити. Здійснити розподіл судових витрат з урахуванням доводів і обґрунтувань, викладених у цьому відзиві.

Відповідь на відзив позивачем подано не було.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторони про інше.

Беручи до уваги, те що при відкритті провадження у справі визначено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), враховуючи те, що від сторін у справі не надійшло клопотання про інший порядок розгляду, зокрема з викликом сторін в судове засідання, тому розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами та з дотриманням, визначеного ст. 275 ЦПК України строку, а саме суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

20.01.2021 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заява-Договір № TDB.2021.0165.1208 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, який складається з публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК» www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com та індиваідуальної частини, якою є вказана Заява - Договір.

Дані документи у сукупності складають договірну основу, яка закріплює домовленості Банка і Клієнта щодо регулювання правовідносин, які виникли між ними, і відповідно до приписів ст. 634 ЦК України є за своєю суттю договором приєднання, що укладений шляхом прийняття Клієнтом пропозиції Банку згідно ст. 641, 644 ЦК України.

Банк свої зобов`язання перед Клієнтом за кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії на поточний рахунок Клієнта у гривні.

03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA20240618-01260 від 09.07.2024 року, між акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) був укладений Договір № GLIN426240 про відступлення прав вимоги.

У п.1 вказано, що за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього Договору.

Отже ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право вимог до боржників за основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача.

27.12.2024 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» договір № 1/12 про відступлення права вимоги.

Відступлення права вимоги відбулось з урахуванням ч. 2 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до Додатку № 1 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору про відступлення прав вимоги до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги і до відповідача.

Як зазначає позивач, відповідно до розрахунку заборгованості відповідача, сформованої АТ «МЕГАБАНК» станом на 03.09.2024 року заборгованість відповідача становить 34 773, 21 грн., з якої заборгованість за кредитом - 9 613, 76 грн. та заборгованість по сплаті відсотків 25159, 45 грн.

Відповідач не оспорює суму заборгованості за кредитом у сумі 9 613, 76 грн. та суд вважає можливим стягнути дану суму з відповідача, оскільки ця сума також підтверджена наданими доказами.

Стосовно стягнення заборгованості по сплаті відсотків у сумі 25 159, 45 грн., то суд виходить з наступного.

З тексту Заяви-Договору від 20.01.2021 вбачається, що за договором максимальна сума ліміту передбачена у сумі 200 000 грн.; орієнтовно загальна вартість кредиту - 273 293 грн.; строк кредиту - 12 місяців; базова ставка 56; пільговий період - 62 дн.; у пільговий період - 0,0001.

Строк кредитування та строк дії договору не є тотожними поняттями.

Строк кредитування - це строк, на який позичальник отримав кредит.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

Отже припис абзацу першого частини першої ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Саме такі висновки зазначені в Постанові ВП ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (№ 14-10 цс18).

Суд звертає увагу на відсутність обгрунтованого позивачем розрахунку заборгованості за відсотками, відсутність у ньому періодів прострочення та даних про те, яка процентна ставка підлягала застосуванню у такі періоди.

Надані позивачем документи тільки констатують заборгованість по відсоткам у фіксованій сумі, але не підтверджують її наявність, походження і розмір.

Строк кредиту складає 12 місяців, тобто до 19.01.2022 року.

Саме за цей період і підлягає стягненню заборгованість за відсотками.

Така сума становить (9 613, 76 х (56%)/365 днів х 365 днів (термін дії кредитного договору) - 62 дні (пільговий період) = 4 469, 25 гривень.

Відповідно до вимог ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст. 629, ч. 1 ст. 1050, ст. 1054, ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

За статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За статями 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 517 Цивільного кодексу України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.

Відповідно до частини 1статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з частиною першою статті 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною третьою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У пункті 3 частини 2 статті 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Що стосується стягнення витрат на правову допомогу, то суд вважає, що стягненню підлягає сума у розмірі 4000 гривень.

За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем у якості доказів на підтвердження підстав для стягнення 11 200 гривень за надання правничої допомоги надано: Ордер серії АЕ №1414107 від 11.08.2025 адвоката Журавльова С.Г. на надання правничої допомоги ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» на підставі договору про надання правничої допомоги (доручення) уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №5817 від 04.07.2024, виданий на ім`я Журавльова С.Г.; Договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025 з додатками, підписаний обома сторонами договору; Додаток 2 до договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, у якому затверджений обома сторонами договору вартість послуг (прейскурант); реєстр боржників від 21.07.2025, відповідно до якого зазначені суми заборгованості ОСОБА_1; Акт приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги №12127703 від 14.08.2025, відповідно до якого послуги за проведення юридичного та фінансового аналізу боржника ОСОБА_1 та складання та підписання позовної заяви до суду склали вартість у загальному розмірі 11 200 гривень, затверджений обома сторонами договору.

Під час вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд у кожному конкретному випадку виходить із фактичних обставин окремо взятої справи, її доказової бази, ураховує складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, значимість таких дій у справі із дотриманням принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру. Без дотримання зазначених вимог рішення суду не може вважатися законним і справедливим.

Саме про такий підхід у питання витрат на професійну правничу допомогу висловив Верховний Суд у додатковій постанові від 07 серпня 2024 року в справі № 686/18768/22.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Проте суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18, від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц, від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц, від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі суд приймає до уваги характер спірних правовідносин, незначну складність справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Також суд зауважує, що надані адвокатом послуги є для нього типовими в силу укладеного із позивачем договору про надання правової допомоги, який свідчать про надання адвокатським об`єднанням аналогічної правової допомоги за іншими кредитними договорами, а відтак зазначене не потребує витрат значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

Отже, враховуючи вищевказане та беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, фактично надані види послуг, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є завищеною, тому дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 гривень.

Саме такий розмір професійної правничої допомоги, на переконання суду, буде відповідати обсягу наданих послуг, а також вимогам розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ч. 1 - 4 ст. 12, ч. 1, 2 ст. 13, ч. 1 ст. 76, ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ст. 79, ч. 1, 2 ст. 80, ч. 1, 5, 6 ст. 81, ч. 1, 2 ст. 83, ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах магальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Підсумовуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №TDB.2021.0165.1208 від 20.01.2021, у загальному розмірі 14 083 (чотирнадцять тисяч вісімдесят три) гривні 01 копійка, з яких: 9 613 (дев`ять тисяч шістсот тринадцять) гривень 76 копійок - заборгованість за тілом кредитом (у тому числі прострочена); 4 469 (чотири тисячі чотириста шістдесят дев`ять) гривень 25 копійок - заборгованість по сплаті відсотків (у тому числі прострочена).

Отже, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази, надаючи їм належну оцінку згідно із положеннями ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Щодо стягнення судових витрат.

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням чого, з відповідача на користь позивача підлягають частковому стягненню понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору у розмірі 981 (дев`ятсот вісімдесят одна) гривня 10 копійок, пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76, 77- 81, 83, 133, 137, 141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, ст. 509, 526, 553, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЄВРОКРЕДИТ» (код ЄДРПОУ: 40932411, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105), заборгованості за кредитним договором №TDB.2021.0165.1208 від 20.01.2021, у загальному розмірі 14 083 (чотирнадцять тисяч вісімдесят три) гривні 01 копійка, а саме: 9 613 (дев`ять тисяч шістсот тринадцять) гривень 76 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 4 469 (чотири тисячі чотириста шістдесят дев`ять) гривень 25 копійок - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЄВРОКРЕДИТ» (код ЄДРПОУ: 40932411, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105), витрати за сплату судового збору у розмірі 981 (дев`ятсот вісімдесят одна) гривня 10 копійок, пропорційно до розміру задоволених вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЄВРОКРЕДИТ» (код ЄДРПОУ: 40932411, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105), витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЄВРОКРЕДИТ» (код ЄДРПОУ: 40932411, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, електронна адреса court_fc_evrocredit@ukr.net;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В. С. Овсянніков