Вирок від 04 лютого 2026 р. у справі №346/5918/19 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5918/19

Провадження № 1-кп/346/54/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

у складі головуючого-судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданнікримінальне провадження № 1-кп/346/54/26, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 20.07.2019 року за № 12019090180000709 щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коломия Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, не працюючого, на утриманні нікого не має, згідно зі ст.89 КК України не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

обвинувачений вчинив таємне викрадення майна (крадіжку) потерпілої ОСОБА_6 , поєднане з проникненням у приміщення, вчиненому повторно.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так, в період з 22:00 год. 19.07.2019 року по 07:05 год. 20.07.2019 року обвинувачений, перебуваючи в АДРЕСА_1 , де умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, шляхом розбиття віконного скла, проник в приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить потерпілій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звідки таємно викрав грошові кошти в сумі 700 грн. та продукти харчування, а саме: пельмені сімейні вагові в кількості 2 кг на суму 72,48 грн.; батончики марки «Рошен» з начинкою, 43 грами, в кількості 30 шт. на суму 190,20 грн.; коробку цукерок марки «Рошен» 145 грам в кількості 1 шт. на суму 48,00 грн.; шоколад марки «Рошен КІТ-ВІТ» 70 грам в кількості 6 шт. на суму 61,20 грн.; сирний продукт «Радомілк» (фасований) в кількості 1 кг на суму 88,74 грн.; сир «Косичка» ( копчена вакуум) у кількості 1 кг на суму 99,60 грн.; сирний продукт «Російський» в кількості 1 кг на суму 28,60 грн.; рибу копчену «Сайра» ( вакуум) в кількості 1,5 кг на суму 195,00 грн.; рибу «Лящ в?ялений» в кількості 2 кг на суму 240,00 грн.; пиво «Амстел» ємністю 0,5 л в кількості 8 шт. на суму 123,84 грн., стегенця морожені «Наша ряба» ( вагові) в кількості 1,8 кг на суму 68,40 грн.; ковбаски грилеві (фасовані вакуум) в кількості 2,3 кг на суму 202,40 грн., які належать ОСОБА_6 .. Після цього, обвинувачений місце вчинення кримінального правопорушення покинув, викраденими грошовими коштами та продуктами харчування розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій майнову шкоду в загальній сумі 2 118, 46 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, заявив, що фактичні обставини справи не оспорює, його позиція є добровільною, підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, вказані в обвинувальному акті. При цьому обвинувачений суду пояснив, що у нічний період доби проник у приміщення вищевказаного магазину, шляхом розбиття віконного скла, звідки викрав грошові кошти та продукти харчування, які з`їв, оскільки був голодним. Обвинувачений у вчиненому щиро розкаюється, розуміє, що вчинив не правильно, обіцяє в майбутньому подібного не вчиняти, просить вибачення за скоєне, а також при призначенні покарання врахувати, що він єдиний проживає із 73 річною матір`ю, якій потрібен догляд та допомога, оскільки брат воює на війні.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, подала до суду письмову заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутності, просить призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду, залишає за собою право звернутися із цивільним позовом про відшкодування їй збитків після вступу вироку в законну силу (а.п. 56).

На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, роз`яснено учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.

Дії обвинуваченої суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у приміщення, вчиненому повторно.

Прокурор в судовому засіданні просить визнати обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, призначити покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, враховуючи, що обвинувачений вину визнав, у скоєному щиро розкаявся, під час досудового розслідування активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а сума викрадено є фактично малозначною, оскільки лише на 100 грн. більша для кваліфікації вчинено саме як кримінального, а не адміністративного правопорушення. Прокурор також просить вирішити питання про долю речових доказів.

Захисник обвинуваченого зазначає, що враховуючи, що обвинувачений є особою з інвалідністю ІІ групи, має захворювання туберкульозом, перебуває на обліку в лікаря-нарколога, проживає з матір`ю похилого віку, яка потребує постійного догляду, а також мізерну вартість викраденого, (тобто різницю, яка розмежовує кваліфікацію дій як кримінальне та адміністративне правопорушення, залежно від вартості викраденого, де могло б ставитись питання про декриміналізацію), вважає можливим призначення останньому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, не пов`язане з позбавленням волі, а саме у виді пробаційного нагляду, що буде цілком достатнім для його виправлення.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, є тяжким злочином.

Суд вважає, що згідно зі ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, є його щире та каяття активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, вказаних в ст.67 КК України, не встановлено.

Суд враховує особу винного, який вважається несудимим, адже його судимість є погашеною (а.п. 153-154); задовільно характеризується за місцем проживання (а.п. 151); на обліку в психіатричному кабінеті не перебуває (а.п. 149), однак перебуває на обліку в наркологічному кабінеті (а.п. 150); є особою з інвалідністю ІІ групи, його негативний стан його здоров`я (а.п. 145-146) наявність захворювання на туберкульоз)) та негативне відношення до вчиненого, а також думку потерпілої щодо призначення йому покарання на розсуд суду, викладену в письмовій заяві (а.п. 56).

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує також спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченого.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/13) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Суд також бере до уваги, що 09.08.2024 року набрав чинності Закон України №3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким були внесені зміни до ст.51 КУпАП та посилена відповідальність за вчинення дрібного викрадення чужого майна. У зв`язку з тим, що було істотно змінено кримінальний закон щодо розміру вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність, суд враховує це як обставину, що пом`якшує покарання, оскільки розмір викраденого обвинуваченим майна наближений до мінімального розміру, з якого настає кримінальна відповідальність.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, позиції прокурора, потерпілої, висловлену в письмовій заяві, обвинуваченого та його захисника, суд вважає, що встановлені в справі пом`якшуючі обставини перебувають у такому співвідношенні, що в цілому значно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, а тому призначення останньому навіть мінімального покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України в даному випадку є явно недоцільним і наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що розмір викраденого обвинуваченим майна наближений до мінімального розміру, з якого настає кримінальна відповідальність, відсутність обставин, які обтяжують покарання, з урахуванням особи винного, який є особою з інвалідністю ІІ групи, його стану здоров`я та відношення до вчиненого, дають можливість дійти обґрунтованого висновку про призначення в даному конкретному випадку покарання у виді пробаційного нагляду, перейшовши до іншого, більш м`якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч.3 ст.185 КК України, за це кримінальне правопорушення, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, що є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідно до передбачених ст. 65 КК України загальних засад призначення покарання.

Необхідності застосування запобіжного заходу до обвинуваченого до набрання цим вироком законної сили немає.

Питання про речовий доказ слід вирішити відповідно до правил ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати в справі на залучення експерта складають в загальному розмірі 2 512,16 грн. та підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до правил ч.1 ст.124 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 100, 124, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді пробаційного нагляду на строк 1 ( один ) рік.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбування ОСОБА_4 призначеного покарання обчислювати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, в загальному розмірі 2 512 (дві тисячі п`ятсот дванадцять ) гривень 16 копійок.

Речовий доказ - слід пальця руки, який упаковано у полімерний спецпакет N? 7176947, що виявлений та вилучений під час проведення огляду місця події 20.07.2019 року в АДРЕСА_1 , - знищити.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1