Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №346/337/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Суд: Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця

Дата: 04 лютого 2026 р.

Справа: №346/337/26

Суддя: Сольський В. В.

Справа № 346/337/26

Провадження № 3/346/286/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року м. Коломия

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Сольський В.В. розглянувши справу, яка надійшла від Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого,

за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 19 січня 2026 року, о 14 год 00 хв в м. Коломия, по вул. Шевченка, 11, в приміщенні Коломийського РВП ГУНП, ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою та шарпав за форманний одяг працівників поліції, чим вчинив злісну непокору законним вимогам працівників поліції.

Явка ОСОБА_1 в судове засідання працівниками поліції не забезпечена.

Суд вивчивши матеріали справи дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України", в силу вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Згідно з ч. 1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Статтею 185 КК України передбачено відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку та громадської безпеки.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у злісній непокорі, тобто відмові виконати законне розпорядження або вимогу працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, а також вчиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку (формальний склад).

Суб`єктом даного адміністративного проступку загальний, а субєктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Проте, у даній справі протокол про адміністративне правопорушення, як обов`язковий документ де викладені обставини правопорушення (обвинувачення), не містить посилання на перебування працівників поліції під час виконання службових обов`язків, як того вимагає фабула ст. 185 КУпАП.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази вини ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, не залучено свідків та не відібрано в них пояснень, хоча йдеться про те, що протиправні дії особа вчиняла в громадському місці.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження по справі стосовно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.185 КУпАП, ст.ст. 247, 283-285 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя: Сольський В. В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua