Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №342/1257/25 — Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1257/25

Провадження № 3/342/12/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року м. Городенка

Суддя Городенківського районного суду Івано-Франківської області Гайдич Р.М., розглянув справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, пенсіонера, РНОКПП НОМЕР_1

за ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Правопорушення було вчинено за наступних обставин.

18.11.2025 біля 18:23 год. по вул.Грималюка, с.Ясенів-Пільний Городенківської ТГ Коломийського району, Івано-Франківської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Фольксваген р.н. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння і відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Своїми діями він порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Розгляд справи призначався на 29.12.2025. у яке ОСОБА_1 не прибув. У зв`язку із чим було перенесено судове засідання на 13.01.2026.

За клопотанням ОСОБА_1 розгляд справи із 13.01.2026 було перенесено на 27.01.2026 у звязку із тим, що він бажав скористатись послугами захисника.

Адвокат Микулич І.М. 22.01.2026 подав клопотання про розгляд справи в режимі відео конференції.

27.01.2026 в судове засідання прибув особисто ОСОБА_1 де його було ознайомлено із правами під час розгляду справи, його захисник – адвокат Микулич І.В. брав участь в режимі відео конференції. Розгляд справи було розпочато, однак не завершено через технічні причини із відеоконференц зв`язком.

04.02.2026 в судове засідання прибув ОСОБА_1 , його захисник не прибув із невідомих суду причин. Будь-яких клопотань від його захисника до суду, які б перешкоджали розгляду справи станом на 13-10 год. 04.02.2026 до суду не надходило.

В судовому засіданні 04.02.2026 ОСОБА_1 повідомив, про можливість продовження розгляду справи без участі захисника, який не прибув в судове засідання із невідомих йому причин. Ствердив, що він вину у скоєнні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП 18.11.2025 не визнає. Повідомив, що він їхав із роботи додому в с.Ясенів-Пільний. Він працює не офіційно в м.Городенка через малий розмір пенсії. По дорозі був зупинений працівниками поліції. Алкогольних напоїв перед цим жодних не вживав, а вживав виключно таблетки пов`язані із хворобою серця. Які саме таблетки вживав не пам`ятає. Чи перешкоджає вживання таблеток керуванню ТЗ йому не відомо. Проходити огляд на стан сп`яніння не відмовлявся ні на місці зупинки ні в медичному закладі

Його захисник – адвокат Микулич І.В. подав до суду 26.01.2026 «Додаткові пояснення у справі». Із змісту яких вбачається, що він просить закрити провадження по справі за відсутності події та складу правопорушення. Зазначив, що поліцейськими не надано жодного доказу на підтвердження факту керування Абрамиком ТЗ в стані алкогольного сп`яніння, не зазначено свідків. Є розбіжності до місця вчинення правопорушення у протоколі та рапорті. Оскільки ОСОБА_2 було зупинено саме в с.Ясенів-Пільний по вул.Грималюка. Вказує, що відеозапис є неналежним доказом, відсутній факт зупинки ТЗ. Також зазначає, що ОСОБА_2 не було доставлено до медичного закладу, тощо.

Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши письмові пояснення подані захисником Микулич І.В., дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозаписи надані поліцейськими до матеріалів справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 2 статті 58 Конституції України визначено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №516926 ОСОБА_1 , 18.11.2025 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у визначеному порядку.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - працівником поліції із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлений ст. 256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою.

Матеріали справи не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 , під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, як і відсутні дані щодо оскарження дій працівників поліції та результатів такого оскарження.

Відповідно до змісту ст.266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доводиться доказами які містяться в матеріалах справи, а саме даними:

- які зазначені в рапорті поліцейського в котрому відображено інформацію про зупинку ТЗ під керуванням водія ОСОБА_2 , який під час керування ТЗ порушив ПДР та в ході спілкування з яким було виявлення в нього ознак алкогольного сп`яніння;

- акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленні на огляд де зазначено про відмову від огляду ОСОБА_2 ;

- копією постанови ЕНА №6179019 від 18.11.2025 про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, також підтверджується факт керування ним ТЗ 18.11.2025 біля 18-22 год. в с.Ясенів-Пільний із порушенням ПДР.

Даними відеозаписів події правопорушення, які долучено до матеріалів справи поліцейськими, вчиненого водієм ОСОБА_1 , а саме де відображено:

- факт керування водієм ОСОБА_2 автомобілем та його зупинку працівниками поліції за допомогою проблискових маячків на службовому автомобілі, які здійснювали рух спочатку навпроти автомобіля ОСОБА_2 , а після того як він не зупинився здійснювали його примусову зупинку наздогнавши цей ТЗ;

- після того, як поліцейський підійшов до зупиненого ТЗ на місці водія знаходився саме ОСОБА_2 , який вказав свої анкетні дані;

- зафіксовано факт спілкування поліцейських, одразу після зупинки ТЗ з приводу керування ним ТЗ із порушенням ПДР та повідомлення поліцейським підстав для його зупинки;

- водій ОСОБА_2 жодного разу не заперечував факту керування ТЗ у спілкуванні із поліцейськими;

- повідомлення водію поліцейськими ознаки алкогольного сп`яніння;

- роз`яснення поліцейським неодноразово водію ОСОБА_2 про можливість проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ та можливість його проходження, у випадку відмови проходження на місці зупинки, в медичному закладі;

- на численні пропозиції поліцейського пройти огляд, як на місці зупинки чи в медичному закладі, водій неодноразово відповідав відмовою;

- повідомлення водію ОСОБА_2 про складання відносно нього протоколу за ст.130 КУпАП у зв`язку із його відмовою від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння;

- поліцейський повідомляв неодноразово ОСОБА_2 про необхідність передачі керування ТЗ тверезому водію.

Долучені до матеріалів справи відеозаписи повністю відображають події, які відбулися за участі водія ОСОБА_1 18.11.2025 із моменту його зупинки, із неодноразовими пропозиціями пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння до моменту повідомлення про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними.

Вище зазначені докази в цілому жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Судом критично оцінюються твердження ОСОБА_2 з приводу того, що йому не пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки чи в медичному закладі. Також судом критично оцінюються твердження захисника ОСОБА_3 зазначені в поясненнях до справи, з приводу відсутності вини водія ОСОБА_2 в порушенні ПДР, зокрема недоведеності факту керування ним ТЗ з порушенням ПДР. Оскільки ці твердження спрямовані виключно на уникнення відповідальності ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та вони спростовані доказами наявними в матеріалах справи, зокрема відеозаписами події, що мала місце 18.11.2025 під час його зупинки поліцейськими та під час спілкування з ним. Твердження ОСОБА_2 , що на пропозицію поліцейського пройти огляд, він відповідав поліцейському, що він зробить як поліцейський скаже, не спростовує його вину. Оскільки огляд він не проходив на місці зупинки і не виявляв бажання пройти огляд в медичному закладі, не зважаючи на численні звертання до нього поліцейського про необхідність проходження такого огляду. Ці його твердження "зроблю як скажете" не є підтвердженням того, що йому не пропонували пройти такий огляд у визначеному законодавством порядку, однак він його не пройшов у зв`язку із відмовою.

Також судом враховується і той факт, що ОСОБА_2 не оскаржував і постанову ЕНА №6179019 від 18.11.2025, згідно якої його було визнано винним у порушення ПДР та накладено штраф. Із змістом якої він та його захисник були ознайомлені під час знайомства із матеріалами даної справи. Яка також підтверджує факт керування ним 18.11.2025 біля 18-22 год. ТЗ в с.Ясенів-Пільний.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (п.65).

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме у відмові, як особа яка керує транспортним засобом, проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.

Вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і його дії кваліфіковано правильно, оскільки він керуючи транспортним засобом відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У рішення ЄСПЛ від 25.03.2021 по справі «Сміляніч проти Хорватії», Суд наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху (п.76).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» та «Шабельник проти України» неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідати передбаченим національним правом вимогам основним правам гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто, якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи, самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Адміністративне стягнення відповідно до ст. 23 КУпАП є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП особа, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачує судовий збір у розмірі, визначеному п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 33-35, 40-1, 130, 221, 251, 266, 283-285, 294, 299, 307, 308 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому стягнення у виді штрафу у розмір 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 до державного бюджету судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

На підставі ч.2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня набрання законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Городенківський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: Гайдич Р. М.