Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №178/3312/23 — Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/3312/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 лютого 2026 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Берелет В.В.,

секретаря Янченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: державний нотаріус Криничанської державної нотаріальної контори Парусникова І.О., про звернення стягнення на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з цим позовом і вказала, що 01 січня 2014 року вона уклала договір позики з ОСОБА_4 , згідно умов якого надала останній грошові кошти в сумі 150000 гривень, що станом на час укладення зазначеного договору, було еквівалентно 18773,47 доларів США за офіційним курсом НБУ, з кінцевим терміном повернення не пізніше 01 січня 2029 року, або за письмовою вимогою про дострокове повернення боргу, яка має бути пред`явлена не раніше ніж через три роки з дати підписання договору.

Відповідно до п. 3 зазначеного договору визначено за ОСОБА_4 сплачувати позивачці 20 % річних від суми позики, яка має бути виплачена із поверненням суми боргу.

Пунктом 4 Договору визначено, що повернення має бути здійснено готівкою у с. Гуляйполе Крпиничанського району Дніпропетровської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 24 лютого 2020 року Криничанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

27 лютого 2020 року позивачка надіслала на адресу ОСОБА_3 вимогу про дострокове повернення боргу, яку було отримано ОСОБА_3 27 лютого 2020 року. 03 грудня 2020 року позивачка надіслала на адресу ОСОБА_2 вимогу про дострокове повернення боргу, яку було отримано нею 19 грудня 2020 року.

Позивачка зазначає, що 26 лютого 2020 року на підставі заяви № 96 про прийняття спадщини за заповітом та за законом від імені ОСОБА_3 була заведена спадкова справа № 25/2020, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Згідно змісту заповіту від 26 липня 2005 року, зареєстрованого в реєстрі за № 36, ОСОБА_4 заповіла усе своє майно ОСОБА_3 , у тому числі, що виникне у майбутньому, в тому числі належне на праві власності житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 ; земельну частку пай площею 8,0900 га по сертифікату серії ДП № 0310185 ОСОБА_3 . Згідно інформаційної довідки від 26.02.2020 із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) заповіт номеру реєстрі № 37035075 стан: чинний.

Згідно змісту заповіту від 27 січня 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за № 21, ОСОБА_4 заповіла своє майно ОСОБА_3 , а саме: - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, номер (три), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 8,0900 га, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, Гуляйпільська сільська рада, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно інформаційної довідки від 26 лютого 2020 року, із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові

договори) заповіт номер у реєстрі № 48829613 стан: чинний. Тобто, заповіт від 26 липня 2005 року, зареєстрований в реєстрі № 36 та заповіт від 27 січня 2010 року, зареєстрований в реєстрі № 21 є чинними. Згідно змісту вказаних заповітів усе спадкове майно, у тому числі, право власності ОСОБА_4 на яке виникло вже після складання заповіту успадковує ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 вказує, що після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_2 звернулась до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини та є спадкоємцем у спадковій справі № 25/2020. Тому, з урахуванням наведеного, позивачка звернулась до суду з цим позовом та просить звернути стягнення на спадкове майно, що залишилось після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , в межах частки вартості майна успадкованого ОСОБА_2 (1/4 від загальної вартості спадкового майна, що складає 154450 грн.) та у межах частки вартості майна, успадкованого ОСОБА_3 (3/4 від загальної вартості майна, що складає 463350 грн.) в рахунок погашення боргу за договором позики від 01 січня 2014 року. Також позивачка просить стягнути з відповідачів 6178 грн. судового збору та 10000 грн. за проведення експертної оцінки майна.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, про день слухання справи сповіщений.

Представник Криничанської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явилась.

Перевіривши матеріали справи суд вважає, що вимоги позивачки задоволеними бути не можуть, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 01 січня 2014 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено договір позики, згідно умов якого ОСОБА_5 надала ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 150000 гривень, що станом на час виникнення вказаних договірних відносин було еквівалентно 18773,47 доларів США за офіційним курсом НБУ, з кінцевим терміном повернення не пізніше 01 січня 2029 року, або за письмовою вимогою про дострокове повернення боргу, яка має бути пред`явлена не раніше ніж через три роки з дати підписання договору.

Відповідно до п. 3 зазначеного договору визначено за ОСОБА_4 сплачувати позивачці 20 % річних від суми позики, яка має бути виплачена із поверненням суми боргу.

Пунктом 4 Договору визначено, що повернення має бути здійснено готівкою у с. Гуляйполе Крпиничанського району Дніпропетровської області.

Викладені обставини також підтверджуються наявною в матеріалах справи борговою розпискою, засвідченою підписом ОСОБА_4 .

Зміна належного прізвища позивачки з дошлюбного « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 09 вересня 2017 року заводським районним у місті Кам`янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції м Дніпропетровській області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 24 лютого 2020 року Криничанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

27 лютого 2020 року позивачка надіслала на адресу ОСОБА_3 вимогу про дострокове повернення боргу, яку було отримано ОСОБА_3 27 лютого 2020 року.

03 грудня 2020 року позивачка надіслала на адресу ОСОБА_2 вимогу про дострокове повернення боргу, яку було отримано нею 19 грудня 2020 року.

Згідно ч. 1 ст. 1216 ЦПК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст.1218, ч. 3 ст.1231ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов`язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Ч. 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

26 лютого 2020 року на підставі заяви № 96 про прийняття спадщини за заповітом та за законом від імені ОСОБА_3 була зведена спадкова справа № 25/2020, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Згідно змісту заповіту від 26 липня 2005 року, зареєстрованого в реєстрі за № 36, ОСОБА_4 заповіла усе своє майно ОСОБА_3 , у тому числі, що виникне у майбутньому. Згідно інформаційної довідки від 26.02.2020 із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) заповіт номеру реєстрі № 37035075 стан: чинний.

Згідно змісту заповіту від 27 січня 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за № 21, ОСОБА_4 заповіла своє майно ОСОБА_3 . Згідно інформаційної довідки від 26 лютого 2020 року, із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) заповіт номер у реєстрі № 48829613 стан: чинний.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_2 звернулась до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини та є спадкоємцем у спадковій справі № 25/2020 з часткою у спадковому майні в розмірі.

Однак, постановою нотаріуса Матус Н.І. було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, оскільки нею не надано до нотаріальної контори правовстановлюючих документів на спадкове майно, яке, згідно заповіту, складається з житлового будинку по АДРЕСА_1 , та приватизованої земельної ділянки, площею 8,09 га, що належала померлій згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЖ № 830103.

Позивачкою не долучено до матеріалів справи будь-яких інших доказів, підтверджуючих отримання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спадкового майна після смерті ОСОБА_4 , з урахуванням чого, суд не вбачає доведеності належним чином законних підстав переходу спадкових прав до відповідачів, серед яких і право на стягнення боргу за спірним договором позики.

Спадкоємці померлого позичальника, який не виконав умови договору позики, прийнявши спадщину, в силу ст. ст.1281,1282ЦК України зобов`язані у межах вартості спадщини задовольнити вимоги кредитора.

Норми законодавства свідчать, що спадкоємець відповідає перед кредитором тільки в межах своєї частки у спадщині, тобто у спадкоємця виникає зобов`язання задовольнити вимоги кредитора лише в межах майна, одержаного у спадщину. У спадкоємців боржника обов`язок перед позикодавцем (кредитором) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених ст. 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи. Це правило визначає загальний характер відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, незалежно від виду спадкування та суб`єктів спадкового процесу й випливає із суті універсального характеру спадкового правонаступництва.

При вирішенні спору про стягнення з спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року (справа № 306/2000/16-ц), яку суд враховує при вирішенні цієї справи.

Згідно з вимогами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, у зв`язку з вищенаведеним суд вважає, що вимоги позивачки задоволеними бути не можуть, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Також, враховуючи результат вирішення спору, відповідно до вимогст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачкою, не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на спадкове майно, що залишилось після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , в межах частки вартості майна успадкованого ОСОБА_2 (1/4 від загальної вартості спадкового майна, що складає 154450 грн.) та у межах частки вартості майна, успадкованого ОСОБА_3 (3/4 від загальної вартості майна, що складає 463350 грн.) в рахунок погашення боргу за договором позики від 01 січня 2014 року, а також стягнення 6178 грн. судового збору та 10000 грн. як витрат на проведення експертної оцінки майна – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Криничанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: В. В. Берелет

р