Вирок від 03 лютого 2026 р. у справі №742/6776/25 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/277/26

Єдиний унікальний № 742/6776/25

ВИРОК

Іменем України

04 лютого 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025270330000811 від 28.09.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с-ща Линовиця, Прилуцького району, Чернігівської області, українець, громадянин України, не одружений, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

I. Формулювання обвинувачення, яке визнане судом доведеним.

1.У невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше середини вересня 2025 року, на ґрунті неприязних відносин, пов`язаних з небажанням здійснювати догляд за своєю матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка через стан здоров`я перебувала у безпорадному стані, у військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння їй тяжких тілесних ушкоджень.

2.Так, 22.09.2025 близько 17.00 години солдат ОСОБА_5 повернувся до будинку за місцем свого спільного з матір`ю ОСОБА_6 проживання ( АДРЕСА_2 ), де на підлозі виявив ОСОБА_6 у безпорадному стані. Після цього, діючи умисно, на гранті неприязних відносин, що виникли внаслідок небажання здійснювати за нею догляд, у зв`язку з її безпорадним станом, з метою спричинення тілесних ушкоджень, солдат ОСОБА_5 наніс ОСОБА_6 не менше одного удару в область голови, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді фрагментарного перелому тіла нижньої щелепи, синця обличчя з кровонатьоком з переходом на шию, крововиливу на слизовій оболонці нижньої губи.

3.У подальшому, 23.09.2025 близько 17.00 години солдат ОСОБА_5 повернувся до будинку за місцем свого спільного з матір`ю ОСОБА_6 проживання ( АДРЕСА_2 ), де на підлозі виявив ОСОБА_6 у безпорадному стані, після чого, діючи умисно, на грунті неприязних відносин, що виникли внаслідок небажання здійснювати догляд за потерпілою у зв`язку з її безпорадним станом, з метою спричинення тілесних ушкоджень, підняв ОСОБА_6 з підлоги, посадивши на диван, після чого наніс не менше трьох ударів правою рукою в область шиї, верхньої кінцівки, а також не менше одного удару в області правої нижньої кінцівки, спричинивши таким чином тілесні ушкодження у вигляді синця передньої поверхні грудної клітини, лівої молочної залози, верхніх кінцівок, закритого перелому шийки правої стегнової кістки з масивним крововиливом в навколишні м`які тканини.

4.Далі, 26.09.2025 близько 17.00 години солдат ОСОБА_5 повернувся до будинку за місцем свого спільного з матір`ю ОСОБА_6 проживання ( АДРЕСА_2 ), де на підлозі виявив ОСОБА_6 у безпорадному стані, після чого, діючи умисно, на грунті неприязних відносин, що виникли внаслідок небажання здійснювати догляд за потерпілою у зв`язку з її безпорадним станом, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс численні удари ногою в область грудної клітки останньої, чим спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки та хребта.

5.Внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_6 спричинено комплекс тілесних ушкоджень у вигляді фрагментарного перелому тіла нижньої щелепи, синця обличчя з кровонатьоком з переходом на шию, крововиливу на слизовій оболонці нижньої губи, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та не знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті, але сприяли більш швидкому настанню смерті; синця передньої поверхні грудної клітини, лівої молочної залози, верхніх кінцівок, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень та не знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті; закритого перелому шийки правої стегнової кістки з масивним крововиливом в навколишні м`які тканини, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та не перебувають в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті, але сприяли більш швидкому настанню смерті; закритої травми грудної клітки та хребта, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті.

6.Смерть потерпілої ОСОБА_6 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: ( АДРЕСА_2 ), від травматичного шоку, який виник внаслідок закритої травми грудної клітки та хребта.

7.Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

ІІ. Позиції учасників кримінального провадження.

8.В обґрунтування винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення сторона обвинувачення посилалася на визнання ОСОБА_5 своєї провини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та визначений сторонами обсяг доказів, що підлягають дослідженню згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України. Під час судових дебатів прокурор вважав зазначені обставини достатніми для того, щоб поза розумним сумнівом довести винуватість ОСОБА_5 у висунутому обвинуваченні в повному обсязі.

9.ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, погодився на недоцільність дослідження доказів у кримінальному провадженні відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

10.Захисник ОСОБА_4 підтримав клопотання про дослідження доказів у кримінальному провадженні відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, з огляду на визнання вини обвинуваченим.

ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та докази на їх підтвердження.

11.Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у висунутому звинуваченні визнав у повному обсязі, дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, показавши, що він є солдатом військової частини НОМЕР_2 , одна самовільно залишив розташування цієї військової частини. Він проживав разом зі своєю матірю ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 .Його мати внаслідок хвороби перебувала в безпорадному стані, він був вимушений здійснювати за нею догляд. 22.092025 повернувшись додому він побачив на підлозі свою матір ОСОБА_6 у безпорадному стані. В цей час його охопила злість і він почав завдавати їй побою. Також 23.09.2025 повернувшись з роботи додому він знову побачив свою матір ОСОБА_6 на підлозі в безпорадному стані та знову завдав їй побоїв. 26.09.2025 повернувшись з роботи близько 17.00 години він знову побачив свою матір на підлозі в безпорадному стані та через злість почав бити її ногами. Від завданих побоїв вона наступного дня померла. Він не може пояснити, чому його опанувала злість в той час. Про вчинене він жалкує та розкаюється.

12.Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

13.Отже, враховуючи показання обвинуваченого та співставивши їх з фактичними обставинами справи, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_6 .

ІV. Правова кваліфікація дій обвинуваченого.

14.Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілої, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.

V. Мотиви призначення покарання та обставини, які суд враховує при призначенні покарання.

15.Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

16.За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.Відтак, в силу ст. 12 КК України зазначене кримінальне правопорушення належить до тяжкого злочину.

Обставини, які характеризують особу обвинуваченого

17.ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання характеризується посередньо. Раніше не судимий, військовослужбовець в/ч НОМЕР_2 , призваний на службу під час мобілізації 04.09.2024, на обліку в Прилуцькому РВ філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області не перебуває, на обліку лікаря нарколога не перебуває. Притягувався до адміністративної відповідальності за скоєння домашнього насильства.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

18.Обставини, які обтяжують покарання – вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, яка перебуває в безпорадному стані, а також вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

19.Обставини, які пом`якшують покарання – щире каяття обвинуваченого, який у судовому засіданні різко негативно оцінив вчинене ним діяння та висловив щирий жаль з приводу цього, а також активне сприяння розкриттю злочину.

20.При призначенні ОСОБА_5 покарання суд враховує обставини, що вказані в п.п. 15-19 вироку. Суд також бере до уваги характер і спосіб вчиненого діяння, яке фактично продовжувалось декілька днів.

21.Тому, з урахуванням особливостей вказаного кримінального правопорушення і обставин його вчинення, особи обвинуваченого та його ставлення до скоєного, за наявності пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки таке покарання сприятиме виправленню особи та виконає каральну функцію.

22.Щодо строку обчислення покарання суд зазначає наступне. Згідно з протоколом затримання особи від 28.09.2025 ОСОБА_5 був затриманий за підозрою в скоєнні злочину 28.09.2025 о 16 год 05 хв. Ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30.09.2025 ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжувався ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду від 26.11.2025 та ухвалою суду від 23.12.2025.

23.Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

24.Відтак, строк відбування покарання ОСОБА_5 слід рахувати з 28.09.2025.

VI. Процесуальні витрати.

25.Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

VIІ. Речові докази

26.У справі наявні речові докази, зокрема: фрагмент 6-го правого та 6-го лівого ребер, які отримано разом з висновком судово-медичної експертизи №234 від 05.12.2025, зрізи нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом, вилучені в ході огляду трупа ОСОБА_6 від 28.09.2025 ; планшетний пристрій Samsung чорного кольору в чорному чохлі, IMEI НОМЕР_3 , складний ніж, військовий квиток на ім`я ОСОБА_5 .

27.Відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому: 4) майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання .

28.Згідно з ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: 1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

29.З урахуванням викладеного, фрагмент 6-го правого та 6-го лівого ребер, які отримано разом з висновком судово-медичної експертизи №234 від 05.12.2025, зрізи нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом, вилучені в ході огляду трупа ОСОБА_6 від 28.09.2025 підлягають знищенню, планшетний пристрій Samsung чорного кольору в чорному чохлі, IMEI НОМЕР_3 , складний ніж, військовий квиток на ім`я ОСОБА_5 – поверненню власнику.

VІІI. Заходи забезпечення кримінального провадження.

30.Під час досудового розслідування ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовжений ухвалою суду від 23.12.2025 до 21.02.2025. Прокурором в судовому засіданні подано клопотання про продовження строку тримання під вартою, яке прокурор обґрунтував наявністю ризиків, передбачених п.п. 1,4 статті 177 КПК України.

31.Суд погоджується з існуванням цих ризиків з огляду на те, що ОСОБА_5 засуджується до вчинення тяжкого кримінального правопорушення до покарання у виді позбавлення волі, а відтак усвідомлюючи невідворотність покарання може вживати заходів до ухилення від покарання, а тому більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належної поведінки обвинуваченого. Суд також враховує, що ОСОБА_5 як солдат в/ч НОМЕР_2 вчинив кримінальне правопорушення під час перебування у СЗЧ, що може свідчити про наявність обгрунтованих ризиків того, що він може ухилятись від призначеног осудом покарання.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, 368, 373-376, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді семи років і двох місяців позбавлення.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 28.09.2025.

У строк відбування покарання зарахувати час перебування ОСОБА_5 під вартою та час його слідування під вартою до місця відбування покарання згідно з положеннями ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку, що один день тримання під вартою відповідає одному дню позбавлення волі.

Речові докази у справі:

Фрагмент 6-го правого та 6-го лівого ребер, які отримано разом з висновком судово-медичної експертизи №234 від 05.12.2025, зрізи нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом, вилучені в ході огляду трупа ОСОБА_6 від 28.09.2025 – знищити;

Планшетний пристрій Samsung чорного кольору в чорному чохлі, IMEI НОМЕР_3 , складний ніж, військовий квиток на імя ОСОБА_5 – повернути власнику.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_8