Вирок від 04 лютого 2026 р. у справі №766/16056/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/16056/25

н/п 1-кп/766/1619/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2026 м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

захисника: ОСОБА_4

обвинуваченого: ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 23.10.2025 за № 12025231020001024, за обвинуваченням:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Херсона, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, утриманців не має, фізичних та психічних вад здоров`я не має, інвалідності не має, непрацевлаштований, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше не засуджувався

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення

ОСОБА_5 02.09.2025 близько 12:00 годин, перебуваючи біля приміщенні літньої кухні домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , переслідуючи прямий умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень, з метою противоправного спричинення тілесних ушкоджень іншій людині, під час раптового конфлікту, що виник між ним і потерпілим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ґрунті особистих неприязних стосунків та ревнощів, умисно наніс останньому один удар ножем в спину в область грудної клітки зліва, в результаті чого заподіяв потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження: колото-різану рану грудної клітки ззаду зліва між лівою лопаткою та хребтом, проникаючу у ліву плевральну порожнину, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

ІІ. Позиція сторін кримінального провадження

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні винуватість у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорив. Дав показання про те, що 02.09.2025 в першій половині дня він прийшов до потерпілого, на території приватного будинку потерпілого біля літньої кухні між ним та потерпілим виникла сварка стосовно жінки ОСОБА_7 , з якою у обвинуваченого були близькі відносини. Він повідомив потерпілому, що той поводиться з нею неналежно, і під час сварки обвинувачений вдарив потерпілого ножем, який був у нього при собі, один раз в руку в області лопатки. Дуже шкодує про вчинене, розкаюється.

Прокурор в ході судових дебатів висловив позицію, щодо повної доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину. Просив визнати обвинуваченого ОСОБА_5 винним та, враховуючи визнання ним своєї вини та щире каяття, призначити відповідне мінімальне покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі. Просив також вирішити питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Захисник просила врахувати співпрацю її підзахисного зі слідством, його послідовну позицію щодо визнання винуватості у повному обсязі, щире розкаяння у вчиненому. Вважала достатнім застосувати до обвинуваченого мінімальне покарання, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, а також можливим його виправлення без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим просила звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, в матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи у його відсутності та про відсутність майнових претензій до обвинуваченого.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин

З огляду на те, що обвинувачений визнав свою провину, фактичні обставини справи не оспорює і, як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів в добровільності його позиції немає, суд, з врахуванням думки учасників судового розгляду, визнав відповідно до ст. 349 КПК України недоцільним дослідження інших доказів у справі.

IV. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Оскільки обвинувачений свою вину визнав в повному обсязі, висловив жаль з приводу вчиненого, намір не вчиняти подібних дій в майбутньому, дав суду чіткі та послідовні показання, не спотворюючи обставин вчиненого кримінального правопорушення, обставинами, що пом`якшують покарання, визначеними ст. 66 КК України, суд визнає повне визнання своєї вини останнім, щире каяття та сприяння розкритті кримінального правопорушення, про що зокрема зазначив прокурор в судових дебатах.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

V. Мотиви призначення покарання

Загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Так, при обранні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке за законом віднесене до тяжких злочинів, ставлення обвинуваченого до вчиненого, особу обвинуваченого, який є особою похилого віку (63 роки), має постійне місце проживання, за матеріалами справи характеризується фактично посередньо, сім`ї та утриманців не має, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, кримінальне правопорушення вчинив вперше, у матеріалах справи відсутні відомості про притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності.

Також при вирішенні питання про призначення покарання суд враховує практику Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання.

Зокрема, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Отже, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, обставин вчиненого обвинуваченим інкримінованого йому діяння, практики Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання, враховуючи дані про особу обвинуваченого і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, поведінку обвинуваченого за час досудового слідства й судового розгляду, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, визначеному у санкції ч. 1 ст. 121 КК України, звільнивши його разом з цим від відбування покарання з випробуванням, що, на думку суду, буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При цьому, у зв`язку із застосуванням до обвинуваченого положень ст. 75 КК України, суд вважає за необхідне покласти на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

VІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

У вказаному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 08.09.2025 накладався арешт на майно, яке визначено як речовий доказ у кримінальному провадженні, який підлягає скасуванню.

У резолютивній частині вироку, серед іншого, у разі визнання особи винуватою зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат (ч. 4 ст. 374 КПК України). Процесуальні витрати складаються із витрат, пов`язаних із залученням експертів (ст. 118 КПК України). Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України (ч. 2 ст. 122 КПК України). У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч. 2 ст. 124 КПК України).

З огляду на викладене, з обвинуваченого підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення експертиз в даному кримінальному провадженні у розмірі 32155,25 грн.

Крім того, цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено, а тому підстав, передбачених ст. 129 КПК України, для вирішення цього питання у суду немає.

Питання щодо речових доказів у справі суд вирішує у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 124, 349, 373 - 376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки з покладенням на нього відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 скасувати.

Звільнити негайно ОСОБА_5 з - під варти в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у разі направлення ОСОБА_5 для реального відбування покарання зарахувати йому у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 02.09.2025 по день ухвалення вироку зі співвідношенням день за день.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 32155 (тридцять дві тисячі сто п`ятдесят п`ять) грн 25 коп.

Скасувати арешт майна, накладеного ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 08.09.2025, а саме: футболки синього кольору зі слідами речовини бурого кольору; складного ножа з дерев`яною ручкою з нашаруванням речовини бурого кольору.

Речові докази:

- футболку синього кольору зі слідами речовини бурого кольору; складний ніж з дерев`яною ручкою з нашаруванням речовини бурого кольору; змив речовини бурого кольору, вилучений з подвір`я 02.09.2025 в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 ; змив речовини бурого кольору, вилучений біля воріт 02.09.2025 в ході огляду місця події за адресою: м. Херсон, вул. 8-ма Вірьовчина, буд. 2; змиви з правої та лівої руки ОСОБА_5 , вилучені 02.09.2025 в ході затримання ОСОБА_5 ; зразки букального епітелію на 2 аплікаторах зразки букального епітелію ОСОБА_5 ; зразки букального епітелію потерпілого ОСОБА_6 на 1 аплікаторі – знищити;

- оптичний диск із відеозаписами відеоспостереження нагрудних камер співробітників поліції, які виїздили 02.09.2025 на виклик за адресою: м. Херсон, вул. 8-Віровчина, 2; оригінал карти виїзду швидкої медичної допомоги № 87 від 02.09.2025; копію медичної карти стаціонарного хворого № 4389/2025; копію журналу обліку прийому хворих у стаціонар та відмов від госпіталізації; довідку розрахунок - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон марки LG KF300, IMEI: НОМЕР_1 золотистого кольору, вважати повернутим потерпілому ОСОБА_6 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений, захисник мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копію вироку після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

СуддяОСОБА_1