Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №598/1499/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.01.2026 Справа №598/1499/25 Провадження №2/607/2376/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді – Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,

за участі сторін:

представника ОСОБА_1 – адвоката Печінки П.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Ороновська Ольга Михайлівна, до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню непрацездатну дитину в твердій грошовій сумі та

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

21 липня 2025 року засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» № 4602100146708 представник ОСОБА_2 – адвокат Ороновська О.М. – звернулася до Збаразького районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь повнолітньої непрацездатної доньки позивача аліменти в розмірі 4 000 грн щомісячно.

В обґрунтування позовних вимог представник ОСОБА_2 – адвокат Ороновська О.М. – зазначила, що батьки позивача перебували у шлюбі, який розірвано 03 липня 2002 року. У вказаному шлюбі у них народилася донька – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Представник позивача вказує, що її довірителька має інвалідність другої групи з дитинства та їй призначено державну соціальну допомогу. Крім того, ОСОБА_2 перебувала на лікуванні та МСЕК встановлено діагноз: спадкова мозочкова атаксія П`єра-Марі. Адвокат зауважує, що її мати – ОСОБА_3 – є пенсіонером, а тому, не може повноцінно надавати доньці фінансову допомогу. Представник позивача у позові стверджує, що ОСОБА_1 як її батько є працездатним, проживає окремо та може надавати матеріальну допомогу своїй непрацездатній дитині та в силу закону має відповідний обов`язок. Виходячи з принципу справедливості та розумності, на думку адвоката, допустимим є стягнення аліментів у розмірі 4 000 грн.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Печінки П.В. – через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв`язку з їх недоведеністю, посилаючись на те, що позовні вимоги є необґрунтованими, відповідач їх не визнає та заперечує свою фізичну спроможність їх виконувати в силу свого пенсійного віку, непрацездатності, незначного розміру отримуваного доходу. Адвокат відповідача стверджує, що після розірвання шлюбу із мамою позивача, ним сплачувались аліменти до досягнення повноліття та до закінчення навчання у вищому навчальному закладі, тобто, надання дитині з інвалідністю матеріальної допомоги, він не уникав, оскільки був працездатним та фінансово спроможним. Натомість, у 2019 році у нього діагностовано відкритокутову глаукому, ускладнену катаракту обох очей з приводу чого, йому проведено три хірургічні операції на очах. Внаслідок чого, висновком МСЕК йому встановлено 3 групу інвалідності. Крім того, у травні 2025 року йому виповнилось 60 років і він став таким же пенсіонером як і мама позивача, а тому, в силу офтальмологічного захворювання, інвалідності та пенсійного віку, ОСОБА_1 фізично не може здійснювати матеріальне утримання дочки, оскільки не здатний забезпечити власне лікування та проживання, через незначний розмір призначеної йому пенсії, яка є єдиним джерелом доходу.

Крім того, у відзиві сторона відповідача зазначила, що позивач після навчання у вищому навчальному закладі здобула професію журналіста, є дієздатною, працездатною (за винятком протипоказань щодо тяжкої фізичної праці, яка потребує точних рухів), опікунство за нею не встановлювалось, потреба у соціальній послузі з догляду на непрофесійній основі забезпечується членами сім`ї з якими вона проживає. Крім того, долучені квитанції жодним чином не свідчать про те, що ліки придбавались і використовувались безпосередньо нею, а не іншими особами та не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази несення витрат.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 25 липня 2025 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Ороновська Ольга Михайлівна, до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню непрацездатну дитину в твердій грошовій сумі передано на розгляд Тернопільському міськрайонному суду Тернопільської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 серпня 2025 року визначено головуючого суддю (суддю-доповідача): Якімця Т.І.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 серпня 2025 року цивільну справу № 598/1499/25 прийнято судом до свого провадження.

Представник позивача ОСОБА_2 – адвокат Ороновська О.М. – у судове засідання не з`явилася, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлялася належним чином.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Печінка П.В. – просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі, який розірвано 03 липня 2002 року, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу, серія НОМЕР_1 , запис за № 72, видане відділом реєстрації актів громадянського стану Збаразького районного управління юстиції Тернопільської області України (а.с. 24).

У вказаному шлюбі у них народилася донька – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2 , запис за № 189, місце державної реєстрації – м. Збараж райвідділ ЗАГС Тернопільської області (а.с. 8).

ОСОБА_2 видано паспорт громадянина України, серія НОМЕР_3 , та присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 (а.с. 4, 5), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , як вказано у витязі з реєстру територіальної громади №2024/002851903 від 21 березня 2024 року (а.с. 6).

Як вказано у довідках до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ № 0342054 від 27 січня 2015 року, серія АВ № 0510691 від 05 січня 2016 року, серія АВ № 0805883 від 20 січня 2017 року, серія 12 ААБ № 484443 від 21 січня 2020 року, серія 12 ААГ № 238827 від 13 січня 2023 року, повідомлення лікувально-профілактичного закладу про рішення МСЕК від 20 січня 2017 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлена друга група інвалідності, інвалідність з дитинства (а.с. 9 – 13, 18).

Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_5 , видане Збаразьким УСЗН 11 березня 2016 року, номер особової справи НОМЕР_6 , виданого ОСОБА_2 , як інваліду ІІ групи (а.с. 7).

Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 1982, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 13 травня по 24 травня 2019 року перебувала на лікуванні у Центральній районній комунальній лікарні з діагнозом спадкова мозочкова атаксія П`єра-Марі з вираженою тулубовою атаксією в ногах, руках, порушення функції ходи, змінами на МРТ, атрофічними змінами в мозочку (а.с. 14).

Вказане також підтверджується консультацією лікаря-генетика ОСОБА_5 (а.с. 15).

У індивідуальній програмі реабілітації інваліда № 85 від 23 січня 2023 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загальна тривалість перебування на інвалідності з 2015 року, діагноз: спадкова мозочкова атаксія П`єра-Марі з вираженою тулубовою атаксією в ногах, руках, порушення функції ходи, змінами на МРТ, атрофічними змінами в мозочку (а.с. 16, 17), що вказане підтверджується висновком ЛКК від 26 березня 2024 року (а.с.21).

Як вказано у висновках про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі № 139 від 26 березня 2024 року та № 142 від 27 червня 2025 року ОСОБА_2 рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи (а.с. 19, 20).

ОСОБА_2 долучено квитанції про придбання ліків за червень-липень 2025 року

(а.с. 27 – 30).

13 вересня 2012 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серія НОМЕР_7 , актовий запис за № 1382 (а.с. 23).

ОСОБА_3 є пенсіонером, про що свідчить пенсійне посвідчення № НОМЕР_8 , серія НОМЕР_9 від 31 жовтня 2013 року, вид пенсії: за вислугу років (а.с. 22).

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов від 10 липня 2025 року за адресою: АДРЕСА_2 , за цією адресою проживає ОСОБА_2 без реєстрації разом із ОСОБА_8 , яка є її бабусею (а.с. 25).

ОСОБА_8 є пенсіонеркою, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_10 ; пенсія призначена за віком (а.с. 26).

Згідно виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 16454 від 24 жовтня 2019 року, № 18695 від 28 листопада 2019 року, № 19146 від 07 грудня 2019 року, № 00258 від 11 січня 2020 року, № 592 від 18 вересня 2025 року, де встановлено ОСОБА_1 діагноз: оперована відкритокутова IV ст., глаукома, арифакія обох очей з гостротою зору 0,8 обох очей, обмеження полів зору до 10-20 обох очей (а.с. 58 – 67).

Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією

серія 12 ААВ № 435842 від 02 листопада 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлена третя група інвалідності, загальне захворювання по зору, інвалідність встановлена до 01 листопада 2024 року (а.с. 55, 56) та видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_11 , серія НОМЕР_12 (а.с. 57).

За період з січня 2025 року по червень 2025 року ОСОБА_1 отримав пенсії за віком у розмірі 31 642,38 грн, про що свідчить довідка про доходи № 6004 0009 4275 2012, видана ГУ ПФУ у Тернопільській області № 281 від 16 вересня 2025 року (а.с. 69).

Як вказано у відомостях з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військовому збору від 17 вересня 2025 року № 1916-25-14730 станом на 17 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 у період з січня 2025 року по червень 2025 року відповідна інформація відсутня (а.с. 68).

Згідно відповіді № 1980643 від 06 листопада 2025 року з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, за період з 1 кварталу 2024 року по 2 квартал 2025 року ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , отримала дохід у розмірі 88 490,30 грн (а.с. 83, 84).

Як вказано у відповіді № 1980646 від 06 листопада 2025 року з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, за період з 1 кварталу 2024 року по 2 квартал 2025 року ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_11 , та відповіді № 2219851 від 08 січня 2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відсутні будь-які доходи та майно.

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

2.1. Конституцією України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша статті 55). Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (пункт 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп).

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із статтями 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2.2. Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків (частина друга); сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третя).

Сімейний кодекс України (далі – СК України) визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів (частина перша статті 1).

Відповідно до частини другої статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Згідно вимог частини першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Відповідно до статті 180

СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Проте досягнення дитиною повноліття не є перешкодою для судового захисту прав і свобод сина або дочки, які досягли повноліття і потребують матеріальної допомоги.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину

(стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України.

Так, статтею 198 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

У Рішенні від 11 лютого 2014 року № 1-рп/2014 Конституційного Суду України, розкриваючи зміст поняття «повнолітні непрацездатні діти» вказав, що воно ґрунтується на положеннях частиною третьою статті 75 СК України, який відносить до категорії «непрацездатні» осіб з інвалідністю I, II та III групи, а також пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття «непрацездатний» (абзац перший підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV непрацездатні громадяни – особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

2.3. Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що законодавець статтею 198 СК України для правильного вирішення спору у такого роду правовідносинах зобов`язує суд з`ясувати такі аспекти: 1) наявність родинно-юридичного зв`язку між батьками та дітьми 2) наявність у повнолітніх непрацездатних сина або дочки потреби у матеріальній допомозі; 3) наявність у батьків матеріальної можливості надавати відповідну допомогу.

Судом встановлено, що повнолітня позивач є донькою відповідача та вона є особою з інвалідністю другої групи з дитинства. За станом свого здоров`я не може повною мірою реалізувати свій потенціал щодо свого утримання. У матеріалах справи наявні докази працевлаштованості позивача та отримання відповідного доходу.

Водночас стороною позивача не доведено можливість відповідача надавати своїй дочці матеріальну допомогу. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не працює, доходів постійних не має, отримує тільки пенсію, є інвалідом ІІІ групи, тож матеріальний стан

ОСОБА_1 не дає йому можливості надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці.

Крім того, суд, за клопотанням представника позивача суд витребовував інформацію щодо можливої наявності у власності ОСОБА_1 нерухомого майна, утім було отримано відповідь про відсутність відповідної інформації.

Ураховуючи матеріальний стан відповідача, його непрацездатність, стан здоров`я, суд доходить висновку, що задоволення позову може призвести до покладення на відповідача надмірного фінансового тягаря.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

3.1. Ураховуючи наведене, суд доходить висновку, що вимоги ОСОБА_2 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

3.2. Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові – на позивача.

Враховуючи той факт, що у задоволенні позову про стягнення аліментів на повнолітню непрацездатну дитину в твердій грошовій сумі відмовлено в повному обсязі, а позивач ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», тож, відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції слід віднести на рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 2, 4, 12 – 13, 19, 76 – 78, 141, 223, 247, 258 – 268, 273 – 274, 352 – 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Ороновська Ольга Михайлівна, до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню непрацездатну дитину в твердій грошовій сумі – відмовити.

2. Судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції слід віднести на рахунок держави, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

4. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

6. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення виготовлено 08 січня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_11 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Головуючий суддяТ. І. Якімець