Вирок від 04 лютого 2026 р. у справі №606/2052/25 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/2052/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі судового засідання: ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025211080000232 від 04.11.2025 про обвинувачення:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підлісці Кременецького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця ЗСУ, розлученого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

-- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

-- за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 є військовослужбовцем Збройних Сил України - старшим навідником 17 розрахунку самохідної артилерійської бойової машини 3 самохідної артилерійської бригади 1 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 .

За невстановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_3 , не маючи на те передбаченого п. 2.3 Інструкції «Про порядок, виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998, дозволу на носіння і зберігання бойових припасів, придбав, переніс і зберігав бойовий припас в с. Глещава, вул. Кінець 12, Тернопільського району Тернопільської області до 03.11.2025 року.

Так, 03.11.2025, приблизно о 19.40 год., ОСОБА_3 перебував на території господарства, що за адресою: АДРЕСА_1 , де у нього виник злочинний умисел спрямований на використання бойового припасу, а саме наступальної осколкової ручної гранати M67 для покінчення життя самогубством, про що він самостійно здійснив повідомлення на лінію 102.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, 04.11.2025 року приблизно о 02.00 год. ночі ОСОБА_3 перебуваючи на подвір`ї вказаного господарства, тримаючи в лівій руці гранату, яку отримав із невстановленого досудовим розслідуванням місця, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, здійснив висмикування запобіжної чеки, в результаті чого привів в дію вибухову гранату.

Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді травматичної ампутації середньої третини лівого передпліччя.

04.11.2025 року в ході огляду місця події в с. Глещава вул. Кінець 12 Тернопільського району Тернопільської області, було вилучено осколки гранати, що є бойовим припасом, а саме наступальною осколковою ручною гранатою М 67.

Відповідно до висновку вибухо-технічної експертизи № СЕ-19/120-25/13832-ВТХ від 04.11.2025 надані на дослідження об`єкти, вилучені 04.11.2025 в ході огляду місця події на подвір`ї, що за адресою: с. Глещава вул. Кінець 12 Тернопільського району Тернопільської області, являються осколками гранати М67, що є бойовим припасом, а саме: наступальною осколковою ручною гранатою М67.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, тобто носіння, зберігання, придбання бойового припасу, без передбаченого законом дозволу.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав в повному обсязі та детально виклав про обставини скоєння ним зазначеного кримінального правопорушення. Зокрема вказав, що прибув у м. Теребовля з військової частини для того, щоб вирішити питання пов`язане із станом здоров`я, оскільки переніс інсульт, не закінчив лікування. Наслідки хвороби далися в знаки. Звернувся до лікарів, а потім до командування військової частини, яка дислокувалася по місцю лікування, однак з приводу подальшого проходження служби виникли непорозуміння. Перебуваючи у відчаї, взяв гранату, яку раніше привіз з фронту, вирішив покінчити життя самогубством, вимикнув чеку, внаслідок чого завдав собі ушкоджень, вибухом йому відірвало руку. Щиро кається у вчиненому, зобов`язується не вчиняти протиправних дій в майбутньому, просив не позбавляти його волі, також вказав, що жодних інших боєприпасів, вибухових пристроїв, чи зброї не має.

За обставин, що ОСОБА_3 визнав свою провину в повному обсязі, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження відповідно до положень, передбачених ч.3 ст.349 КПК України.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 правильно розуміє обставини скоєного ним правопорушення. У суду відсутні сумніви у добровільності його позиції.

Суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведеною.

Його дії суд кваліфікує: ч. 1 ст. 263 КК України, а саме як носіння, зберігання, придбання бойового припасу, без передбаченого законом дозволу.

Судом досліджені дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 , та при цьому встановлено, що він раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, військовослужбовець, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання та реєстрації характеризується позитивно. Також суд враховує посткримінальну поведінку обвинуваченого, який повністю розуміє протиправність вчинених дій, щиро розкаюється, зобов`язується не вчиняти протиправних дій в майбутньому.

Вирішуючи питання про визначення покарання ОСОБА_3 , суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, скоєння кримінального правопорушення, що відноситься до тяжких злочинів, дані, що характеризують особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставиною, відповідно ст.66 КК України, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, активне сприяння в розкриттю злочину.

Обставин, відповідно ст.67 КК України, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе призначити покарання ОСОБА_3 у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України.

Суд вважає, з урахуванням матеріалів кримінального провадження, зважаючи на дійове каяття ОСОБА_3 , виправлення обвинваченого можливе із застосуванням покарання з випробуванням.

По кримінальному провадженню судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно вимог ст. 100 КПК України.

У зв`язку з призначенням покарання не пов`язаного з позбавленням волі, суд скасовує запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 у виді тримання під вартою звільнивши його з - під варти негайно в залі суду.

Керуючись ст. ст. 100, 174, 368, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 вважати звільненим від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 2 (два) роки.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

-- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 76 КК України нагляд за ОСОБА_3 , як військовослужбовцем, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покласти на командира військової частини за місцем несення служби.

У разі звільнення з військової служби ОСОБА_3 , контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 у виді тримання під вартою - скасувати, звільнивши його негайно з - під варти у залі суду.

На підставі статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 строк попереднього ув`язнення з 21.11.2025 по 05.02.2026, включно, у строк покарання із розрахунку один день тримання під вартою відповідає одному дню позбавлення волі.

Речові докази:

- 13 осколків ймовірно від наступальної осколкової ручної гранати М 67, 1 важіль із маркуванням FUZE M213 COP 19M036-003 – знищити;

- аудіо записи, які зберігаються на оптичних дисках зберігати при матеріалах провадження;

Стягнути з ОСОБА_3 в користь державного бюджету процесуальні витрати в сумі 2674,20 грн.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя ОСОБА_1