Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №604/134/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

604/134/26

3/604/69/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року сел. Підволочиськ

Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сіянко В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 (сел. Підволочиськ) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання : АДРЕСА_1 , не працює ,

за ч. 1 ст.173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Підволочиського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №733793 від 27.01.2026, згідно якого, 27.01.2026 близько 17:00 годині в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив насильство в сім`ї, тобто вчинив дії психологічного характеру, а саме ображав гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого була завдана психічному здоров`ю ОСОБА_2 , яка являється співмешканкою, чим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Розглянувши поданий адміністративний матеріал та додані до нього документи, суд приходить до висновку про необхідність повернення його для належного оформлення, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Так, згідно з вимогами ч.1 ст.256 КУПАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), прізвища, адреси потерпілих, якщо вони є, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Частиною 1 ст.173-2КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з пунктом 14 статті 1 вказаного Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя.

Як слідує, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №733793 від 27.01.2026 складеного відносно ОСОБА_1 , останній 27.01.2026 близько 17:00 годині в АДРЕСА_1 , вчинив насильство в сім`ї, тобто вчинив дії психологічного характеру, а саме ображав гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого була завдана психічному здоров`ю ОСОБА_2 , яка являється співмешканкою.

На переконання судді, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не відповідає зазначеним вище вимогам законодавства, оскільки в ньому не розкрита повністю об`єктивна сторона даного адміністративного правопорушення, тобто не зазначена суть адміністративного правопорушення, а саме, не відображено у чому саме проявляється психологічне насильство вчинене особою, що притягується до відповідальності відносно ОСОБА_2 , а також не визначено наслідки таких дії ОСОБА_1 .

Крім того, суд звертає увагу, що поліцейським, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №733793 від 27.01.2026 вказано про долучення до протоколу про адміністративне правопорушення, відео з нагрудної бодікамери поліцейського, разом з тим матеріали адміністративної справи не містять зазначеного доказу.

Поряд з цим, наданий адміністративний матеріали не містить інформації стосовно притягнення ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності, що є необхідним для врахування судом даних про особу, що притягується до адміністративної відповідальності.

Варто зауважити і те, що судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення має відбуватися виключно в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, в якій уповноваженою на те особою зазначаються всі ознаки складу адміністративного правопорушення та обставини його вчинення, перекваліфіковувати дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно відшукувати докази винуватості такої особи.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення по суті викладеного правопорушення не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Наведені вище недоліки протоколу унеможливлюють прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення, відтак без усунення зазначених вище недоліків розгляд справи є неможливим.

Відповідно до вимог ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Частиною 2 статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст.251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

З аналізу наведеної вище норми вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.

Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, такий та його невід`ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об`єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних і допустимих доказів.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Аналізуючи вищенаведене, приходжу до висновку що протокол у даній справі про адміністративне правопорушення містить недоліки, що в свою чергу перешкоджає своєчасному, всебічному, повному і об`єктивному з`ясуванню обставин справи і ці обставини позбавляють суд можливості постановити законне і обґрунтоване рішення.

За змістом ст.278 КУпАП при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному всупереч вимогамст.256 КУпАП або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об`єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному правоохоронному органу, що порушив провадження в адміністративній справі, для належного оформлення.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУПАП, слід повернути до ВП №1 (с-ще Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області належного оформлення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.276,278 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП повернути до ВП №1 (смт. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області – для належного оформлення.

Постанова суду оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Сіянко