Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №604/1387/25 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/1387/25

Провадження № 2/604/147/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

04 лютого 2026 року cелище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі

головуючого судді Федорович І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження

цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позову.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Заявлені вимоги мотивує тим, що між сторонами відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на сімейне життя та обов`язки, відсутнє взаєморозуміння.

Процесуальні дії та рішення суду.

Ухвалою судді від 22 грудня 2025 року у справі відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін.

Позивач у судові засідання не з`явилася, подавши суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала, не заперечила проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судові засідання не з`явився, хоча про день та час слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку, зокрема через додаток «Viber», дата доставки: 29.12.2025 та 16.01.2026. Про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавав.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з ч.4 статті 223 ЦПК у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Системне тлумачення частини 4 статті 223, частини 1 статті 280 ЦПК України свідчить, що вирішення питання щодо проведення заочного розгляду справи належить до дискреційних повноважень суду.

Суд постановляє, що справу необхідно вирішити на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК.

Фактичні обставини справи.

Згідно із свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 21 липня 2020 року Підволочиський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб 21 липня 2020 року, актовий запис №31. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_4 .

У сторін від шлюбу є спільні діти:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Одна зі сторін шлюбу - дружина - бажає розірвати шлюб.

Судом встановлено, що сторони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбних стосунків. Сімейні відносини відсутні. Відтак шлюб існує лише формально, що не відповідає його змісту.

Норми права, які підлягають застосуванню, та мотиви суду при ухваленні рішення.

Частиною 1 статті 51 Конституції України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка; кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно зі статтею 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

За змістом ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до вимог ст. 112 Сімейного кодексу України:

1.Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

2.Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.

Висновок суду.

Суд звертає увагу на фундаментальний принцип, згідно з яким примусове збереження шлюбу є неприпустимим.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, зважаючи на те, що шлюбні відносини припинилися, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, який є формальним, з огляду на засади добровільності шлюбу, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Згідно з частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Позивачка просила в позовній заяві залишити їй прізвище " ОСОБА_4 ".

Розподіл судових витрат.

У зв`язку з тим, що позивачка не заявила вимог про стягнення судового збору з відповідача, судовий збір необхідно залишити за позивачкою.

Керуючись ст.ст. 81, 223, 265, 280, 289, 352, 354 ЦПК , суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задоволити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

2. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зареєстрований 21 липня 2020 року у Підволочиському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис №31.

3. Позивачці залишити прізвище “ ОСОБА_4 ”.

4. Судовий збір покласти на позивача.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Підволочиського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, заяву може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Федорович