Рішення від 04 лютого 2026 р. у справі №464/3955/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3955/25

пр.№ 2/464/89/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.01.2026 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.

секретаря судових засідань Лазар Д.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, -

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про поділ майна подружжя - квартири АДРЕСА_1 .

Обґрунтовує позов тим, що позивач перебував у шлюбі з відповідачкою з 28.01.2015, який зареєстрований у Личаківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції. Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 25.05.2021 шлюб між сторонами розірвано. В період спільного проживання, перебуваючи у шлюбі 09.10.2019 сторони придбали квартиру АДРЕСА_1 , вартістю 730500 грн., право власності на яку зареєстровано за відповідачкою ОСОБА_4 . На сьогоднішній день сторони не дійшли згоди щодо порядку поділу придбаної квартири. Виходячи зі ст. 60 СК України, про презумпцію спільної сумісної власності подружжя на майно, що придбане під час шлюбу, просить визнати спірну квартиру спільною сумісною власністю подружжя, та визнати за ним 1/2 ідеальної частки на вказане нерухоме майно.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Сихівського районного суду м.Львова від 06.06.2025 визначено суддю Горбань О.Ю.

Ухвалою від 09.06.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Позивачем усунуто недоліки, наведені в ухвалі від 09.06.2025.

Ухвалою від 13.06.2025 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

11.07.2025 від представника відповідача – адвоката Примак Х.Б. до суду надійшов відзив про визнання позову.

01.09.2025 від представника позивача – адвоката Яцук Г.М. через систему «Електронний суд» надійшла заява про збільшення позовних вимог. Мотивує заяву тим, що питання поділу майна не вирішує питання проживання позивача, тому просить визнати спірну квартиру спільною сумісною власністю подружжя, визнати з ним, ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , стягнувши з нього на користь відповідачки компенсацію вартості частини квартири в сумі 1 187 750 грн.

16.09.2025 від представника відповідача – адвоката Примак Х.Б. надійшов на адресу суду відзив на позовну заяву, з врахуванням збільшених позовних вимог.

30.09.2025 від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про зменшення позовних вимог.

08.10.2025 від представника відповідача Примак Х.Б. надійшли відзив на позовну заяву із зменшеними позовними вимогами, клопотання про виклик свідків.

13.10.2025 від представника позивача – адвоката Яцук Г.М. надійшли на адресу суду заперечення на відзив.

Ухвалою від 06.11.2025 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 26.12.2025 закрите підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду, клопотання про допит свідків задоволено.

21.01.2026 від відповідача ОСОБА_4 на адресу суду надійшла заява про визнання позову.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, з врахуванням уточнених позовних вимог, просять позов задоволити.

Представник відповідач – адвокат Примак Х.Б. в судовому засіданні позов визнала.

Заслухавши вступні слова учасників справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 28 січня 2015 року. Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 25.05.2021 шлюб між сторонами розірвано (а.с.7).

Встановлено, що за час перебування у шлюбі сторони 09.10.2019 набули спільні майнові права на квартиру загальною площею 44,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1933267346101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №418673481 від 19.03.2025 вбачається, що відповідач ОСОБА_4 стала власником квартири загальною площею 44,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1933267346101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.8).

Зі звіту оціночної компанії ПП «Апекс» про оцінку майна від 29.05.2025 вбачається, що вартість квартири загальною площею 44,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1933267346101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 становить 2 375 500 грн, про що складено відповідний висновок (а.с.15-34).

20.03.2025 позивач листом звернувся до відповідача про досудове врегулювання поділу нерухомого майна – квартири, однак відповідачем відповіді не надано (а.с.9).

Частинами 1, 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).

Отже, конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц (провадження № 14-325цс18).

Таким чином, достовірно встановлено судом, а відповідачем підтверджено те, що спірна квартира придбана за час перебування сторін у шлюбі та проживання однієї сім`єю, а відтак, квартира є спільної сумісною власністю подружжя, де частки кожного є рівними.

Враховуючи визнання відповідачем позову, такий підлягає до задоволення, квартира є спільним майном подружжя, яка підлягає поділу між сторонами в рівних частинах.

Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 4542 грн, а решту судового збору в розмірі 4542 грн слід стягнути з відповідача. З відповідача також підлягають стягненню витрати з визначення вартості об`єкта оцінки в розмірі 2500 грн.

На підставі ст.ст. 60, 69-71 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89,141, 258, 259, 263 - 265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати квартиру загальною площею 44,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1933267346101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на частини квартири загальною площею 44,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1933267346101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду (квитанція № ПН3060917 від 11.06.2025), що становить 4542 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 4542 грн, витрати з визначення вартості об`єкта оцінки в розмірі 2500 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНКОПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 02 лютого 2026 року.

Суддя О.Ю.Горбань