Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №462/388/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Суд: Залізничний районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 04 лютого 2026 р.

Справа: №462/388/26

Суддя: Мруць І. С.

Справа № 462/388/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2026 року м. Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Мруць І.С., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який відповідно до протоколу проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 07.01.2026 року о 18.02 год. за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство, тобто навмисно вчинив дії психологічного та фізичного характеру, ображав словесно, по тілу завдав ударів, застосовував психологічне та фізичне насильство до своєї доньки ОСОБА_2 без нанесення тілесних ушкоджень, внаслідок чого ОСОБА_2 була завдана шкода психологічному здоров`ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що дійсно двічі не сильно вдарив доньку та обізвав її, хоча на його думку його слова не були образливими для дитини.

Відповідно до ч.3 ст.173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчиненого повторно протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до картки обліку адміністративного правопорушення та протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 06.08.2025 року притягався за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-8 КУпАП, 22.09.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, підтверджується:

-протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №139268 від 07.01.2026 року;

-терміновим заборонним приписом від 07.01.2026 року;

-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 07.01.2026 року, згідно якого визначено середній рівень небезпеки;

-карткою обліку адміністративного правопорушення;

-письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

-копією заяви ОСОБА_3 від 07.012026 року;

-рапортом від 07.01.2026 р.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ч.3 ст. 173-2 КУпАП.

Суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, даних про особу правопорушника, враховуючи що ОСОБА_1 неодноразово протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 173-2 КУпАП, та після цього продовжує вчиняти аналогічні правопорушення, вчинення правопорушення щодо неповнолітньої дитини, дію на території України на час вчинення адміністративного правопорушення воєнного стану, у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту, що передбачено санкцією ч.3 ст. 173-2 КУпАП.

Підстави, які б унеможливлювали застосування до ОСОБА_1 адміністративного арешту, передбачені ч.2 ст.32 КУпАП судом не встановлені.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрати йому адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком 3 (три) доби.

Строк адміністративного арешту ОСОБА_1 відраховувати з моменту його фактичного затримання.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665 гривень 60 копійок судового збору.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: /підпис/ І.С. Мруць

Оригінал: reyestr.court.gov.ua