Постанова від 01 лютого 2026 р. у справі №444/5406/25 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/5406/25

Провадження № 3/444/242/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2026 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Зеліско Р. Й., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з УПП у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспортні дані та реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено

за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , 19.12.2025 року о 22 год. 49 хв. на 194 км. автодороги М09, повторно протягом року, керував транспортним засобом марки «Skoda rapid», номерні знаки НОМЕР_1 відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами у відповідності до постанови Жовківського відділу ДВС № 73852209 від 19.05.2015 року, чим порушив вимоги 2.1а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки за адресою його проживання та додатково шляхом оголошення на офіційному веб- сайті судової влади України.

Крім цього, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що його повідомлено про те, що розгляд справи відносно нього відбудеться в Жовківському районному суді Львівської області.

Відтак, ОСОБА_1 знаючи, що на розгляді в суді відносно нього перебувають матеріали справи про адміністративне правопорушення, проявив байдужіть до результів розгляду такої.

Суд враховує, що ОСОБА_1 на адресу суду не було подано жодного клопотання.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В рішенні першої дисциплінарної палати ВРП від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги доправ, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов`язковою.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, розумні строки розгляду справи, а також строки, передбачені ст. 38 КУпАП, приходжу до переконання про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_1 , який не проявив жодної закікавленості та не виявив бажання прибути до суду для розгляду справи відносно нього.

Факт вчинення ОСОБА_1 ,адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч.5 КпАП України, підтверджується:

1) протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 545621 від 19.12.2025 року;

2) рапортом працівника поліції;

3) копією постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування трансплортними засобами від 19.05.2025 року (а.с.5-6);

4) довідкою ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав 16.08.201 року посвідчення водія серії НОМЕР_2 .Статус таких "Вилучений";

5) довідкою ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.126 КУпАП;

а також іншими матеріалами адміністративної справи.

Ч. 3, 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, - тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Вина ОСОБА_1 полягає в тому, що він протягом року, повторно, керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, а тому його дії підлягають кваліфікації за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Обставин, які б обтяжували чи пом"якшували відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

Призначаючи вид та міру стягнення правопорушнику, враховую відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, а також характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу ОСОБА_1 ,який не працює.

З врахуванням всіх у сукупності вище перелічених обставин, місця, способу вчинення правопорушення, так як адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, приходжу до переконання, оскільки ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення на транспорті, що за своєю природою несе високий рівень суспільної небезпеки, так як транспорт є підвищеним джерелом небезпеки, з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу (оскільки такий належить ОСОБА_2 ) в межах санкції ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою він притягається до адміністративної відповідальності, що буде достатнім та необхідним для його виправлення та запобіганню вчиненню ним в подальшому адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 19.12.2025 року, а тому ставки судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, які встановлюється 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слід рахувати станом на 01.01.2025 року.

Станом на 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" становить 3028, 00 грн., а тому з правопорушника в користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Керуючись статтями 27, 40-1, ч. 5 ст. 126, статтями 284, 287, 294, 307, 308, 310 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього стягнення у вигляді 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (пять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспортні дані та реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено) в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області в порядку ст. 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з дня її винесення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначений постановою; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат визначається КМ України.

Суддя: Зеліско Р. Й.