Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №303/320/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Ст. 1 із 5

Cправа №303/320/26

№ 3/303/125/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2026 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Камінський С.Е.,

з участю прокурора Соколова А.В.

розглянувши об`єднану справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхньодніпровськ Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , будучи заступником командира роти охорони з морально-психологічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до витягу з наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.03.2024 року № 80, призначений наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по особовому складу) №134 від 12.03.2024 року на посаду заступника командира піхотного батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 , у зв`язку з чим, вважався таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби, а також з 15 березня 2024 року виключений зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_5 та всіх видів забезпечення, який згідно функціональних обов`язків, будучи на даній посаді по 15.03.2024 року, підпорядковувався командирові роти і був прямим начальником усього особового складу роти, за відсутності командира роти виконував його обов`язки, тобто обіймав військову посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, а тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», зобов`язаний був до 01 квітня наступного року після року припинення діяльності, подати щорічну декларацію особи, яка припинила виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування «Після звільнення» за 2024 рік. Однак як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 не подав після звільнення щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік у встановлений строк, а подав її без поважних причин лише 12.06.2025 року о 17 год. 04 хв., тобто несвоєчасно.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Крім цього, ОСОБА_1 , будучи заступником командира роти охорони з морально-психологічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , згідно витягу з наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 від

Ст. 2 із 5

15.03.2024 року №80, призначений наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по особовому складу) №134 від 12.03.2024 року на посаду заступника командира піхотного батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 , та вважався таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби, а також з 15 березня 2024 року виключений зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_5 та всіх видів забезпечення, який згідно функціональних обов`язків, будучи на даній посаді по 15.03.2024 року, підпорядковувався командирові роти і був прямим начальником усього особового складу роти, за відсутності командира роти виконував його обов`язки, тобто обіймав військову посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, а тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», зобов`язаний був до до 00 год. 00 хв. 15 квітня 2024 року подати декларацію, як суб`єкт декларування, який припинив діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями «При звільненні». Однак як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 не подав при звільненні декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період не охоплений раніше поданими деклараціями у встановлений строк, а подав її без поважних причин лише 19.09.2025 року о 15 год. 57 хв., тобто несвоєчасно.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

У суді прокурор висловив думку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, та з урахуванням особи ОСОБА_1 просив притягнути його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих доходів громадян, тобто у розмірі 850 грн.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 172-6 ч. 1 КУпАП, визнав у повному обсязі, зазначив, що вчинив такі у зв`язку тим, що проходив військову службу та у період у який повинен був подати декларації, був переведений для проходження служби у іншу військову частину. У вчиненому щиро розкаявся та просив застосувати відносно нього найменш суворе стягнення.

Заслухавши думку прокурора, врахувавши заяву особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали об`єднаної справи, суддя прийшов до наступного.

Згідно статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтями 29, 31 та 32 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України передбачено, що за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником. За своїми військовими

Ст. 3 із 5

званнями начальниками є: майори, капітани 3 рангу, підполковники, капітани 2 рангу - для військовослужбовців рядового, молодшого і старшого сержантського і старшинського складу.

Згідно п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон), у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Згідно підпунку «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону, суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій.

Частинами другою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (по стройовій частині) від 28.11.2022 року №331, зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_6 та на всі види забезпечення, призначено на посади за штатами воєнного часу з 28 листопада 2022 року - майора запасу ОСОБА_1 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_7 28 листопада 2022 року – заступником командира роти охорони з морально-психологічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_8 , та вважати таким, що з 28 листопада 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Як свідчить витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (по стройовій частині) від 15.03.2024 року № 80, майора ОСОБА_1 , заступника командира роти охорони з морально-психологічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_8 , призначеного наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по особовому складу) №134 від 12 березня 2024 року на посаду заступника командира піхотного батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 , вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби у АДРЕСА_2

Ст. 4 із 5

Закарпатської області. З 15 березня 2024 року ОСОБА_1 виключено із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_9 та всі видів забезпечення.

Із витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 (по стройовій частині) від 16.03.2024 року № 82 вбачається, що майора ОСОБА_1 , заступника командира роти охорони з морально-психологічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 призначеного наказом командира військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по особовому складу) від 12 березня 2024 року №134 на посаду заступника командира піхотного батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 , з 16 березня 2024 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення. Вважати таким, що ОСОБА_1 з 16 березня 2024 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Як свідчать відомості із Єдиного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав щорічну декларацію за 2024 рік та декларацію при звільненні (15.03.2024 року) – 19 вересня 2025 року о 15 год. 57 хв., що підтверджується скріншотом декларації з веб-сайту НАЗК.

Враховуючи вищенаведене, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є доведеною повністю.

Згідно ч. 1 ст. 34 КУпАП, обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, судом визнано щире розкаяння винної. Обставин, які обтяжують її відповідальність судом не встановлено.

У відповідності до вимог ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення судом враховано характер вчинених правопорушень, особу порушника ОСОБА_1 , який проходив військову службу, та звільнений з посади заступника командира роти охорони з морально-психологічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 за станом здоров`я.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (у даному випадку вони є повністю аналогічними).

Таким чином, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, який визнав свою вину та щиро розкаявся, суд прийшов до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в найменшому розмірі, передбаченому санкцією вказаної частини статті КУпАП.

Крім цього, у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП, необхідно стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у розмірі, встановленому законом на час вчинення адміністративних правопорушень.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Ст. 5 із 5

Оплату адміністративного штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень провести за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Зак.обл/Мукачів. р-н/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37975895, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) р/рUA158999980313000106000007155, Код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу – судовий збір.

У відповідності до ч.1 ст.307, ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу протягом 15 днів з дня вручення постанови штраф стягується у подвійному розмірі.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя С.Е. Камінський