Постанова від 01 лютого 2026 р. у справі №297/4107/25 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Суд: Берегівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України

Дата: 01 лютого 2026 р.

Справа: №297/4107/25

Суддя: ГАЛ Л. Л.

Справа №: 297/4107/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Гал Л. Л., за участю секретаря Геревич Т.С., перекладача Кіш Е.Е., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зі слів раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 204-1 та ч. 1 ст. 185-10 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 340273 від 27.11.2025 року, 27 листопада 2025 року близько 18:00 години прикордонним нарядом «Контрольний пост» від відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) на відстані 200 метрів до населеного пункту Велика Бийгань на відстані 2500 метрів до державного кордону на напрямку 214 прикордонного знаку (територія Великобийганської територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску із України в Угорщину, чим порушив вимоги ст.ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року.

Крім того, згідно іншого протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 340272 від 27.11.2025 року, під час затримання ОСОБА_1 здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби України під час безпосереднього виконання ним службових обов`язків пов`язаних з охороною державного кордону України, а саме: відмовився пред`явити документи, що посвідчують особу та вдався до втечі в напрямку державного кордону та неодноразово повторювану законну вимогу старшого прикордонного наряду «Контрольний пост» ОСОБА_2 зупинитись вчиняти протиправні дії відмовився виконувати, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 року.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 204-1 та ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що дві справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та ч. 1 ст. 185-10 КУпАП слід об`єднати в одне провадження.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив, що дійсно 27 листопада 2025 року разом з своїм знайомим поїхав в м. Берегове до ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою оформлення відстрочки від мобілізації, у зв`язку з тим, що його старший брат ОСОБА_3 зник безвісти під час виконання бойового завдання на фронті. Коли їхали в зворотньому напрямку на прикордонному посту біля с. Велика Бийгань прикордонники його витягнули з автомобіля та повезли до своєї прикордонної частини, а після цього знову до Берегівського військкомату. Про те, що на нього склали протокол про спробу незаконного перетину державного кордону та що він здійснив злісну непокору він не знав, прикордонники йому це не повідомляли, а про це йому стало відомо зараз в судовому засіданні. Зазначив, що злісну непокору не вчиняв та не тікав від прикордонників.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та перевіривши матеріали справи, а саме: протоколи про адміністративні правопорушення від 27.11.2025 року, протоколи про адміністративне затримання від 27.11.2025 року, протоколи особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 27.11.2025 року, копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 , рапорт інспектора прикордонної служби вищої категорії начальник групи повітряної розвідки та протидії безпілотним повітряним суднам відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ОСОБА_4 від 27.11.2025 року, схему виявлення та затримання ОСОБА_1 , витяг з «Книги прикордонної служби» віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) розділ 2в., суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, виходячи з положень ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Суд враховує пояснення ОСОБА_1 щодо обставин його перебування 27 листопада 2025 року в районі с. Велика Бийгань, а саме те, що він прямував до ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою оформлення відстрочки від мобілізації у зв`язку із зникненням безвісти його рідного брата під час виконання бойового завдання.

На підтвердження вказаних обставин він надав сповіщення військової частини НОМЕР_1 від 07.05.2025 року, адресоване начальнику ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до якого солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зник безвісти 06 травня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі Донецької області, та сповіщення сім`ї № 90, видане ІНФОРМАЦІЯ_7 , яким офіційно підтверджено факт зникнення безвісти зазначеного військовослужбовця під час виконання військового обов`язку.

Зазначені документи є офіційними та безпосередньо підтверджують наявність у ОСОБА_1 об`єктивних і поважних підстав для звернення до ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою оформлення відстрочки.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 не володіє українською мовою в обсязі, достатньому для повного розуміння змісту процесуальних документів, що підтверджується його поясненнями в судовому засіданні, а також участю перекладача під час розгляду справи судом.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що протоколи про адміністративні правопорушення від 27.11.2025 року ОСОБА_1 не підписував.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що протоколи про адміністративне правопорушення, протоколи про адміністративне затримання, рапорт інспектора прикордонної служби вищої категорії начальник групи повітряної розвідки та протидії безпілотним повітряним суднам відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ОСОБА_4 від 27.11.2025 року, схема виявлення та затримання ОСОБА_1 не є належними і достатніми доказами того, що ОСОБА_1 намагався вчинити спробу незаконного перетину державного кордону України та вчинив злісну непокору.

Крім того, ОСОБА_1 з`явився в судове засідання, надав пояснення та зазначив, що не мав наміру незаконно перетинати державний кордон і не вчиняв злісну непокору.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204-1 та ч. 1 ст. 185-10 КУпАП є недоведеною.

За таких обставин, суд вважає, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 та ч. 1 ст. 185-10 КУпАП слід закрити згідно п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 283, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 та ч. 1 ст. 185-10 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області.

Суддя: Лайош ГАЛ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua