Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №692/483/25 — Черкаський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року

м. Черкаси

Справа № 692/483/25

Провадження № 22-ц/821/120/26

Категорія: 310020000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л. І.,

суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 09 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2025 року представник ОСОБА_1 – ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька.

У травні 2025 року представник ОСОБА_1 – ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька.

Ухвалою Драбівського районного суду від 27.05.2025 вказані позовні заяви об`єднанні в одне провадження та присвоєно № 692/483/25.

В обґрунтування позовів зазначено, що позивач являється особою з інвалідністю І групи загального захворювання з 2018 року.

Відповідно до Висновку про умови та характер праці потребує постійного стороннього догляду та допомоги, частково залежний від сторонніх осіб, інвалідність встановлена безтерміново.

Позивач систематично проходить лікування в закладах охорони здоров`я, в зв`язку з чим він щомісячно витрачає значну кількість коштів на придбання ліків.

Вказано, що з березня 2025 року позивач отримує пенсію у розмірі 3323,00 грн.

В зв`язку з наявними хворобами, позивач не може працювати та самостійно оплачувати комунальні послуги. Пенсії вистачає тільки на ліки та харчування.

Відповідачі в справі є повнолітніми дочкою та сином позивача, вони працевлаштовані та мають можливість надавати допомогу непрацездатному батьку.

Вказано, що заочним рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 18.08.2009 з позивача було стягнуто аліменти на утримання дітей. Заборгованості по сплаті аліментів позивач не має, в шлюбі не перебуває.

Просив стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 аліменти на утримання непрацездатного батька в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платників аліментів, щомісячно з кожного, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і довічно.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської областівід 09.10.2025 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

На думку суду, позивач, як особа яка має інвалідність першої групи за загальним захворюванням, яка встановлена безтерміново, потребує матеріальної допомоги, оскільки наявність захворювань свідчить про необхідність проходити лікування, купувати ліки, мати збалансоване харчування. Доходи позивача свідчать про необхідність отримувати додаткову допомогу для вирішення вищевказаних питань. Такі постійні витрати позивачем підтверджені копіями квитанцій, а те, що куплені ліки особою з інвалідністю без мети лікування відповідачами не спростовано.

Проте, суд вважав, що наявні підстави для звільнення дітей від обов`язку з утримування батька.

Суд першої інстанції зазначив, що згідно відмітки у паспорті позивача, його шлюб з мамою відповідачів розірвано у квітні 2011 року, тобто з 2012 року позивач перестав відвідувати дітей, доказів, що він належним чином виконував обов`язки, передбачені ст. 150 СК України та ч. ч. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» суду не надав.

З пояснень допитаних судом свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 встановлено, що позивач, перебуваючи у шлюбі з мамою відповідачів, негативного впливав на виховання дітей через вживання ним алкоголю, після розлучення з мамою відповідачів матеріально тривалий час до примусового стягнення аліментів щомісячно не допомагав дітям, не відвідував їх за місцем проживання у необхідному обсязі, щоб забезпечити їх виховання.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції від 09.10.2025, ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким стягнути на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання непрацездатного батька з ОСОБА_2 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів та з ОСОБА_3 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і довічно.

Вказує, що він є особою з інвалідністю І групи загального захворювання з 2018 року. Потребує постійного стороннього догляду та допомоги, частково залежний від сторонніх осіб, інвалідність встановлена безтерміново. Систематично проходить лікування в закладах охорони здоров`я, в зв`язку з чим щомісячно витрачає значну кількість коштів на придбання ліків.

Зазначає, що з березня 2025 року отримує пенсію по інвалідності у розмірі 3323,00 грн. Через перенесений інсульт не може працювати та не може самостійно оплачувати лікування, комунальні послуги.

Вказує, що відповідачі у справі є повнолітніми, працевлаштовані та мають можливість надавати допомогу непрацездатному батьку.

Зазначає, що надані покази свідків в суді першої інстанції не відповідають дійсності, оскільки він намагався спілкуватися з дітьми, але колишня дружина перешкоджала йому бачитися з дітьми, так як ніби він негативно на них впливав.

Також вказує, що алкоголем не зловживав і не зловживає, що підтверджується довідкою КНП «Драбівська БЛ» Драбівської селищної ради від 21.10.2025.

Матеріальну допомогу дітям не надавав, бо не мав змоги, так як ніде не працював у зв`язку з поганим фізичним здоров`ям.

В подальшому, йому була призначена пенсія по інвалідності, він самостійно пішов до органу ДВС з метою утримання з нього половини пенсії в рахунок сплати аліментів та погашення заборгованості, яка в нього виникла зі сплати аліментів в недостатньому розмірі.

Відзив на апеляційну скаргу

21.10.2025 через засоби поштового зв`язку від представника відповідачів – адвоката Семенюк О. Г. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вказує, що наявність самої непрацездатності не є безумовною підставою для стягнення аліментів з повнолітніх дітей. Потребує доведення сам факт необхідності в отриманні такого матеріального утримання. Вважає, що ОСОБА_1 не довів такого факту у суді першої інстанції.

Крім того, вказує, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_1 злісно ухилявся від сплати аліментів з моменту їх призначення. Він не виконував свій батьківський обов`язок щодо утримання дітей в той час коли вони цього потребували та коли вони були неповнолітніми і перебували на повному утриманні лише матері.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , виданого 28.04.2022, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером, вид пенсії: по інвалідності, загальне захворювання; термін дії: довічно (а.с. 9 т. 1).

ОСОБА_1 є непрацездатною особою, інвалідом 1 «Б» групи інвалідності з загального захворювання, безтерміново, у зв`язку з чим потребує постійного стороннього догляду та допомоги, частково залежний від сторонніх осіб (довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 634601, серії 12 ААВ, від 29.03.2022).

Як вбачається з індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідності № 954 від 29.03.2022, ОСОБА_1 перебуває на інвалідності з 2018 року, зокрема потребує постійної медичної реабілітації, постійних профілактичних заходів, медичного спостереження «Д» нагляд за місцем проживання та постійної лікувальної фізкультури (а.с. 11-13 т. 1).

ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с. 14, 89 т. 1).

Заочним рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 28.08.2009 у справі № 2-434/09 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 розірвано. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 06.07.2009 до досягнення старшою дитиною повноліття (а.с. 16 т. 1).

Відповідно до довідки Драбівського ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області від 06.08.2024 № 20411/26.5-45 аліменти стягненні з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 , згідно виконавчого листа № 2-434/09 від 28.08.2009, сплачені в повному обсязі, заборгованість зі сплати аліментів відсутня (а.с. 18 т. 1).

Згідно довідки про доходи № 8051690047032955 від 14.03.2025 ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області (Драбівський відділ обслуговування громадян) і отримує пенсію по інвалідності, розмір якої у березні 2025 року склав 3323,00 грн (а.с. 90 т. 1).

В матеріалах справи міститься копія рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.08.2022 у справі № 369/6782/22, яким шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 розірвано (а.с. 93 т. 1).

Відповідно до виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 за 2022, 2023, 2024 роки, основний діагноз хворого: хронічна дисциркуляторна гіпертензивна і атерослеротична енцефалопатія ІІІ на фоні перенесеного мозкового ішемічного інсульту (2018 рік) з вираженим правобічним геміпарезом більше вираженим в руці, з вираженим порушенням функції правих кінцівок і ходи з вираженими цефалгічним і вестибуло-атаксичним синдромами. Супутні хвороби: атеросклеротична хвороба серця: а/с к/с; застійна серцева недостатність-СН ІІА; гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба ІІІ, ст ІІ з переважним ураженням серця з (застійною) серцевою недостатністю; церебральний атеросклероз ІІ; наслідки інфаркту мозку (а.с. 58-59, 88 т. 1).

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає з огляду на наступне.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів непрацездатних членів сім`ї (ч. 8 ст. 7 СК України).

Повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги (ч. 1 ст. 202 СК України).

У ст. 1 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено термін непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону;

Дочка, син крім сплати аліментів зобов`язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю (ч. 1 ст. 203 СК України).

Дочка, син можуть бути звільнені судом від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків.

Дочка, син звільняються судом від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.

У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки.

Несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, підтверджується довідкою, виданою органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом (ст. 204 СК України).

Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

Згідно ст. 205 СК України при визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

У виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, особами з інвалідністю, а дитина (стаття 6 цього Кодексу) має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов`язаних з лікуванням та доглядом за ними (ст. 206 СК України).

Згідно з п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК України), не є абсолютним. У зв`язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред`явлено позов про стягнення аліментів, зобов`язаний перевірити їхні доводи про ухилення від виконання своїх обов`язків щодо батьків (ст. 204 СК).

З вказаного вбачається, що чинне законодавство надає перелік загальних умов при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків, а саме: непрацездатність батьків та наявність у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина.

Судом встановлено, що довідкою міжрайонного МСЕК № 4 серії 12 ААВ № 634601 від 29.03.2022 ОСОБА_1 встановлено першу «Б» групу інвалідності за загальним захворюванням та зроблено висновок про потребу постійного стороннього догляду та допомоги, частково залежний від сторонніх осіб.

Відповідно до матеріалів справи є неодруженим, розлученим з 13.09.2022, має повнолітніх сина та дочку.

Позивач отримує пенсію по інвалідності з 2018 року, станом на березень 2025 року її розмір становить 3323,00 грн.

Розмір пенсії позивача хоча і є більшим від прожиткового мінімуму, однак, враховуючи його захворювання, на думку колегії суддів, не забезпечує його потреб пов`язаних зі станом її здоров`я.

ОСОБА_1 батьківських прав відносно відповідачів не позбавлявся.

Обставин, які б слугували підставами для звільнення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від обов`язку утримувати батька апеляційним судом не встановлено.

Станом на час подання даного позову, у ОСОБА_1 відсутня заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_5 , згідно виконавчого листа № 2-434/09 від 28.08.2009.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачі у даній справі зобов`язані утримувати свого батька у відповідності до положень ч. 1 ст. 202 СК України.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, дійшов до висновку, що позивач, як особа яка має інвалідність першої групи за загальним захворюванням, яка встановлена безтерміново, потребує матеріальної допомоги, оскільки наявність захворювань свідчить про необхідність проходити лікування, купувати ліки, мати збалансоване харчування. Доходи позивача свідчать про необхідність отримувати додаткову допомогу для вирішення вищевказаних питань. Такі постійні витрати позивачем підтверджені копіями квитанцій, а те, що куплені ліки особою з інвалідністю без мети лікування відповідачами не спростовано.

Проте, суд вважав, що наявні підстави для звільнення дітей від обов`язку з утримування батька, оскільки вважав, що з 2012 року позивач перестав відвідувати дітей, доказів, що він належним чином виконував обов`язки, передбачені ст. 150 СК України та ч. ч. ч. 1, 2 ЗУ «Про охорону дитинства» суду не надав. Натомість допитані свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 надали покази, що позивач, перебуваючи у шлюбі з матір`ю відповідачів, негативного впливав на виховання дітей через вживання ним алкоголю, після розлучення матеріально тривалий час до примусового стягнення аліментів щомісячно не допомагав дітям, не відвідував їх за місцем проживання у необхідному обсязі, щоб забезпечити їх виховання.

Апеляційний суд не може погодитися з підставами для звільнення дітей від обов`язку з утримання непрацездатного батька, зокрема, з показами свідків, які вказували на негативний вплив батька на виховання дітей, оскільки, такі покази не можуть свідчити про ухилення батька від виконання своїх батьківських обов`язків. Крім того, на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батька, у позивача відсутня заборгованість зі сплати аліментів на утримання дітей.

У зв`язку з цим, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є помилковим.

Колегія звертає увагу, що необхідні потреби непрацездатної людини, як правило, не обмежені тими звичайними потребами, які має здорова людина, тому вимагають додаткових витрат на лікування, оздоровлення, харчування, що зумовлено іншим, відмінним способом життя такої людини.

Визначаючи розмір аліментів на утримання ОСОБА_1 , колегія суддів враховує встановлені у справі обставини, його матеріальне та сімейне становище, вид і розмір його доходу, непрацездатність та його потребу у матеріальній допомозі щодо забезпечення достатнього життєвого рівня та необхідних умов для існування, отримання необхідної медичної допомоги, інших втрат, які не покриваються отримуваною ним пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідачі не можуть надавати матеріальну допомогу батьку, матеріали справи не містять.

Суд першої інстанції не врахував вищенаведені фактичні обставини справи та вимоги матеріального і процесуального права, повно та всебічно не дослідив наявні у справі докази, не дав їм належної правової оцінки і дійшов помилкових висновків про відмову у задоволенні позову.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, колегія суддів вважає за можливе, виходячи з обов`язку дітей утримувати батьків, які є непрацездатними та потребують допомоги, позовні вимоги задовольнити частково та стягувати з відповідачів аліменти на утримання батька в розмірі 1/10 частини з усіх видів заробітку (доходу) платників аліментів щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і довічно. Саме такий розмір аліментів апеляційний суд вважає обґрунтованим та доцільним.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог з вищенаведених підстав.

За положеннями ч. ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Приймаючи до уваги висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, а також те, що позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 3028 грн (1211,20 + 1816,80).

Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 09 жовтня 2025 року – скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання непрацездатного батька у розмірі 1/10 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 21 квітня 2025 року і довічно.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання непрацездатного батька у розмірі 1/10 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 21 квітня 2025 року і довічно.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги 3028 грн, по 1514,00 грн з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: О. В. Карпенко

О. М. Новіков