Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №557/1185/25 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2026 року м. Рівне

Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Гощанського районного суду Рівненської області від 28 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

Постановою Гощанського районного суду Рівненської області від 28 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Не погодившись із постановою суду, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв`язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою.

Стверджує, що суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності, чим порушив його право на захист та позбавив можливості надати суду свої доводи та заперечення стосовно обставин інкримінованого правопорушення.

Покликаючись на те, що він є військовослужбовцем, наголошує, що його освідування на стан алкогольного сп`яніння повинно було здійснюватися у порядку ст. 266-1 КУпАП, а не працівниками поліції за процедурою ст. 266 КУпАП, які окрім цього, безпідставно його зупинили, без наявності на те правових підстав, а тому подальші їх дії не можуть вважатися законними.

Вважає, що вина у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому його необґрунтовано притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову місцевого суду, а провадження у справі закрити.

_______________________________________________________________________________________________________________________

Справа №557/1185/25 Суддя в суді І інстанції – Тишкун П.В.

Провадження № 33/4815/307/26 Суддя в апеляційній інстанції – Шимків С.С.

Правопорушник у судове засідання апеляційного суду не з"явився. Він був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Заяв чи клопотань про відкладення судового розгляду не надходило. Його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, з метою допущення останнього до правосуддя, апеляційний суд приходить до висновку про його задоволення.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі по тексту – Інструкція).

Постановою Сумського районного суду Сумської області у справі №587/1802/25 від 19.06.2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Гощанським районним судом встановлено, що 05.07.2025 року о 08 год. 33 хв., в с. Тучин, вул. Шевченка, 4, ОСОБА_1 , повторно протягом року після притягнення його до адмінвідповідальності за аналогічне правопорушення, керував транспортним засобом «Volkswagen Touran», р.н. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9(а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Огляд ОСОБА_1 проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest №6820», результат огляду становить 0,73%, що підтверджується тестом № 9 від 05.07.2025 року.

Досліджений відеозапис з нагрудних відеокамер працівників поліції відображає із достатньою повнотою обставини, за яких патрульні пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 пройшов такий огляд на місці зупинки автомобіля, який показав позитивний результат. ОСОБА_1 погодився із результатом огляду, а тому його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 .. Підстав для визнання необ`єктивними результатів його освідування та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно нього, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не встановлено.

Необґрунтованими є доводи апеляційної скарги, що освідування ОСОБА_1 було здійснено не уповноваженою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі за ст. 130 КУпАП, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Таким чином, статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому, при проведенні огляду на стан сп`яніння військовослужбовця-водія, таку процедуру проводить поліція у відповідності до ст. 266 КУпАП.

Належить також взяти до уваги й те, що протокол про адміністративне правопорушення і дії посадової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 не оскаржувалися, зокрема, з підстав перевищення працівником поліції своїх повноважень.

Неповнота судового розгляду, яка, на думку скаржника, полягала у розгляді справи за відсутності ОСОБА_1 , не вплинула на правильність висновків суду першої інстанції.

Крім того, ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено категорії справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких присутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. До такої категорії дана справа не належить.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою.

Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає.

Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.

Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування – відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ч. 2 ст. 130, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Гощанського районного суду Рівненської області від 28 жовтня 2025 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Гощанського районного суду Рівненської області від 28 жовтня 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Рівненського

апеляційного суду Шимків С.С.