Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №761/26493/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26493/25

Провадження № 2/761/2922/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Путря Д.В.,

позивача, представника позивача - ОСОБА_3, ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, -

в с т а н о в и в:

В червні 2025 р. ОСОБА_3 (позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_4 , в якому просив суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, - 86950,00 грн та судові витрати.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 07.07.2022 р. о 22:45 год. в м. Києві на перехресті вул. Щербаківського та вул.. Стеценка сталась ДТП за участі автомобілів «Peugeot» , д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , який допустив зіткнення з автомобілем «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 . В результаті ДТП автомобіль BMW», д.н.з. НОМЕР_2 , був пошкоджений.

ОСОБА_4 визнав себе винним у вчиненні ДТП, але внаслідок відсутності полісу цивільно-правової відповідальності працівників поліції на прохання ОСОБА_4 викликано не було, адміністративні матеріали не складались.

Позивач зазначає, що ОСОБА_4 погодився добровільно оплатити ремонт автомобіля, про що написав розписку.

За результатами обстеження автомобіля вартість виконаних робіт та використаних матеріалів складає 116180,00 грн.

Відповідач в добровільному порядку передав лише частину грошових коштів на ремонт автомобіля 30000,00 грн, залишок невиплаченого відшкодування складає 86180,00 грн.

Вказане стало підставою для звернення до суду.

У відзиві на позов представник відповідача заперечив щодо його задоволення, зазначив, що в розписці було досягнуто домовленість щодо вартості ремонту автомобіля на суму 6000000 грн згідно з нарядом ФО -К-000378. Відповідач передав 30000,00 грн, решту суму зобов`язувався перерахувати на карткових рахунок. Інших домовленостей щодо збільшення вартості ремонту не було, будь-які інші наряди-замовлення щодо ремонту автомобіля не були надані. Звертає увагу, що позивачем надано докази фактичної оплати наряду ФО -К-000378, який було погоджено з відповідачем на суму 28000,00 грн.

Ухвалою судді від 30.09.2025 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримав за викладених у позовній заяві обставин, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи, в попередньому засіданні заперечив щодо задоволення позову.

Згідно положень ст. 211 ЦПК України, розгляд справи відбувається в судовому засіданні.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх учасників, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 13 ч. 1, 3 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначив, що 07.07.2022 р. о 22:45 год. в м. Києві на перехресті вул. Щербаківського та вул.. Стеценка сталась ДТП за участі автомобілів «Peugeot» , д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , який допустив зіткнення з автомобілем «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 . Між тим, працівників поліції викликано не було, адміністративні матеріали не складались.

Відсутність постанови суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 124 КУпАП не може бути підставою для відмови у відшкодуванні завданої шкоди потерпілій особі, оскільки цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того чи є у діях цієї особи склад адміністративного проступку/злочину. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.07.2018 у справі № 910/20412/16, від 18.03.2020 у справі № 328/2750/18, від 17.06.2020 у справі № 361/10096/14-ц.

При цьому, суд при розгляді справи, не позбавлений та не обмежений у праві самостійно, в рамках розгляду даного виду спору та при наявності відповідних документальних доказів, встановити наявність /відсутність вини в діях, в даному випадку водія ОСОБА_4 .

Схожого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 16 липня 2018 року у справі № 910/20412/16

Так, в матеріалах справи міститься розписка від 07.07.2022 р., за підписом ОСОБА_4 , за якою він визнає вину скоєнні ДТП за участі автомобілів «Peugeot» , д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобілем «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 . В розписці зазначено, що страхового полісу він не має, буде відшкодовувати шкоду за власний рахунок згідно узгодженої експертизи.

Факт вчинення ДТП, написання вказаної розписки сторона відповідача не заперечувала в судовому засіданні.

Отже, відсутність в матеріалах справи судового рішення, яким ОСОБА_4 був би притягнутий до відповідальності за скоєння дорожньо-транспортної пригоди не може бути достатньою підставою для відмови в позові, оскільки таке рішення є обов`язковим для суду, проте, не єдиним доказом наявності вини заподіювача шкоди.

Внаслідок вказаного ДТП автомобіль марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 отримав механічні пошкодження.

Як вбачається з розписки від 13.07.2022 р., за підписом ОСОБА_4 , він передав ОСОБА_3 частину грошових коштів згідно наказу-наряду від ФОП ОСОБА_5 «ІНФОРМАЦІЯ_2» №ФО-К-000378 розмірі 30000,00 грн від повної вартості в розмірі 60000,00 грн. Беручи до уваги домовленість, ОСОБА_4 зобов`язався решту грошових коштів, а саме: 30000,00 грн сплатити в повному обсязі до 07.07.2023 р. на картковий рахунок.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Верховний Суд України у постанові від 19 серпня 2014 року у справі №3-51гс14 вказав, що аналіз норм ЦК України, щодо відшкодування шкоди з урахуванням визначених процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Наведений висновок було підтверджено Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 квітня 2021 року в справі № 648/2035/17, від 15 липня 2021 року у справі № 520/4080/16, від 27 жовтня 2021 року у справі № 461/484/18, від 09 лютого 2022 року у справі № 161/7881/20, від 18 січня 2023 року у справі № 642/5814/18 (провадження № 61-12091св22).

Виходячи з цього, особа, яка вимагає відшкодування збитків (як грошової оцінки матеріальної шкоди), повинна довести факт заподіяння збитків (шкоди), розмір понесених збитків, (шкоди) безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями особи, яка спричинила збитки (шкоду), та самими збитками (шкодою). А відповідач має довести, що такі збитки (шкода) завдані не з його вини.

Позивачу належить довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Також позивач несе тягар доведення перед судом розміру завданої шкоди, зокрема зменшення або знищення майна, яке належить йому на праві власності.

Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 23.09.2020 р. у справі № 329/382/19.

На підтвердження розміру заподіяної шкоди, позивач надав:

- акт №ФО-К-016593 від 14.07.2022 р. ФОП ОСОБА_6 , за яким вартість виконаних робіт щодо автомобіля «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 - 4200,00 грн, запасні частини та матеріали, за які сплачує замовник, - 18950,00 грн, всього - 23150,00 грн;

- наряд-замовлення № ФО-К-000378 від 11.07.2022 р. ФОП ОСОБА_5 , за яким вартість виконаних робіт щодо автомобіля «BMW» (д.н.з. не зазначений)- 26080,00 грн, запасні частини та матеріали, за які сплачує замовник, - 67800,00 грн, всього 93880,00 грн;

- акт №ФО-К-000378 від 02.08.2022 р. ФОП ОСОБА_5 , за яким вартість виконаних робіт щодо автомобіля «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 - 26300,00,00 грн, запасні частини та матеріали, за які сплачує замовник, - 1700,00 грн, всього - 28000,00 грн;

- прибутковий касовий ордер №00000000544 від 02.08.2022 р., виписаний ФОП ОСОБА_5 , на суму 28000,00 грн;

- прибутковий касовий ордер №00000005642 від 02.08.2022 р. виписаний ФОП ОСОБА_6 , на суму 22800,00 грн;

- прибутковий касовий ордер №00000005644 від 02.08.2022 р. виписаний ФОП ОСОБА_6 , на суму 350,00 грн;

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В постанові Верховного Суду від 15.10.2020 р. у справі №755/7666/19 вказано, що під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою. Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Як вбачається з наданих позивачем письмових доказів, документально підтверджені витрати позивача на ремонт автомобіля «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 , на суму 23150,00 грн (підтверджені актом ФОП ОСОБА_6 №ФО-К-016593 від 14.07.2022 р. та прибутковими касовими ордерами) та на суму 28000,00 грн (підтверджені актом ФОП ОСОБА_5 №ФО-К-000378 від 02.08.2022 р. та прибутковим касовим ордером).

Щодо оплати схожої суми, а саме: 60000,00 грн між сторонами була домовленість, що підтверджується розписками та перепискою, яка міститься в матеріалах справи.

Між тим, суд не може прийняти до уваги наданий наряд-замовлення № ФО-К-000378 від 11.07.2022 р. ФОП ОСОБА_5 , за яким вартість виконаних робіт щодо автомобіля «BMW» (д.н.з. не зазначений)- 26080,00 грн, запасні частини та матеріали, за які сплачує замовник, - 67800,00 грн, всього 93880,00 грн виходячи з наступного.

Відповідно до Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 615 від 28 листопада 2014 року, документами, що підтверджують надання послуги, є: акт передавання-приймання КТЗ (його складових частин (систем)) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення, підписаний контролером якості (з проставлянням печатки виконавця (за наявності)) та замовником; документ, що підтверджує оплату послуг; рахунок-фактура; податкова накладна (для юридичних осіб) (далі - Правила).

Між тим, наданий наряд-замовлення на суму 93880,00 грн не підписаний, не міститься печатки уповноваженої особи, які були в попередніх актах та прибуткових касових ордерах, відсутній д.н.з. транспортного засобу щодо його він виписаний.

При цьому, ані акту виконаних робіт, ані прибуткових касових ордерів щодо вказаного наряду-замовлення не надано, а тому відсутні підстави для врахування вказаного письмового доказу під час визначення розміру заподіяної шкоди.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_4 21 150 грн шкоди (23150,00 (витрати ФОП ОСОБА_6 ) НОМЕР_3 (витрати ФОП ОСОБА_5 ) - 30000,00 грн (кошти, які в добровільному порядку сплачені відповідачем)

Згідно ст. 141 ЦПК України на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_4 потрібно стягнути 294,32 грн судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог(задоволено 24,3%)

Керуючись ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 3-5,12-13, 76-92, 95, 137, 141, 211, 223, 258-259, 268, 264-265, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 21 150 грн у відшкодування шкоди, 294,32 судового збору, а всього 21 444,32 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 .

Суддя: А.А.Осаулов