Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №715/243/26 — Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/243/26

Провадження № 3/715/154/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.02.2026 селище Глибока

Суддя Глибоцького районного суду Чернівецької області Цуренко В.А.

секретар судового засідання Оршевська С.М.

розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого, за ч.2 ст.204-1 та ч.2 ст.185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 012581Е від 25.11.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , 25.11.2025 року о 16-30 год. був затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль», на напрямку 796 прикордонного знаку, на відстані 20000 м від лінії державного кордону України, на ділянці відповідальності прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 », на території Глибоцької селищної ради (околиця н.п. Глибока) Чернівецького району Чернівецької області, в складі групи осіб, спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за спробу незаконного перетинання державного кордону з України в Румунію поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України», за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , діючи у складі групи осіб, вчинив злісну непокору законному розпорядженню та вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, а саме на вимогу «пред`явити документи», не виконав даної вимоги в подальшому був затриманий.

ОСОБА_1 , в судове засідання згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про місце та час розгляду справи та не подавав жодних клопотань у даній справі.

Враховуючи вище зазначені правові норми, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у її відсутність.

Суд, дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, дійшов висновку про необхідність закриття справи відносно ОСОБА_1 , внаслідок відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 та ч.2 ст.185-10 КУпАП.

У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Підставою притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Частиною 2 ст. 185-10 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України, під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, вчинену групою осіб.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею, полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, а так само іншого умисного їх невиконання зазначених розпоряджень та вимог.

Виходячи з положень частини 2 статті 185-10 КУпАП вбачається, що об`єктивну сторону даного правопорушення складає саме злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі працівника Державної прикордонної служби, вчинену групою осіб.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , не виконав вимоги прикордонного наряду «Перевірка документів».

На підтвердження зазначених вище обставин, до протоколу про адміністративне правопорушення надано лише протокол огляду речей та протокол адміністративного затримання.

Будь-яких інших доказів на підтвердження чи спростування наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, та наявності вини у діях ОСОБА_1 суду не надано.

З наданих до суду доказів неможливо встановити наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185-10 КУпАП, оскільки суду не надано жодного доказу (фото-, відеофіксації) того, що останній вчинив злісну непокору вимозі прикордонника зупинитись.

Суд вважає, що в матеріалах справи відсутні також і будь-які докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.

Так, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України, вчинене групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон країни або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №012581Е від 25.11.2026 року ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП, а саме спробу незаконного перетину державного кордону із України в Румунію поза встановленим пунктом пропуску через державний кордон України на напрямку 796 прикордонного знаку, а саме на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

На підтвердження зазначених вище обставин до протоколу про адміністративне правопорушення надано протокол адміністративного затримання від 25 листопада 2025 року, протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 25 листопада 2025 року. Будь-яких інших доказів на підтвердження, спростування наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, у діях ОСОБА_1 , суду не надано.

Разом з тим, слід зазначити, що лише перебування особи на певній відстані біля держаного кордону саме по собі, без інших доказів, не може свідчити про намір особи незаконно перетнути Державний кордон. В даному випадку ОСОБА_1 був затриманий на відстані (згідно протоколу) 20 000 метрів від державного кордону, що у зв`язку з відсутністю інших доказів викликає обґрунтовані сумніви у його намірі незаконно перетнути Державний кордон.

Таким чином в судовому засіданні встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП. Суду не надано жодного доказу (фото-, відеофіксації) того, що останній вчинив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон України. При цьому рапорти працівників ДПС в даному випадку не можуть вважатись достатніми доказами вчинення адміністративного правопорушення.

Частиною 2 ст.251 КУпАП передбачено, що обов`язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, аналізуючи докази по справі, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, не доведена, за таких обставин провадження у даній справі необхідно закрити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 252, 283-285, 287 КУпАП суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.185-10 та ч.2 ст.204-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складів адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд протягом 10-ти діб з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: